7 туристичних місць в Україні, які розквітають весною

Готуйте свої наплічники та з приходом перших днів весни визначайте маршрут у квітучі місця України. 7 туристичних маршрутів, які вам неодмінно потрібно відвідати.

1. Крокуси (шафран Гейфеля) розквітають першими на схилах Українських Карпат. Їхня найбільша плодючість розташована в селі Колочаві Міжгірського району Закарпатської області, недалеко від озера Синевир. Ці квіти відносять до червонокнижних і зривати їх заборонено. Як говорять, ця територія – одна з найголовніших екологічно чистих місць в Україні.

Коли їхати: квітнуть ці дивовижні рослини від березня до середини квітня протягом 20-25 днів.

Подарунок весни. Карпати, крокуси. © Тит Леонід

2. Ічнянський національний парк особливо красивий весною. Парк розташований недалеко від міста Ічня в Чернігівській області. На території парку є багато балок і річкових долин, що утворилися завдяки річці Удай та її притоці Іченька. Весною тут росте неймовірно багато пролісків та підсніжників, що теж знаходяться під охороною Червоної книги України.

Коли їхати: цвітуть квіти в березні-квітні, але якщо надворі тепла погода, то їх можна зустріти і в лютому.

Ічнянський національний парк. © ichn-park.in.ua

3. Долина нарцисів знаходиться в 4 км від закарпатського міста Хуст. Урочище Кіреші – саме тут розлягається заповідна територія між річками Тиса і Хустець. Долина нарцисів також входить до одного з біосферних резервів ЮНЕСКО. А самі нарциси теж відносять до червонокнижного виду рослин.

Коли їхати: нарциси розцвітають наприкінці квітня і милують око до середини травня.Саме в цей час нарциси буяють у всій своїй красі.


Закарпаття, м. Хуст. Долина Нарцисів. © Роман Михайлюк, shutterstock.com

4. Кропивницький Дендропарк – це велика паркова зона, яка охоплює близько 45 гектарів території міста Кіровоград та щороку збільшує кількість садженців-тюльпанів. Завезені з Голландії цибулини тюльпанів щовесни проростають на кіровоградській землі та всією силою майорять на вулицях міста. Окрім квітів, в Дендропарку є багато розважальних закладів та атракціонів. Саме тому, мешканці міста називають цей куточок “Українським Діснейлендом”.

Коли їхати: як і всі тюльпани в Україні, квіти починають цвітіння за теплої пори ближче до кінця квітня та завершуються теж до середини травня.

5. Цвітіння трав в біосферному заповіднику “Асканія-Нова” теж дивовижне природнє явище. Тут можна зустріти не лише унікальних тварин, а й цвітіння ковили, яка покриває весь заповідник сріблястим серпанком. Також можна насолодитися цвітінням катальпи, бузкової алеї. Це той випадок, коли варто побачити заповідник не лише через ціннісну фауну, а й флору.

Коли їхати: сріблясте цвітіння можна побачити з середини квітня і аж до червня місяця.

Біосферний заповідник Асканія Нова. © mac_sim, depositphotos.com

6. Цвітіння сакур – неймовірне весняне видовище, яке щорічно відбувається в м. Ужгород під назвою “Сакура-фест”. Ще на початку ХХ століття японські вишні завезли в місто з Відня, а сьогодні – вона досі буяє у всій красі. Майже одночасно з сакурами зацвітають в місті рожеві, білі і фіолетові магнолії та розпускаються квіти японської айви . Найбільше квітучих дерев розміщено на Алеї Сакур, що простягнулася вздовж берега Ужа на Православній та Київській набережних. Її вважають найдовшою в Європі.

Коли їхати: цвітіння сакури триває близько двох тижнів і припадає приблизно на кінець квітня-початок травня, залежно від погодних умов.

7. Бузковий Гай знаходиться на південній околиці смт. Диканьки Полтавської області. Саджанці для квітучої ботанічної пам’ятки природи звозили з усієї Європи. Хоч ця місцина не користується великою популярністю серед туристів України, але це теж можна вважати хорошим приводом для відвідин відомого містечка з оспіваної Гоголем книги.

Коли їхати: бузок зацвітає в середені травня і залежно від виду рослини та погодніх умов може цвісти аж до липня.

Бузковий Гай на південній околиці смт. Диканьки

Парад рододендрону в Карпатах, або як цвіте Червона рута (фото)

Слово Rhododendron перекладається з грецької як «дерево—троянда». Насправді ці рослини поширені майже по всій земній кулі і налічують близько 600 різних видів. Білий, жовтий, рожевий… з дрібними суцвіттями та із квітами більше 20 см у діаметрі.

Та в українських Карпатах цвіте особливий вид. Він дуже рідкісний і занесений до Червоної книги. Побачити ці квіти у всій красі щастить далеко не всім. Треба потрапити у той самий момент…

Це трапляється після перших літніх ночей, коли чарівний ранковий туман вкриває гори. Зникаючи із світанковими променями молодого сонця, він залишає між трав крихітні ніжно-рожеві зірочки. То починають розпускатись квіти рододендрону. З кожним червневим ранком їх стає все більше. Аж поки найвищі карпатські узгір’я не вкриються дивовижним квітучим килимом. Поки не приберуться у найкрасивіші наряди щорічного свята природи – цвітіння Червоної рути.

Рододендрон східнокарпатський, або миртолистий має лікувальні властивості і сильний запаморочливий запах. Побачити цвітіння можна лише в горах. Природно він не росте на рівнинах. Може й тому цій квітці приписують магічні властивості, називають її чаклунською.

Для горян це особлива рослина, яку називають червоною рутою, її люблять і шанують, оспівують у народній творчості. У старій українській легенді розповідається про квітку, яка лише раз на десять років зацвітає червоним кольором. І коли котра дівчина знайде квітку й подарує юнакові, той буде завжди кохати її, ніколи не зрадить.

Колись таку легенду почув на Буковині відомий композитор Володимир Івасюк. Вона, до речі і стала основою написаної пізніше легендарної, «вічної» пісні «Червона рута».

«Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?»…

Побачити у Карпатах диво цвітіння рододендрону можна у червні. На гірських схилах масивів Чорногори, Мармарошу і Свидівця він розквітає «у повну силу» найчастіше в середині місяця. Тож піднімаючись на Говерлу саме в цей час, можна заодно потрапити на барвисте квіткове свято. Не лише червона рута, а й ніжно-бузкова сольданела, небесно-сині квіти тирлича поміж зелені альпійського ялівцю цвітуть у цей час.

Поради бувалого мандрівника:

Рододендрон занесений до Червоної книги під ІІ категорією охорони. Не зривайте квітів. Повірте, вони набагато красивіше виглядають тут, серед гір, ніж у вашій кімнаті.

Перші промені сонця

фото: Dmitro Diachuck
фото: Іван Костик
фото: Котенко Олександр

фото: Dmitro Diachuck
фото: Dmitro Diachuck
На задньому плані Говерла
фото: Котенко Олександр
фото: Котенко Олександр
фото: Котенко Олександр
фото: Роман Михайлюк

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

Вулкан Старуня – єдиний в світі унікальний та лікувальний діючий грязьовий вулкан в Україні (фото, відео)

Унікальний вулкан Старуня реагує на землетруси, що відбуваються в радіусі 3-6 тисяч кілометрів.

У селі Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області на західному березі річки Великий Луковець, у передгір’ї Горгани, геологічні породи утворюють складний тектонічний перегин, на вершині якого розташований вулкан із висотою конуса близько 3 м і довжиною глинистих потоків 10-60 м.

Висока сейсмочутливість вулкану Старуня проявляється у появі тріщин, провалів, рості порогів і невеликих водоспадів, активній динаміці газовиділення, а також у нерівномірному піднесенні – близько 1 м за 7 років.

Старуня реагує на землетруси, що відбуваються в радіусі 3-6 тис. км в Румунії, Італії, Німеччині, Іраку, на Кавказі і навіть у середній Азії.

Цей постійно діючий підземний “барометр” – унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі, закономірностей формування корисних копалин, прогнозування землетрусів.

Разом із тим наявні на території Старунського вулкану озокерит, гарячі грязі і води високої мінералізації – володіють цінними лікувальними властивостями.

Грязьовий вулкан Старуня – унікальний геологічний пам’ятник природи – єдиний діючий грязьовий вулкан не тільки у Карпатському регіоні, але і в світі. Своїм виникненням він зобов’язаний насамперед людям. Понад століття тому тут почали розробляти нафтові та озокеритні родовища.

Грунтові води, насичені киснем, тепер проникають углиб землі на тисячу метрів, викликають окислення нафти, що і дає той приплив теплової енергії, яка живить вулкан.

Передував виникненню вулкана землетрус у Румунії, у горах Вранча у 1977 р. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м з’явилися перші кратери, з яких вихлюпувались рідина, грязі і газ.

З того часу вулкан “дихає” через десятки менш активних міні-кратерів і на рельєфі нагадує грязьову пляму. Зараз Старуня налічує 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її складові.

Віддалені землетруси іноді приводять до появи тріщин у землі завширшки 0,5-3 см, які закриваються через 3-5 діб.

Зовні все виглядає тихо і мирно. Раптово без попередження у небо спрямовується потік окропу. А поруч ось уже кілька десятиліть горить газовий фонтан. І постійно з надр чується утробний звук, що нагадує бурмотіння закипаючого чайника. Вчені мають декілька гіпотез причин виникнення цього геологічного дива. За однією із версій, вулкан утворився на так званій антиклинальній складці, тобто опуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори.

І завдяки певним фізико-хімічним процесам, які проходять на глибині 600-1000 м, відбувається виверження грязей, мінеральної води, тут утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори.

Старунські землі взагалі багаті на природні копалини. Старуня відома і через наявність в околицях села соляного колодязя. Глибина його досягає приблизно 20 м, а концентрація солі у воді складає 70%. У такому середовищі ніщо не виживе.

Колись сюди за сіллю їздили з усіх довколишніх сіл.

Джерело: «Вокруг света»

Таємнича Україна: Озеро Берестувате – водойма без дна, яка ніколи не замерзає

Озеро Берестувате або як його ще називають «Чорне озеро», знаходиться в Кіровоградській області і є одним з найнезвичніших та найзагадковіших місць України.

Вже вражає те, що на території болота зосереджені сфагнові мохи, хвощі, папороті та різноманітна рослинність, що характерна не для центральної України, а для Полісся.

Однак це не найбільша його таємниця. На сьогодні ніхто не знає глибини озера. Про нього кажуть, що воно не має дна! Численні спроби виміряти не увінчалися успіхом.

Існує версія про подвійне дно, перше з яких утворено гілками та опалим листям.

© Вікіпедія

Вода в озері дуже холодна, і має майже однакову температуру у всі пори року. Влітку – дуже холодна, а взимку – не замерзає. Максимум, на що спроможна літня спека – це прогріти озеро на глибину не більше одного метра.

В озері живе лише один вид риби – земляний карась. В більшості випадків він має золотистий колір, але трапляється і особини чорного забарвлення.

Однак на цьому загадковість озера не вичерпується, адже поруч з іншими аномаліями, на озері містяться плавучі острови, з рослинністю та деревами. Це явище породило чимало міфів та страхів серед місцевого населення. Бували випадки, коли люди зупинялися на ночівлю на березі озера, а прокидалися на його середині.

© Вікіпедія

Ну і як і належить такому місцю, там ходять чутки про затонулі скарби, які чекають, щоб їх хтось знайшов.

Як знайти озеро:

Найпростіший спосіб побачити озеро – доїхати електричкою до містечка Знам’янка. А там знайти провідника, адже озеро розташоване на території лісового масиву площею 18353 гектари.

© Вікіпедія

Здорова альтернатива морю: 5 унікальних термальних курортів Закарпаття

Для тих, кому набрид традиційний відпочинок на спекотному пляжі біля моря, tsn.ua підібрав топ-5 місць, де можна не лише відпочити, а й оздоровитися у термальних джерелах у мальовничому куточку України – Закарпатті.

Лікувальні властивості термальних вод почали застосовувати ще за часів Римської імперії, адже такі джерела допомагають у лікуванні різних хвороб.

На Закарпатті налічується понад 50 термальних джерел різної мінералізації. Та найпопулярнішими осередками термальних купалень є місто Берегове, села Косино і Велятино. Також відомі цілющими водами і село Довге та місто Мукачево.

Кожне з цих джерел має свій хімічний склад та застосовується для лікування окремих захворювань. Загалом тут можна зміцнити імунітет і пройти курс лікування серцево-судинної, опорно-рухової та нервової системи, ревматизму, хвороби нирок, шкіри, артриту, ожиріння та радикуліту.

БЕРЕГОВЕ

На території курорту у Береговому є багато джерел і басейнів із термальними водами, купатися в яких можна як влітку, так і взимку.

Басейн з термальною мінеральною водою працює на території готелю “Закарпаття” (площа Корятовича, 1), який відкрили ще у 1967 р.

Закарпатська сірководнева термальна вода – надзвичайно цілюща. Вона багата на залізо, натрій, калій, йод і фтор. Таке поєднання елементів є лише у чотирьох куточках світу: Ісландії, Новій Зеландії, на Курильських островах і в українському Береговому. Мінералізація води тут становить 24%.

Басейн наповнюється з гейзера глибиною 1500 м кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієвими водами високої мінералізації, що знищують багато бактерій.

Ці води позитивно впливають на організм і мають лікувальні властивості у відновленні після операцій, стабілізації нервової системи, також вони захищають від хвороб Паркінсона та Альцгеймера, лікують серцево-судинні захворювання, стабілізують серцевий ритм, зменшують ожиріння, знижують вагу, значно покращують обмін речовин, знімають безсоння, відновлюють гормональний, ендокринний баланс організму, допомагають при головному болю і болю в суглобах, усувають захворювання шкіри, випадіння волосся та знімають стрес.

Продовжити свій відпочинок на Берегівщині можна дегустуванням вин. Адже цей край найбільше славиться своїми неперевершеними виноградними напоями. Завдяки теплому клімату тут вирощують 30 сортів винограду. У самому Береговому, біля підніжжя гори, у колишній резиденції графа Шенборна розташований винний завод із обширними підвалами (1913 р.). Не випадково місто вважать винною столицею Закарпаття.

Справжнім музеєм виноробства є “Дім вина” у селі Яноші. Цінителям божественного напою також варто відвідати дегустаційний зал “Шош” у селі Кідьош та 300-літній “Старий підвал” у Береговому.

Також у мальовничах місцинах Берегівщини можна побачити старовинні готичні храми. Серед них костел біля села Бене (XIV ст.), храм у селі Береги (1335 р.), церкви XV ст. у селах Боржава, Велика Бігань, Четфалва і Оросієво.

КОСИНО

У селі Косині Берегівського району розташований оздоровчо-рекреаційний комплекс “Термальні води Косино”. Його особливістю є те, що розташований він на шлейфі залягання мінеральних термальних вод, що проходить через Францію, Італію, Іспанію, Сербію, Хорватію, Австрію, Швейцарію та Балкани.

Ці термальні джерела за складом є унікальними не лише в Україні, а й у всій Європі, за винятком води у всесвітньо відомому санаторію в Угорщині “Гайдусобосло”.

За хімічним складом вони хлоридно-натрієві середньої мінералізації. Вода у купальні має жовто-коричневий колір, її температура 60-80 ° С.

Води добре підходять для лікування захворювань опорно-рухового апарату, наслідків травм кісток та м’язів, серцево-судинних, нервових та шкірних захворювань, а також є ефективною у виведенні солі з нирок.
Родзинкою комплексу є найбільший у світі термальний фонтан-басейн “Золотий кран здоров’я”, який відкрили цьогоріч. Його діаметр – 46 м. Посередині чаші на висоті 16 м розташований дивовижний кран-ілюзія, з якого тече термальна сірководнева вода, збагачена киснем. Схожі крани є у Європі та Америці. По боках фонтана-басейну – чотири незвичні джакузі. Гаряча вода ллється із 5-метрових скульптур – пляшки вина, фляги для горілки, кухля пива та кавової чашки. Вода пахне напоями, адже її підфарбовують та додають натуральні ароматизатори.

Крім того, тут в одному місці розташовано сім унікальних саун: евкаліптова, трав’яна, угорська, хамам, римська баня, соляна лисяча нора і баня–панацея від “усіх напастей і хвороб”. Такого ви ніде не знайдете в Україні.

ВЕЛЯТИНО

У селі Велятині Хустського району на вулиці Санаторній, 2 розташований профілакторій “Теплі води”. Його термальні джерела насамперед привертають увагу підвищеним вмістом брому та йоду (бром має заспокійливі властивості на людське тіло). Вода надходить із свердловини, глибиною понад кілометр, при температурі 40-40 ° С. Перед використанням її охолоджують до прийнятної для людського тіла температури (30-38 ° С).

На поверхні з води активно виділяється вуглекислота. Тут лікують захворювання опорно-рухового апарату, органів дихання, серцево-судинної та нервової системи.

Санаторий Боржава

У санаторії можна прийняти лікувальні ванни з термальної, борної, бромно-хлоридно-натрієвої води або ж покупатися у термальних басейнах під відкритим небом. Курс лікування складає 10-15 процедур тривалістю від 15 до 25 хвилин.
Саме у Велятині ви маєте нагоду побачити справжніх буйволів, адже більше ніде в Україні їх немає. Тут збереглося поголів’я буйволів “карпатської популяції”. За переказами, вони потрапили на територію Закарпаття ще 800 років тому із ордами хана Батия. Можна навіть посмакувати буйволівським молоком, яке є дуже корисним.

ДОВГЕ

В Іршавському районі Закарпатської області розташоване одне з найбільших родовищ термальних метанових йодо-бромних вод типу Хайдусобосло, що в Угорщині, з численними виходами цих вод у селах Велика Розтока, Мала Розтока, Дубрівка, Гребля, Кам’янське. Прямих аналогів термальних метанових йодо-бромних вод цього родовища в Україні немає.

Нині тут вода використовується зовнішньо у вигляді ванн у санаторії “Боржава” (вул. Січових Стрільців, 15) у селі Довгому для лікування серцево-судинних захворювань, органів опорно-рухового апарату.
акож цей район називають перлиною Боржавської долини. Адже тут є дуже гарний регіональний ландшафтний парк “Зачарований край”. Потрапивши сюди, ви залишаєтесь наодинці із природою: букові праліси, оліготрофне болото “Багно”, вкрите товстим килимом моху, непримітна на перший погляд рослина росичка круглолиста, яка “обідає” комахами.
Неподалік Довгого у селі Лисичово є діюча музей-кузня “Гамора”, якій вже майже 300 років. Тут можна побачити старовинний сільськогосподарський реманент, викуваний під важким водяним молотом.

МУКАЧЕВЕ

Мукачівський район багатий на сульфідні термальні води – азотно-метанові, крем’янисті та хлоридно-натрієві. У місті у лікувально-оздоровчому комплексі “Латориця” є відкритий басейн із термальною водою. Поруч із комплексом розташована свердловина із термальною водою, яка безпосередньо з джерела поступає у ванне відділення. Температура води у ньому – 35 ° С. Її рекомендують для лікування захворювань шкіри та серцево-судинної системи.

Комплекс розташований на вулиці Духновича, 93 у парковій зоні поруч із річкою Латориця.

Дістатися можна поїздом із Києва, Львова та інших міст до Ужгорода, далі – приміськими електропоїздами, які курсують регіоном.

Бути у Мукачевому і не оглянути цікаві визначні пам’ятки містечка просто неможливо, адже їх тут чимало. Розпочати свою екскурсію радимо вам зі знайомства із перлиною закарпатської фортифікаційної архітектури замком “Паланок”, який видно з будь-якого куточка Мукачевого.

Місто і його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, в якому зібрано багато книг у бібліотеці, Домбокський жіночий і Ракошинський чоловічий православні монастирі.

Для охочих посмакувати закарпатським вином радимо відвідати дегустаційний підвал “Кельтський двір під Ловачкою”, довжина якого 45 метрів. Він розташований у підніжжі гори Ловачка, що височіє над Мукачевим. Цікаво, що на схилах цієї гори виноград вирощували ще із XIV століття, тут навіть збереглися старі кам’яні тераси.

Найбільша колекція дерев’яних храмів України (55 фото)

Дерев’яні храми – це твори архітектурного мистецтва, які чи не найкраще ідентифікують українців, як націю. Незважаючи на те, що в різних регіонах країни були різні школи будівництва дерев’яних церков, принципи їхньої побудови були однаковими. Наші дерев’яні храми не схожі на своїх сусідів в інших європейських країнах.

Добірка створена фотографом Андрієм Бондаренком

Приклад храму лемківського типу:

Церква Св. Ольги та Володимира з с. Котань

Львів, Шевченківський Гай

Михайлівська церква з села Шелестове, 1777

Ужгород, скансен

Церква св. Покрова із села Канора, 1792

Київ, Пирогово

Приклад храмів бойківського типу:

Церква св. Миколая з с. Кривки Турківського р-ну, 1763

Львів, Шевченківський Гай

Церква св. Юра, XVI–XVII століття

м.Дрогобич, Львівська обл.

Церква з с. Тисовець, Сколівського району, 1863 р.




Львів, Шевченківський Гай

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1876

с.Розлуч, Турківський р-н, Львівська обл.

Церква Здвиження, 1884

с.Опорець, Сколівський р-н, Львівська обл.

Церква Св. Миколая, 1776

м.Турка, Львівщина

Храми закарпатської школи:

Михайлівська церква, 1558

м.Свалява, Закарпатська обл.



Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1762

с.Пилипець, Міжгірський р-н, Закарпатська обл.

Приклади козацьких дерев’яних храмів:

Троїцький собор, 1775

м.Новомосковськ, Дніпропетровщина

Михайлівська церква, 1769

с.Зіньків, Віньковецький р-н, Хмельницька обл.

Церква Святої Великомучениці Параскеви з с.Зарубинці, 1751

Київ, Пирогово

Церква Святого Архистратига Михаїла з с.Дорогинка, 1750

Київ, Пирогово

Церква Різдва Богородиці, 1764

с.Печера, Немирівський р-н, Вінницька обл.

Миколаївська церква (на Старгородці), 1746

м. Вінниця

Церква з села Драбівці, 1741

с. Стецівка, Чигиринський р-н, Черкаська обл (скансен “Козацький хутір)

Королева козацьких дерев’яних храмів – Георгіївська церква, 1747

Седнів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.

Церква св. Трійці, 1723

с.Степанівка, Менський р-н, Чернігівська обл.

Успенська церква, 1765

с.Волосківці, Менський р-н, Чернігівська обл.

Миколаївська церква, 1763

с.Городище, Менський р-н, Чернігівська обл.

Церква св. Покрови, 1706

с.Синявка, Менський р-н, Чернігівська обл.

Подільські дерев’яні церкви:

Миколаївська церква, 1777

с.Сапогів, Борщівський р-н, Тернопільська обл.

Церква Іоанна Богослова, XVII століття

с.Скорики, Підволочиський р-н, Тернопільська обл.

Церква Успіння, 1635

м.Чортків, Тернопільська обл.

Церква Вознесіння, 1738

м.Чортків, Тернопільська обл.

Хрестовоздвиженська церква, або “Церква на Карвасарах”, 1799-1801

м.Кам’янець-Подільський

Приклади галицьких дерев’яних храмів:

Михайлівська церква, 1753

м.Комарно, Городоцький р-н, Львівська обл.

Церква св. Трійці, 1720

м. Жовква, Львівщина

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1705

м. Жовква, Львівщина



Церква Параскеви П’ятниці, XVII століття

м. Белз, Сокальський р-н, Львівська обл.

Церква святого Миколая, 1667

м. Кам’янка-Бузька, Львівська обл.

Церква св. Параскеви, 1724

с.Крехів, Жовківський р-н, Львівська обл.

Приклади карпатських церков:

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці, 1709

м. Коломия, Івано-Франківська обл.

Церква Святого Духа, 1598

м.Рогатин, Івано-Франківщина

Церква Воздвиження Чесного Хреста, 1496 рік

м.Дрогобич, Львівська обл.

Церква Св. Василя, 1733

с.Черче, Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1603

с. Кліцько, Городоцький р-н, Львівьска обл.

Церква Св. Іллі, 1898

с.Шепіт, Путильський р-н, Чернівецька обл.

Приклади буковинських церков хатнього типу:

Миколаївська церква, 1607

Чернівці

Церква з с. Клокучка під Чернівцями

Львів, Шевченківський Гай

Дмитріївська церква, 1664 рік

с. Білоусівка, Сокирянський р-н, Чернівецька обл.

Миколаївська церква, 1786 рік

с. Берегомет, Кіцманський р-н, Чернівецька обл.

Церква св. арх. Михаїла і Гавріїла, 1786

с. Давидени, Сторожинецький р-н, Чернівецька обл.



Архангельська церква, 1663

с.Петрашівка, Герцаївський р-н, Чернівецька обл.

Єдиний збережений екземпляр поліської дерев’яної церкви:

Церква Воскресіння 1784 р. із с.Кисоричі

Київ, Пирогово

Приклад справжньої волинської дерев’яної церкви:

Свято-Юріївська церква, 1700

м. Дубно, Рівненська обл.

Приклад дерев’яної церкви Волині, збудованої за типовим епархіальним російським проектом:

Хрестовоздвиженська церква, 1887M

м.Кременець, Тернопільська обл.

Приклад дерев’яної церкви Наддніпрянщини, збудованої за типовим епархіальним російським проектом:

Успенська церква, 1851

с. Жаботин, Кам’янський район, Черкаська обл.

Приклад старообрядницької дерев’яної церкви. На жаль, ми її вже ніколи не побачимо, храм нещодавно згорів.

Церква Введення Пресвятої Богородиці

с.Липовани, Вижницький р-н, Чернівецька обл.

Приклад дерев’яної церкви слобожанської школи:

Воскресенська церква, 1789

м.Лебедин, Сумська обл.

Приклад дерев’яного костелу:

с.Розлуч, Турківський р-н, Львівська обл.

Архаїчні дерев’яні дзвіниці:

Дерев’яна дзвіниця, XVIII ст.

с. Глинськ, Жовківський р-н, Львівська обл.

Дзвіниця церкви Собору св. арх. Михаїла, 1779

Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Ясениця-Замкова

Джерело: vsviti.com.ua