Львів початку XX століття в 13 акварелях Альфреда Каменобродського

Архітектор, живописець-аквареліст Альфред Каменобродський був сином Адольфа Каменобродського, службовця магістрату міста Тарнув і Олександри Домбровської. Брав участь у повстанні 1863 року і в одній з перших битв був сильно поранений. У Кракові навчався рисунку в Леона Дембовського, та ймовірно там же – у Школі образотворчого мистецтва. Навчався в Парижі у Школі мистецтв.

Вивчав архітектуру у Віденській політехніці (1870–1874). Був членом Політехнічного Товариства у Львові.У 1880 році редагував Технічний календар виданий Політехнічним товариством. Від 1885 року спільно з Мацеєм Вшелячинським та під редакцією др. Владислава Маєвського видавав журнал «Immobilaria», присвячений нерухомості. Брав участь в організації ювілейної виставки Політехнічного товариства в 1902 році, як член виконавчого комітету, був також одним із журі. На цій же виставці в розділі польских винаходів представив Автоматичний пристрій для встановлення горизонтального або вертикального положення предмету на осі обертання.

Альфред Каменобродський

Від 1920 року мав у Львові власну виставку проектів, архітектурних макетів і акварелей

Як живописець працював переважно аквареллю. Сюжетами були пейзажі, інтер’єри, архітектура Львова, Кракова і околиць, а також Волині.

Був членом Товариства любителів мистецтва в Кракові і брав участь у виставках товариства. У 1881 році виставив у Кракові акварелі Вірменська вежа у Львові і Осінь, а в 1887 році на Першій виставці польського мистецтва в Кракові акварелі: Вірменська вежа у Львові, Флоріанські Ворота, Інтер’єр їдальні, Мотив з львівських околиць, Декоративний ескіз. Деякі рисунки Альфреда Каменобродського друкувались у журналі «Tygodnik Ilustrowany».

Вид з вул. Личаківської на будинок пожежної команди (нині не існує) та костьол бернардинців. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ
Успенська церква. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст
Костел св. Миколая. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст
Порохова вежа. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст
Південно-східний ріг пп. Ринок. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ
Перехрестя вулиць Боїмів (нині Староєврейської) та Сербської. Акварель А. Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ


Синагога “Золота Роза” (нині не існує). Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст
Східне подвір’я Вірменського собору. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ
Вірменський собор. Вид із південного подвір’я. Акварель А. Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ
Будинок XVIII ст. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ
Монастир св. Онуфрія. Дзвіниця. Акварель А.Каменобродського. Поч. XX ст. ЛІМ

Частина акварелей Альфреда Каменобродського знаходиться у Історичному музеї Львова, кілька — у Музеї історії релігії. 1910 року він особисто подарував 20 робіт музеєві. Декілька акварелей — в Історичному музеї Тарнова, деякими роботами володіє родина.

Джерело: Фотографії Старого Львова

Художниця відтворила портрети українських гетьманів

У Музеї гетьманства в Києві відкрилася виставка “Герої козацької України”. Портрети українських гетьманів київська художниця Наталя Павлусенко відтворила за допомогою старих зображень і літературних описів, пише Gazeta.

“Коли син приносив зі школи підручники – дивувалася, що портрети польських королів і російських царів були якісними і реалістичними. Натомість зображень гетьманів України – досить мало, часто статті про них ілюстрували просто картинкою булави. Вирішила створити портрети найвідоміших ватажків козацької доби. Для цього зібрала прижиттєві зображення і консультувалася з істориками“, – каже художниця.

Експозиція включає сім портретів гетьманів. Це Северин Наливайко, Іван Підкова,Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Іван Мазепа та кошовий отаман Іван Сірко.

“Портрет отамана Івана Сірка відтворила на основі антропологічного дослідження Галини Лебединської. Щоби природно виписати поставу героя – запросила позувати акторів театру імені Івана Франка. У козацького ватажка Северина Наливайка не було прижиттєвого зображення. Реконструювала його на основі двох описів – один з них – Миколи Вінграновського. Писав, що був він гарний, як бог, чорнявий, із гнучкими пальцями й інтелігентною поставою. Коли почалася війна – у мережу викладали зображення людей, які воювали. У Facebook побачила фото героя України Олександра Мороза. Видався мені подібним до Наливайка. Вираз обличчя – спокійний, постава горда й достойна. Жоден актор не міг би так зобразити героя, як людина, яка по-справжньому тримала зброю. Написала з нього Наливайка, змінивши колір очей і волосся – на темний. Портрет Петра Дорошенка писала з першого зображення гетьмана – гравюри ХVIII століття художника Лєрха не дуже хорошої якості. Подальші портрети сильно відрізняються – той Дорошенко, якого ми звикли бачити, мав відмінні риси. Щоби достовірно відтворити його образ, співпрацювала з істориком костюму Сергієм Шеменковим“, – каже художниця.

У жанрі історичної реконструкції художниця працює вже понад 12 років. Серію портретів гетьманів створювала 2 роки.

Портрети Петра Дорошенка та Івана Мазепи Наталі Павлусенко рівненська фабрика солодощів використала для дизайну коробки нової серії цукерок.