Позначка: лижі

Опубліковано

Львів’янка отримала звання дворазової чемпіонки України з гірськолижного спорту

Львів’янка Ольга Книш виборола дві золоті медалі та ахистила звання абсолютної чемпонки України. Про це повідомляє Відділення Національного олімпійського комітету України у Львівській області

З 14 до 20 лютого на ТК “Буковель” триватиме чемпіонат України з гірськолижного спорту. 15 і 16 лютого змагалися чоловіки і жінки в дисциплінах GS (слалом-гігант) і SL (слалом). Львівські гірськолижники здобули два золота і дві бронзи, також були серед лідерів у командному заліку.

Героїнею цих днів можна назвати львів’янку Ольгу Книш. У слаломі-гіганті вона більш як на секунду випередила представницю Закарпаття, колишню львів’янку Анастасію Шепіленко. Сестра Анастасії – недавня учасниця Зимових Юнацьких Олімпійських ігор Катерина, яка виступає за Львівщину – стала 5-ю.

А у слаломі Ользі Книш практично не створили конкуренції – перевага над найближчою конкуренткою склала понад 4 сек. Ще одна представниця Львівщини в цій дисципліні Анастасія Теліга стала четвертою.

Таким чином, Ольга Книш захистила звання абсолютної чемпонки України, вигравши GS і SL, яке здобула торік.

У змаганнях чоловіків у зазначених двох дисциплінах двічі бронзовим призером став Михайло Карпушин.

У командному заліку GS серед спортивних шкіл та спортклубів першість у МГО СОК “Евеленч” (Львівська область). Серед областей Львівщина стала третьою – після Івано-Франківщини і Закарпаття.

У командному заліку SL серед спортивних шкіл та спортклубів Школа Мастерс (Львівська область) стала третьою, а серед областей Львівщина посіла перше місце.

За сумарними командними очками серед спортивних шкіл та спортклубів Школа Мастерс стала другою, а МГО СОК “Евеленч” – третьою. Серед областей Львівщина теж третя – після Івано-Франківщини і Закарпаття.

Опубліковано

Дe кoлись вiдпoчивaли львiв’яни взимкy або як виглядав лижний трамплін у Львові

Львiв, зaвдяки свoїм лiсистим тa гiрським oкoлицям, мaв i мaє бaгaтo вiдпoчинкoвих зoн. Існyє y Львoвi пaрк, який i сьoгoднi aктивнo вiдвiдyють львiв’яни, aлe кoлись цe бyлo oднe з нaйпoпyлярнiших мiсць вiдпoчинкy, особливо зимою – Кайзервальд.

Найдавніша назва – Бродівські Пагорби (пoл. – Wzgórze Brodzkie), oскiльки мiсцeвiсть y пiднiжжя нaзивaлaсь Брoдiвськe пeрeдмiстя (пoл. – przedmieście brodzkie). Нa пoчaткy XVIII стoлiття пaгoрби бyли y влaснoстi рoдини Aлeмбeкiв i мiсцeвiсть звaлaсь “Aлeмбeкiвськa Пaсiкa”. У дрyгiй пoлoвинi XVIII стoлiття цi зeмлi викyпляє львiвський бyргoмiстр Фрaнцiшeк Лoнгшaмп Дe Бeр’є i бyдyє тaм свiй мaєтoк.

Пiд чaс вiзитy дo Львoвa цiсaр Юзeф ІІ Гaбсбyрг зyпиняється y цьoмy мaєткy. Вoлoдiння бyргoмiстрa нaстiльки спoдoбaлoсь цiсaрю, щo пiд чaс нaстyпнoгo свoгo вiзитy вiн знoвy зyпиняється в мaєткy Бeр’є, a в нaрoдi пaрк нa пaгoрбi пoчинaють нaзивaти Kaйзeрвaльд, щo дoслiвнo oзнaчaє
Цісарський ліс.


Луна-парк на Кайзервальді


Луна-парк на схилі Піскової гори

У 1908 рoцi в схiднiй чaстинi пaркy вiдкривaється лyнa-пaрк, збyдoвaний зa прoeктoм aнглiйських aрхiтeктoрiв Toмaсa Maк-Дayвeлa тa Aртyрa Лeвeрaкa, y пaркy бyли aтрaкцioни, трипoвeрхoвий рeстoрaн i вiдкрити лiтнiй мaйдaнчик. Прo тe дiяв лyнa-пaрк лишe дo 1914 рoкy.

Пiсля Пeршoї свiтoвoї y 1926 рoцi нa пaгoрбaх пoчинaє фyнкцioнyвaти лижний трaмплiн. Висoтa дeрeв’янoї риштoвки склaдaлa 8 мeтрiв, рoзбiг дo стрибкa – 76 мeтрiв, нa чaс пoбyдoви вiн ввaжaвся нaйгaрнiшим y Пoльщi.


Трамплін на Кайзервальді, фото 1930-1939 роки.


Трамплін на Кайзервальді, фото 1930-1939 роки.

В 60-х рoкaх XX стoлiття y пaркy вiднoвили лижний трaмплiн i пoбyдyвaли трaсy для бoбслeю, a тaкoж ствoрили yнiкaльний мyзeй пiд вiдкритим нeбoм “Шeвчeнкiвський Гaй”.


Лижна траса на Кайзервальді, кілька років тому. Зараз не працює


Кілька років тому


Неробочий на сьогодні витяг

Опубліковано

Закарпатський гірськолижний курорт уперше прийматиме всеукраїнські змагання

Федерація лижного спорту України включила гірськолижний курорт «Пилипець», що на Закарпатті, до програми офіційних змагань із гірськолижного спорту на 2020 рік, які пройдуть тут із 28 лютого по 1 березня.

Про це повідомив заступник голови Закарпатської ОДА Ігор Шинкарюк, на своїй сторінці у “Facebook”.

«Ми розпочинаємо новий рік з доброї новини для спортсменів та любителів гірськолижного спорту. Після відповідних консультацій з Yuriy Zalusky та керівництвом Федерації лижного спорту України, останніми прийнято рішення щодо внесення змін та включення гірськолижного курорту «Пилипець» до програми проведення офіційних спортивних змагань з гірськолижного спорту на 2020, які проводяться згідно з Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2020 рік», — сказав Шинкарюк.

Слід зауважити, що змагання такого рівня відбудуться на Закарпатті вперше за 15 років.

Опубліковано

Як виглядав перший гірськолижний курорт в Карпатах 200 років тому

Легенди карпатського краю розповідають, що з 1820- 1830-х років австрійські підприємці, яким належали навколишні ліси та гори, родини Ґрьодль і Шмідт, спорудили перші гірськолижні витяги і трампліни на горі Погар в Славсько.

Світлини першого курорту виклали у спільноті Мандрівка Старим Кордоном.

На жаль, точних даних про це немає. Достеменно відомо, що розвиток Славська як курорту розпочався в кінці ХІХ ст., чому сприяло прокладання залізниці зі Львова до Мукачева у 1887 р.

Новий гірськолижний курорт Карпати отримали на початку ХХ ст. – на Погарі працював підйомник на кінній тязі. Коні ходили по колу навколо великого колеса, на яке був намотаний трос з прив’язаними до нього саньми – залишки цього пристрою було видно ще півстоліття тому. В 20-30 роки минулого століття гірськолижний курорт Славське називали Закопане Східних Бескидів, пише Бліц.

У 1930-ті потік любителів катання на лижах у Славську став таким значним, що на вихідних у напрямку Славського пускали додаткові поїзди – їх називали «лижі-бридж». Для лиж у поїздах влаштовувалися окремі відсіки.

Опубліковано

Лижі та лижний спорт у старому Львові

Сьогодні для львів’ян лижний спорт, як і загалом більшість зимових видів спорту, став чимось екзотичним. Можна звісно поїхати в Карпати і покататися на лижах там, однак задоволення це не з дешевих. А ось побачити людину на лижах, що спускається по схилах якогось міського парку було б, м’яко кажучи, дивним. Натомість, для довоєнного Львова це не становило б ніякої дивини. Тоді, перестріти лижника можна було навіть на покритій снігом пересічній вулиці міста. Про це розповідає Фотографії Старого Львова.

Члени Нартярського Карпатського Товариства. Фото 1930-1939 рр.

Знайомство львів’ян з лижами або, як їх ще тоді називали, «нартами» відбулось десь на межі XIX та XX ст. Піднесенню їхньої популярності посприяло зимове сходження на Говерлу, що відбулося в 1897 році і стало можливим саме завдяки лижам. За кілька років кількість любителів мандрівок на лижах зростає і вже взимку 1906-1907 рр. вони створюють у Львові «Карпатське Нартярське Товариство», до якого увійшло 22 нартярів. Товариство провадило навчання елементарної їзди на лижах та удосконалення майстерності лижників. Вже у січні 1908 року Товариство видало брошуру з інструкціями під назвою „Нарти та їх використання” авторства Романа Кордиса.

Лижниця в одному з парків Львова. Фото 1930-1939 рр.

З роком в рік Карпатське Нартярське Товариство набирало все більшої популярності. Перед початком Першої світової війни Клуб нараховував 403 члени. Однак, діяльність цього товариства була радше туристичною чи спортивною. Зокрема з відомостей про нього не має жодних згадок про спортивні змагання серед нартярів.

Дитина на дитячих лижах та з дитячими лижними палками у одному з парків Львова. Фото 1930-1939 рр.

Перша ж згадка про змагання лижників у Львові датується 1908 роком. Тоді замітку про лещатарство опублікував львівський часопис «Сокільські Вісти». В тому ж році так званий батько українського спорту професор Іван Боберський започаткував лижні змагання серед членів гімназійного спортивного гуртка, а згодом – і лижні пробіги довкола Львова.

Юна і доросла лижниця під час лижної прогулянки. Фото 1930-1939 рр.

Подальшого розвитку лижний спорт набув після закінчення Першої світової війни. Зокрема, 9 грудня 1924 року за ініціативи викладача фізкультури Степана Гайдучка було проведено загальні зборами ентузіастів лижного спорту. Результатом цих зборів стало створення Карпатського лещетарського клубу (КЛК) – громадської спортивної організації, яка об’єднувала лещетарів-аматорів. Тоді ж на зборах одразу ж затверджено й статут нового Клубу. Метою діяльності КЛК було плекання товариського життя між членами клубу, а також поширення лещетарського та інших видів спорту серед українського населення Карпат.

Члени Карпатського Лещетарського Клубу на прогулянці в Брюховичах. Фото 1935 року

Першим головою Карпатського Лещетарського Клубу обрали колишнього старшину УГА Лева Шепаровича. У 1925 році професор Іван Боберський, як піонер лещетарського спорту у Львові та Галичині, був іменований першим почесним членом КЛК.

Лижники на старті під час змагань на трасі спортивного клубу “Погонь”. Фото 1930-1939 рр.

На прохання управи КЛК митець Роберт Лісовський виготовив відзнаку товариства, що стала гербом клубу. А пісню, до якої слова й музику написав 1933 року Роман Купчинський, Клуб зробив своїм славнем(гімном). На жаль, у 1939 році діяльність Карпатського Лещетарського Клубу була припинена, яка, однак, відновилась за незалежної України.

Спуск лижника по схилах одного з львівських парків. Фото 1930-1939 рр.

Окрім, спеціально створених лижних товариств, популяризацію лижного спорту здійснювали й уже існуючі загальні спортивні товариства. Зокрема, у 1920-х роках за ініціативи активного діяча спортивного клубу «Погонь» Вацлава Кухара на вулиці Опришківській, що тоді звалась Дорога Кисельки, було споруджено 900 м траси, що призначалася, в першу чергу, для використання спортсменами санної секції клубу, однак використовувалась також і лижниками. Проте, після Другої світової війни ця траса зникла.

Лижник під час списку на лижних змаганнях поблизу Високого Замку. Фото 1930-1939 рр.

Окрім спеціалізованих трас, львівські любителі покататися на лижах «окуповували» усі парки міста. Найпопулярнішим місцем для катання звісно був Кайзервальд з його багатими схилами. В 30-х роках XX ст. сторіччя він був своєрідним центром зимових видів спорту Львова. Тут навіть діяв трамплін для стрибків на лижах.

Лижний трамплін на Знесінні

Не меншої популярності у лижників користувалися парк на Високому Замку та Стрийський парк, в котрих можна було знайти і круті схили, і засніжені рівнини, котрі обирали любителі лижного бігу. А от для дітей, що тільки робили свої перші кроки на лещетах, лижною трасою ставала будь-яка засніжена вулиця міста.

Лижниця-аматор у одному з парків Львова. Фото 1930-1939 рр.

Цікаво поглянути й на спорядження тогочасних лижників. Про лижні костюми тоді ще й думок ні в кого не було. Так само як і про спеціалізоване взуття. Лижні палки виготовлялися тоді не з металу чи скловолокна, а з бамбуку. Цей матеріал досить добре годився для них, оскільки вирізнявся високою міцністю при досить непомітній вазі. Використовувались бамбукові лижні палиці як аматорами, так і професіоналами. Єдиною ж по суті не саморобною частиною спорядження були власне лижі, котрі уже з 20-х років XX ст. можна було легко придбати у львівських крамничках.

Автор: Володимир ПРОКОПІВ / photo-lviv.in.ua

Опубліковано

Зі Львова – на лижі. Актуальна інформація про 6 курортів

До Львова повернулася справжня сніжна зима, а це означає, що саме час знову діставати лижне спорядження, пише Твоє місто.

Буковель

У Буковелі є лижні траси різного рівня складності. Відстань від Львова: 231 км.
Загальна протяжність трас становить 50 км.

Ціни. Один підйом на витяг №2 коштує 105 грн, пільговий – 75 грн. Решта витягів – по 250 грн, пільговий – 175. Можна замовляти на декілька годин. За повний один день доведеться сплатити 975 грн та 685 за пільговий скі-пас. Абонементи на 10 днів діють з дня продажу. Їхня вартість становить 6 825 гривень, пільгова – 4780. Також на курорті діє акція «Ранкова»: при купівлі денного абонементу до 9:00 надається знижка 30% з понеділка по четвер та 20% – з п’ятниці по неділю.

Також цього сезону курорт пропонує для гостей першу санну трасу, що розташована біля витягу №14. Час роботи – щодня з 16:30 до 19:30. Абонемент на 1 з’їзд коштує 290 грн, пільговий – 205 грн, на три години – 590 і 410 грн відповідно. Дітей до 6 років пускають безкоштовно, але тільки в супроводі дорослих. Завдаток за санки становить 1000 грн або паспорт чи водійські права.

Прокат лижного спорядження (лижі або сноуборд, черевики, палиці для лиж, шолом захисний) обійдеться від 150 до 390 грн на один день, залежно від категорії. Для дітей ціна становить 75-160 грн. Також на курорті пропонують для прокату сноублейди (короткі лижі) за 220 грн. на день.

Плай

Гірськолижний курорт «Плай» розташоаується біля села Плав’є на півдні Львівської області. На території гірськолижного комлексу облаштовані витяги, найдовший з яких протяжністю 1200 м, перепад висот сягає 260 м. Відстань зі Львова: 140 км.

Ціни. Вартість вища на кількадесят гривень у вихідні та святкові дні. Один бугельний витяг у будень вартуватиме 50 грн, крісельний – 70 грн. Абонемент на день коштує 700 грн (800 грн на вихідні). Варто зауважити, що на трасах курорту заборонено кататися на санчатах.

Прокат спорядження для лижників обійдеться у 160-220 грн., для сноубордистів – 200 грн., для дітей (лижі або сноуборд) – 120 грн.

Драгобрат

Драгобрат є найвищим гірськолижним курортом в Україні. Відстань від Львова: 254 км. Траси в Драгобраті розраховані як на професіоналів, так і на новачків. Витяги – від 200 до 1500 м, бугельні, крісельний, мультиліфт (навчальний).

Ціни. Вартість одного витягу відрізняється для різних підйомників. Ціни коливаються від 20 до 60 грн за один витяг. Абонемент на день у туристичному комплексі «Вершина карпат» коштує 650 грн. Для тих, хто проживає в гірськолижних курортах, вартість підйомів може бути нижчою.

Лижне спорядження можна взяти на прокат від 60 гривень.

Пилипець

У Пилипці прокладено найдовші в Україні траси (довжиною до 4000 м) різної складності – круті, пологі, рівні, бугристі. Траси в Пилипці призначені для професіоналів, а пологі схили – для звичайних шанувальників лижного спорту та «чайників». Класифікація трас – легкі, середні, складні. Розташований за 190 км від Львова

Ціни. Один витяг вартує 60 грн, з 15:00 – 70 грн, екскурсійний – 100 грн. Абонемент на день коштує коштує 500 грн, на два дні – 800 грн. Мультиліфтом можна скористатися за 20 гривень.

Ціни на прокат лижного спорядження починаються від 50 грн.

Захар Беркут

Гірськолижні траси обслуговують: крісельний витяг, три бугельні витяги та мультиліфт для дітей і початківців. Туристичний комплекс «Захар Беркут» розташовується у селі Волосянка, 6 км від селища Славське.

Ціни. Клієнтам тут пропонують абонемент, що у будній день (9:00-16:30 год.) коштує 400 гривень, у вихідний – 500 грн. Для дітей – 200 та 250 грн відповідно. Три години коштуватимуть у будень 300 грн та 350 у вихідний. Для дітей – 150 та 180. Оглядовий (разовий) спуск та підйом вартує 120 гривень (вихідний день) та 90 гривень (у будні), для дітей – 80 та 60.

Повний комплект і лижного спорядження, і для катання на сноуборді можна взяти за 200 грн. Також можна орендувати окремі елементи.

Тростян

На схилах гори Тростян (1235 м) прокладено траси для професіоналів.
Працює кілька бугельних підйомників і один крісельний.

Ціни. Крісельна дорога в 2 сторони коштує 150 грн до 28 лютого. Ціна денного абонемента на всі підйомники Тростяна становить 420 грн. Чотири підйоми на бугелі – 180 грн.

Прокат лижного комплекту спорядження коштує 50-150 грн. на день, сноубордів – від 70 грн., санчат – 30 грн.

Джерело: Твоє місто

Опубліковано

Де на Львівщині покататися на лижах. Гірськолижні курорти області

Управління туризму та курортів Львівської ОДА оприлюднило інформацію про гірськолижні курорти Львівської області, де всі охочі можуть весело й активно відпочити.

Славське, Сколівський район

Це один з найбільших гірськолижних центрів України, відомий далеко за її межами, місце тренування національної збірної. У Славському функціонує 7 гірськолижних зон, на яких діють 17 лижних трас, два канатно-крісельний та 16 бугельних витягів з  пропускною здатністю близько 7 тисяч лижників на годину. Основні лижні траси прокладені на схилах гір Тростян, Погар, Кремінь, Менчіл, Варшава.Славське має досить розвинену інфраструктуру зимового відпочинку. Крім катання на лижах і сноуборді, можна покататися на санках, снігоходах і запряжених кіньми санях. Тут надають послуги прокату лижного спорядження, бази відпочинку, готелі, пансіонати, приватні садиби, ресторани, кафе, бари, де почастують стравами справжньої карпатської кухні, а трав’яні чаї з медом та гаряче вино з приправами та корицею не залишать нікого байдужим. Після снігових розваг поновити сили можна в лазнях і саунах або відвідати спа-центри. Любителі цікавого дозвілля можуть зіграти в більярд, боулінг або відвідати дискотеку.

г. Тростян (1235 м) – найвідоміший комплекс серед любителів та професіоналів лижного спорту, що розташований на відстані 2 км на захід від центра Славського та є частиною гірського хребта Звинів Стрийсько-Санської верховини.

Відстань від Львова 138 км.

Гірськолижні траси: 7, довжиною близько 1300 м різного рівня складності;

Витяги: 1 – крісельний, 7 – бугельних, бебіліфт.

На даний момент працює лише один підйомник – Центральний.

Крісельна дорога в 2 боки – 180 грн до 10 січня, 150 грн до 28 лютого + застава за картку 30 грн. Ціна денного абонемента на всі підйомники Тростяна становить 420 грн (+ застава 30 грн). Чотири підйоми на бугелі – 180 грн.

Години роботи: з 09:00 до 16:30

г. Погар розташована в центрі села Славське. На горі є траси, одні з найдовших, довжина яких сягає 1600 м. Також є прокат спорядження та тюбінг-парк, початківцям можна скористатись послугами кваліфікованих інструкторів.Поблизу підніжжя гори облаштована автомобільна стоянка, що є дуже зручно для туристів, які приїхали покататись на лижах в цю місцевість.Також організовані харчові пункти (столики та кіоски), де можна скуштувати смаколики та гарячого вина.

Гірськолижні траси: 3, довжиною близько 1600 м.

Витяги: 1 новий парно крісельнийвитяг, з утепленими сидіннями, довжиною 1200 м (виробництво Австрія); 1 бугельний витяг (600м) і 2 дитячих по 150 м (бебіліфт).

Виходи під снігові пушки: 8шт.

Відкриття сезону: залежить від погодних умов. Уточнювати за тел.: 0677226155; 0677226177

Ціна 1 підйому – 30 грн; півдня катання – 200 грн; повний день (9.00-16.45) – 300 грн. Для дітей від 6 років – 50% знижка, дітям до 6 років – безкоштовно. Оглядовий підйом без спорядження: дорослий – 60 грн; дитячий – 40 грн.

г. Кремінь – гора в Карпатах поблизу міста Славське, на якій є відома серед початківців гірськолижна траса «Політехнік» (Політех). Ця траса є відмінним місцем для навчання катанню на лижах та відпочинку з дітьми. На схилах гори є 2  бугельні підйомники: Політехнік (НУ «Львівська політехніка») довжиною 600 та ФМІ (Фізико-Механічний Інститут ) довжиною 1000 м. Самі схили гори мають довжину від 600 до 900 метрів, та ширину 100-160 метрів, перепад висот 180-200 метрів. На самій горі можна взяти на прокат гірськолижне спорядження, купити їжу в кіосках та скористатись послугами інструкторів

Підйом на машині УАЗ або на бугелі на гору – 12 гривень із людини.

Години роботи: з 09:00 до 16:45

Чим добратися: потяги в напрямку Ужгорода (зупинка ст. Славське), електричка Львів – Мукачево; автобуси Львів – Славське, Ужгород, Стрий. Власним транспортом трасою Київ–Чоп.

Координати для GPS: 48° 50′ 0″ N, 23° 27′ 3″ E, 48.833333°, 23.450833°.

с. Волосянка, Сколівський район

Невелике село Волосянка розташоване в Сколівському районі Львівської області за 8 км від відомого гірськолижного центру. До курорту Волосянка є зручний під’їзд, а на самому курорті – двокрісельний підйомник.

Відстань зі Львова:145 км.

г. Високий Верх прокладено понад 9000 м. гірськолижних трас різного рівня складності – сині (прості), червоні (середньої складності) та чорні (складні). Гірськолижні траси обслуговують: крісельний витяг, три бугельні витяги та мультиліфт для дітей і початківців. Крісельний витяг ТК «Захар Беркут», встановлений в 2005 році і є найдовшим в Україні. Нижня (привідна) станція витяга розташована при в`їзді на територію комплексу поблизу корпусу готелю, а верхня (обвідна) станція – на вершині г. Зворець. Крім кінцевих станцій, біля відмітки висоти 1075 м функціонує проміжна станція підсадки.

Вартість пропуску на підйомник на цілий день (9.00-16.30) – 350 грн (дорослий), 180 (дитячий); у вихідні та святкові дні – 400 гривень (дорослий), 200 (дитячий). Оглядова поїздка на підйомнику без спорядження для дорослого – 80-100 грн, для дітей – 50-70 грн.

Години роботи: з 09:00 до 16:30

Чим добратися: залізницею до станції Сколе або Воловець, далі – автобусом або таксі. Власним автомобілем: до Славського, далі до Волосянки.

Координати GPS: 48.780726569520844, 23.427271842956543, 48°46’51” 23°25’38”

г.Ільза

Спуски: 1 траса довжиною до 750 м,  низького рівня складності;

Витяги: 1 бугель довжиною 750 метрів

Години роботи: з 09:00 до 17:30, нічне катання – під замовлення.

Вартість абонемента: 250 грн/день

На гору Ільза також веде ознакований лижний туристичний шлях (траса шляху: смт Славсько – гора Ільза – с.Волосянка). Протяжність самого маршруту в один бік – 8,7 км. Він розрахований на активних туристів, які полюбляють піші мандрівки чи лижні походи.

с.Тисовець, Сколівський район

Цей гірськолижний курорт у Карпатах, оточений хвойним лісом, розташований на висоті 1017 м над рівнем моря. Населений пункт Тисовець був колись відомим як центр зимових видів спорту міжнародного значення. Тут довго тримається сніговий покрив. Ширина трас досягає 30-60 м. В Тисовці прокладені траси для бігових лиж, біатлону, могулу, фрістайлу, сноуборду, сноутюбінгу. Тут можна покататися на санках, є лижні трампліни. Спуски круті, проте для новачків є окрема траса. Працює прокат лижного спорядження, надаються послуги інструкторів.

Відстань від Львова 140 км.

Наразі на території гірськолижного курорту проходить капітальний ремонт. Взимку буде працювати один витяг для підготовлених людей, спец-слалом. Новачкам, або сім’ям з дітьми поки що не варто приїжджати.

Відкриття сезону: березень 2018р.

с.Орявчик, Сколівський район

Розташований курорт на території заповідника «Сколівські Бескиди» недалеко від траси Київ–Чоп. Включає в себе два гірськолижних центри – комплексу відпочинку «Звенів» та комплексу відпочинку «Орявчик». На схилах гір прокладені траси для початківців, середнього та складного рівня. Гірськолижний курорт в Карпатах Орявчик, витяги є на гірськолижному комплексі «Звенів» і готельному комплексі «Орявчик». Підходять любителям сноуборду.

Відстань зі Львова:136 км.

Траси:комплекс «Орявчик» має 2 траси середньої складності по 450 м кожна для початківців та дітей; комплекс «Звенів» має 4 траси довжиною від 400 до 1400 м для лижників та сноубордистів. Верхні 400 м траси більш складні, далі траса переходить у плавний спуск. Також тут є траса для сноутюбінгу (катання на надувних санках) довжиною 100 метрів.

Витяги: на лижному комплексі «Звенів»: бугельний  (960 м), бугельний (960 м), бугельний (350 м), витяг для сноутюбінгу (100); у готельному комплексі «Орявчик»: бугельний (400 м).

Чим добратись: залізницею до станції Сколе будь-яким потягом в напрямку Ужгорода, далі на таксі, маршрутним автобусом або за попередньою домовленністю з власниками готелів. Автомобілем треба їхати по трасі Київ–Чоп до с. Козьова, тоді на с. Орявчик за вказівником «Тисовець», «Звенів». Координати GPS: 48° 57′ 56″ N, 23° 16′ 56″ E 48.965556, 23.282222.

Години роботи, вартість абонементів: Орявчик – бугельний «швабра» 100грн/день.

На даний момент витяги не рентабельні,протягом 2018 року працювати не будуть,зо додатковою інформацією звертвтись за тел: +3806726061

Звенів-бугельний «швабра» 15 грн/підйом, бугельний «тарілочка» 12 грн/підйом,мультиліфт для сноутюбінгу 20 грн/4 спуски

Години роботи: з 09:00 до 17:30.

с.Плав’є, Сколівський район

Гірськолижний курорт Плай зручний для жителів Львова розташуванням.  На території гірськолижного комлексу облаштовані витяги, найдовший з яких протяжністю 1200 м, перепад висот сягає 260 м.  Прокладені гірськолижні траси як для досвідчених лижників, так і для початківців.

Відстань зі Львова: 140 км.

Траси: 5 спускових трас: за складністю 3 червоні (середнього рівня), 2 сині ( легкі) та 1 чорна у верхній частині гори (складна).

Витяги: 2 чотири крісельні довжиною 1000 м; мультиліфт (бугельний) – 350 м; бебі-ліфт – 350 м.

Чим добратися: комплекс розташований за декількасот метрів від траси Київ–Чоп біля с. Плав’є. Проїзд залізницею: до станції Сколе або Воловець (потягами Львів–Лавочне, Львів–Мукачево, Львів–Чоп, Львів–Ужгород). Автобусом: по трасі Київ–Чоп до повороту на с. Плав’є. Автомобілем: через Сколе, поворот на Козьову (курорт Тисовець), Орява, далі поворот на с. Плав’є до комплексу «Плай».

Координати GPS: 48°54’6″N, 23°17’43″E

1 підйом (бугель) – 50грн. 1 підйом (крісло) – 70 грн, абонемент півдня (09:00-13:00) – 400 грн, абонемент півдня (13:00-17:00) – 400 грн, абонемент 1 день – 700 грн.

Години роботи: з 09:00 до 17:30.

Гірськолижний комплекс “Буковиця”

“Буковиця” – це сучасний гірськолижний комплекс України, що знаходиться в Східних Бескидах карпатських лісів. Розташований в місті Борислав на невеликій відстані від таких популярних бальнеологічних курортів як Трускавець та Східниця. Комплекс користується найсучаснішими та обов’язково сертифікованими за міжнародними стандартами обладнанням та технічними спорудами. Є траси як для новачків, так і для досвідчених лижників та сноубордистів. На базі комплексу “Буковиця”  функціонують гірськолижна школа та спортивний клуб “Бориславська сніжинка”, де під наглядом досвідчених інструкторів та наставників, вас навчать кататися на лижах і сноуборді, допоможуть удосконалити та розвинути свої навики.

Відстань від Львова 100 км.

Виходи під снігові пушки: 9 шт.

Гірськолижнітраси: траса №1 довжиною 1000 м.

Витяги: 3 витяги Doppelmayr (700 м), Multilift (200м).

Відкриття сезону: залежить від погодних умов.

Гірськолижний комплекс “Казкова Поляна” с. Поляна, Миколаївський район

На території комплексупрацює лижна школа, де досвідченіінструктори з задоволенням Вам покажуть та поставлять правильну техніку.Особливістю гірськолижного комплексу “Казкова Поляна” є вечірні катання та тюбінг-парк. Також на території комплексу працює прокат спорядження та кафе.

Відкриття сезону: 25 грудня

Відстань від Львова: 30 км.

Виходи під снігові пушки: 3 шт.

Гірськолижнітраси: траса №1 довжиною 1100 м; траса №2 – 950 м.

Дитяча траса на 100м.

Витяги: 3 витяги на 950 м, 200м, 150м.

Відкриття сезону: залежить від погодних умов.

с. Розлуч, Сколівський район

Біля села Розлуч на одній із баз відпочинку прокладена траса для початківців.Серед розваг, доступних гостям бази, крім лиж, можна відзначити санки та ковзанку.

Відстань зі Львова: 125 км.

Траси: траса для початківців, довжиною до 700 м, низького рівня складності.

Витяги: 1 бугельний (450 м).

Чим добратись: електричкою Львів – Сянки; автомобілем – від Львова через Самбір в напрямку Турки. Координати GPS: 49° 27′ 80″ N, 22° 58′ 48.70″ E

Вартість одного підйому – 8 грн. Прокат лиж/сноуборду обійдеться в 50 грн за день.

Відкриття сезону: залежить від погодних умов.

Години роботи: з 09:00 до 17:00.

Корисна інформація:

Під час активного відпочинку взимку, наприклад, катання на лижах задіюються різні групи м’язів, які не працюють щодня або під час звичних нам тренувань. Тому важливо підготувати свій організм, щоби відпочинок на гірських схилах не був для нього шоком. Регулярні спеціалізовані тренування, хоча б тричі на тиждень, приблизно за 8 тижнів до вашої відпустки допоможуть уникнути травматизації. Перед початком сезону варто попрацювати над еластичністю м’язів тулуба та нижніх кінцівок. Особливу увагу потрібно приділити м’язам задньої поверхні стегна та попереку. Наступний етап підготовки передбачає розвиток сили м’язів тулуба та нижніх кінцівок. Тренування слід поєднувати з використанням вправ на розвиток координації рухів. Комплексний та відповідальний підхід до фізичного розвитку тіла забезпечить вам успішний лижний сезон без травм.

Опубліковано

Топ-10 місць для катання на лижах в Україні 2018

Грудень уже потрохи радує нас сніжком і легким морозом, а в горах – уже повно снігу! Лижні курорти успішно відкрили сезон, а нам саме час замислитися, де провести новорічні свята. Враховуючи, як мало снігу було торік і яким спекотним було літо, варто очікувати холодної та повносніжної зими, що якомога краще сприятиме займанню зимовими видами спорту. Тож пропонуємо до вашої уваги добірку кращих лижних курортів України!

Ясна річ, що епіцентром зимового відпочинку і одним із найкращих місць для лиж є Карпати. Якщо ви бажаєте відірватися на повну – вам саме сюди.

Буковель

Це найвідоміший та найбільший гірськолижний курорт України, знаний також далеко за межами нашої країни. Буковель – це велике туристичне містечко, у якому відвідувачі в будь-яку пору року можуть знайти прекрасні можливості для активного відпочинку.

Що ж до власне зимового відпочинку, Буковель налічує 63 гірськолижні траси усіх рівнів складності, сумарна довжина яких складає понад 60 км. Траси повністю обладнані сніговими гарматами, тож навіть якщо сніг за вікном не радує око – це не привід сумувати: в Буковелі сніг точно буде! Лижний сезон, завдяки гарматам, триває з грудня по квітень. Цьогоріч старт – 2 грудня. В Буковелі комфортно відчуватимуть себе як новачки, так і майстри спорту: кожен може знайти для себе трасу відповідного рівня складності або найняти інструктора. Діє в Буковелі Bukovelskischoll, яка за 4 дні гарантує впевнене катання на гірських лижах або сноубордах.

Проживання забезпечується у 8 комфортабельних готельних комплексах, а також окремих персональних 4- та 5-зіркових віллах з власним ski-out.

Недоліком Буковеля може бути ціна: в середньому вона вища, ніж на інших гірськолижних комплексах, і не менша, ніж на закордонних європейських курортах середнього класу. Але за якість треба платити. 1 оглядовий підйом, якщо не брати абонемент, коштуватиме 105 грн, у святкові дні – 135 грн. Один підйом для катання – 250 грн. Одноденний абонемент обійдеться в 975 грн, у святкові дні (з 2 по 6 січня) – 127 грн. Абонемент на 10 днів обійдеться у 6825 грн, у свята – 8875 грн. Прокат лижного спорядження обійдеться від 150-390 грн на день, залежно від стану та якості спорядження, для дітей – від 110 до 160 грн на день.

Проживання у двомісному економномері коштуватиме від 770 грн за добу, залежно від дат заїзду (новорічні свята дорожчі).

Харчування забезпечується численними ресторанами курорту. Вибір дуже великий!

Як дістатися: курорт знаходиться біля села Поляниця Яремчанської міськради, за 30 км від міста Яремче, і 10 км – від с. Татарів. Координати курорту: 48.346438, 24.445438. З Івано-Франківська до Буковеля ходять регулярні автобуси.

Драгобрат

Якщо Буковель є найбільшим гірськолижним курортом, то Драгобрат – найвисокогірнішим і, на думку багатьох, найкрасивішим. Розташований на висоті 1400 м, на межі лісової смуги, курорт має тривале і стійке природне снігове покриття, і кататися тут можна найдовше в Карпатах – вже з листопада і аж по травень. Згідно зі статистикою, за останні 30 років відсутність снігу тут не спостерігалася. Тож кращого місця для катання на лижах не знайти. Крім того, Драгобрат дуже полюбляють сноубордисти! Тут також є можливості для фрірайду.

Драгобрат є ідеальним місцем для любителів відчуття свободи – певна віддаленість від населених пунктів, важкодоступність і, відповідно, значно менша кількість відвідувачів дають можливість на повну насолодитися красою гір.

На Драгобраті знайдеться місце як для новачків, так і екстремалів, – 8 трас різного класу складності забезпечують це. Головні підйомники розташовані на схилах гори Стіг. Крім того, Драгобрат – рай для любителів фрірайду та сноубордингу! Також тут діє лижна школа, де навчають азам катання.

Любителів фрірайду на сноукайті доставляють на верхів’я гір Жандарми та Стіг, звідки не лише можна екстремально спуститися вниз, а і вдосталь намилуватися карпатським краєвидом, у тому числі Говерлою, що видніється вдалині.

Поселитися у Драгобраті можна в готелі або котеджах, з 2- і 3-місними номерами. Проживання у найпростіших номерах коштуватиме від 430 грн на добу, у свята – від 550 (залежно від дат і умов, ціни потрібно уточнювати у конкретному готелі!).

Зі скі-пасами на Драгобраті складніше, ніж, наприклад, на Буковелі, оскільки власники підйомників – різні. І вам потрібно обрати, де кататись, або купити абонементи на певну кількість підйомів на різні траси. Один підйом – 35–40 грн, п’ять підйомів – 150 грн дорослий, 80 грн – дитячий, 20 підйомів – 450 грн, 50 підйомів – 1000 грн. Прокат лиж і сноубордів – 100–150 грн на день (залежності від комплектації, фірми, стану спорядження). Пункти прокату є як у селищі Ясіня, так і на самому курорті. Варто зазначити, що ціни на свята значно зростають.

Як дістатися: за 18 км від бази – селище Ясіня, куди можна доїхати поїздом з Києва, Львова, Івано-Франківська або автобусами з Чернівців, Ужгорода, Рахова. До самої бази можна дістатися лише транспортом підвищеної прохідності, на хороших позашляховиках. Дорога може значно ускладнюватися через погані погодні умови. Якщо ваш транспорт не відповідає цим вимогам, слід лишити авто на стоянці в Ясіні і скористатися послугами місцевих перевізників. Їх дуже багато. Проблем добратися на Драгобрат у лижний сезон немає, для здешевлення ціни – збирайте компанію або самі долучайтеся до якоїсь групи! У минулому році ціни за підйом на Драгобрат були від 70–80 грн з особи.

Славське

Один з найпопулярніших і велелюдних гірських курортів Карпат, що замикає трійку найкращих. Кожного року його відвідує багато любителів зимових гір. Популярності курорту сприяє близькість до Львова – усього 135 км. На відміну від популярного Буковеля, курортний бізнес в якому був започаткований лише в 2000 році, гірськолижний туризм у Славському має дуже давню історію, що своїм корінням сягає першої половини 19 століття.

Найвідоміший лижний комплекс у Славському розташований на горі Тростян, що користується визнанням у лижників. Гора має 11 трас різних рівнів складності загальною довжиною 22 км, має 7 бугельних підйомників і 1 канатно-крісельну дорогу.

Зупинитися у Славському можна у різноманітних готелях і садибах селища і околиць. Вартість – від 550 грн за добу (у святковий період ціни вищі).

Вартість денного абонементу на підйомники на горі Тростян – 530 грн.

Перевагою Славського є близькість до відомих історичних та природничих пам’яток, серед них печера Довбуша та фортеця Тустань. До недоліків слід віднести можливі черги на підйомники, в ажіотажні вихідні готуйтеся простояти в очікуванні до 20 хвилин.

Як дістатися: потягами – Славське має залізничну станцію.

Пилипець

Одне з найулюбленіших в Україні місць для любителів фрірайду. Сніг у Пилипці тримається з грудня по квітень. Сумарна довжина трас на горі Гимба – більше 20 км.

Траси курорту задовольняють як професіоналів, так і аматорів. Любителів фрірайду батраками завозять на верхів’я гори Гимба. На гору Гимба є крісельна канатна дорога довжиною 1650 м, бугельні підйомники довжиною 1500 м («Боржавські полонини»), 600 та 400 м. На гору Магура-Жида (1505 м над рівнем моря) є бугельні підйомники завдовжки 1000 і 900 м («Магура»). Ціни на абонементи від 80 грн за підйом на гору Гимбу та від 20 грн за підйом на гору Магура.

Родзинкою курорту, окрім лиж, є легендарний водоспад Шипіт, що не замерзає навіть взимку, – усього за 6 км від Пилипця. Тому, крім своєї «зимової репутації», Пилипець може приваблювати туристів і в міжсезоння.

Не стане проблемою поселення в Пилипці: для комфортного відпочинку лижників, сноубордистів та просто любителів гір у Пилипці є велика кількість готелів і приватних садиб різного рівня та вартості. Тут хороший варіант для себе може знайти як найприскіпливіший турист, так і простий мандрівник. Найдешевші номери – від 350 грн за добу.

Ціни на новий сезон поки що не оприлюднені, дізнатися про їх появу можна на офіційному сайті.

Як дістатися: потягом до станції Воловець, звідки автобусом або таксі до села Пилипець.

Мигово

Буковинський гірськолижний комплекс розташований неподалік урочища Солонець, відомого родовищами мінеральних вод. Мальовниче розташування у гірській долині поєднується з близькістю до Чернівців – усього 60 км від обласного центру.

На схилах гори Мала Кічера розташовані 2 спуски, довжиною 1100 і 1300 м, що обслуговуються двома бугельними підйомниками довжиною 1000 та 600 м. Оплата здійснюється за принципом «електронного гаманця», що в поєднанні з чотирма турнікетами системи SKI PASS забезпечує практично відсутність черг.

Снігові гармати забезпечують безперервне снігове покриття з грудня до кінця березня.

Перевагою комплексу є компактність розташування готелів, трас і об’єктів харчування.

Як дістатися: від Чернівців – на маршрутних таксі, що відходять від центрального автовокзалу.

Ізки

До села Ізки, що на Міжгірщині, туристичний люд з’їжджається навіть із сусідніх курортів: аби побачити справжній карпатський ековідпочинок і відчути атмосферу природного комфорту. Дерев’яні будиночки в Ізках створюють казкову атмосферу у будь-яку пору року і дають можливість хоч на якийсь час відгородитися від надмірної суєти.

Курорт гарний для початківців, він має 5 трас, які класифікуються як «сині» і «зелені», тобто середньої і легкої складності. Територія комплексу «Ізки» – 28 гектарів. На такому великому просторі навіть у святковий новорічно-різдвяний період відпочивальники почуватимуться вільно. На горі Магура працюють два витяги: крісельний та невеликий бугельний. Крісельний працює навіть влітку: тут чудові краєвиди. Траси – середнього рівня складності, достатньо просторі (ширина до 200 м, протяжність найдовшої – майже 3 км). Тому в «Ізках» буде цікаво як досвідченим лижникам і сноубордистам, так і початківцям. Для тих, хто не впевнений у своїх силах, тут працює лижна школа.

Комплекс позиціонує себе як «еко». Так, тут пропонують органічні продукти власного виробництва, різноманітні лікувальні процедури, йогу тощо – що дозволить приємно розслабитись опісля лижного відпочинку.

Мінусом курорту є те, що не завжди тут є природний сніг – проте його відсутність компенсується сніговими гарматами.

Проживання можливе в готелі або котеджах «Ізок».

Як дістатися: потягом до станції Воловець, далі трансфером комплексу «Ізки» або власною машиною.

Протасів

Яр Карпати Карпатами, але не завжди є можливість втекти на декілька днів у гори. Однак не варто сумувати з цього приводу! Є місця, де можна провести лижний уїк-енд за межами Карпат.

Найвідоміший, перший і ледь не єдиний гірськолижний київський комплекс. Ідеальне місце для проведення зимового уїк-енду. Оскільки сніг далеко не завжди радує киян, комплекс обладнаний сніговими гарматами.

Протасів Яр має 4 траси різних рівнів складнощів для лижників та сноубордистів. Найкращий час для катання на лижах в Протасовому – ніч: траси освітлюються в темний період доби. Якраз у цей час тут найменше людей і найменша тиснява.

Як дістатися: від метро «Олімпійська» 40-м тролейбусом або маршрутками № 450, 495; від метро «Вокзальна» – маршруткою № 198.

Красія

Гора Красія (1036 м), що на Закарпатті, має два крісельні підйомники, один бугельний витяг та пункт прокату спорядження. Д2-крісельна канатна дорога довжиною 1114 м, перепад висот – 195 м, 4-крісельна канатна дорога довжиною 1585 м, перепад висот – 350 м, бугельний витяг довжиною 470 м, перепад висот – 95 м.

Гірськолижний курорт у селі Вишка Великоберезнянського району є одним з найбільш оснащених і популярних курортів Закарпаття, сюди часто приїжджають туристи із сусідніх областей. Зручність у тому, що Красія знаходиться за 70 км від Ужгорода, і в лижний сезон туди можна доїхати навіть маршруткою.

Ціни на підйомники за день стартують від 350 грн. На новорічно-різдвяні свята – 500 і 650 грн за день катання.

Проживання у готелях – від 450, 550 грн за добу за стандартний номер (не у святковий період). Крім того, є великий вибір приватних садиб з різним ціновим діапазоном. У святкові дні зазвичай ціни вищі, зважайте на це.

Як дістатися: комплекс у селі Вишка Великоберезнянського району Закарпатської області. З Києва та Львова зручно доїхати поїздом до Ужгорода, далі – маршруткою або електричкою.

Водяники

Мешканцям Києва, Умані, Кіровограда або Черкас, які не мають часу на карпатський відпочинок, може стати в пригоді гірськолижна база «Водяники» Звенигородського району Черкаської області.

Розташований серед мальовничих наддніпрянських пагорбів курорт заснований 6 років тому. Зараз на відвідувачів чекають три лижних траси сумарною протяжністю понад 2000 м, які оснащені сучасною канатною дорогою та бугельним підйомником. Сноуборд-парк має три лінії трамплінів, є трек для бігових лиж. Також у комплексі надаються послуги інструкторів.

Проживання можливе у готельному комплексі, до послуг туристів також баня.

Як дістатися: автівкою до села Водяники Звенигородського району Черкащини або автобусами з Черкас до Звенигородки, звідти – до села Водяники.

Альпійська долина

Мешканцям Харкова зручно провести уїк-енд у гірськолижному комплексі «Альпійська долина», що розташований за 15 км від міста.

Комплекс має 2 траси протяжністю по 400 м, з різним перепадом висот. Підйом забезпечується двома паралельними підйомниками. Траса освітлюється, тож можливе індивідуальне нічне замовлення.

Недоліком комплексу слід вважати на малу кількість прокатного спорядження, тож, за можливості, варто приїздити сюди зі своїм.

Як дістатися: на автівці з Харкова в бік села Васищево, далі за вказівниками або електричкою до села Борова, далі знову за вказівниками.

Джерело: ua.igotoworld.com

Використані фото: bukovel.com, Анна Семенюк, svkolo.org, migovo.com.ua, gora.com.uasnowboarding.com.ua, wikimapia.org

Опубліковано

На Львівщині відкрили лижний маршрут протяжністю 9 км

Вчора, 23 грудня було відкрито новий лижний маршрут протяжністю 8,7 кілометрів, який проходить від смт. Славське, до гори Ільза та с. Волосянка. Для комфорту туристів на горі облаштували гірськолижний бугельний підйомник.

Уперше цей шлях відкрили у 2016 році для прогулянок, але тоді виникло декілька проблем: відсутність вказівних табличок для туристів та погано розчищений прохід.

«Ми розраховуємо на популярність цього маршруту. Останні два роки Славське впевнено тримається у трійці лідерів серед напрямків відпочинку протягом новорічно-різдвяних свят», – розповіла начальник управління туризму та курортів Львівської ОДА Наталія Табака.

Цей маршрут стане приємним відкриттям для любителів активного відпочинку, прогулянок та скітуру – похід на спеціальних лижах, що поєднує в собі гірські спуски та підйоми. Також з гори відкривається вид на Тростян, Славське, гору Високий верх та частину закарпатського хребта Боржави.

До слова, гора Ільза розташована у центрі гірського масиву, звідки відкривається панорамний вид на Славське, Тростян, гору Високий Верх та частину закарпатського полонинського хребта Боржави. Серед місцевих існує давня легенда про відьму Ільзу, яка втратила на горі коханого. Тепер закохані пари, приходять на гору, щоб загадати бажання і ніколи не розлучатися.

Опубліковано

Куди поїхати на лижі: огляд місць в радіусі до 135 км від Львова

032.ua підготував для вас огляд гірськолижних курортів в радіусі до 135 км від Львова, куди можна дістатися за кілька годин і весело провести час.

Тепер Вам залишається лише вибрати між сноубордом і катанням на лижах.

Гірськолижні курорти у Славському

Славське вважається одним із найбільших і найстаріших гірськолижних курортів України. Тут є багато лижних трас. Основні із них прокладені на схилах таких гір, як Тростян, Менчіл, Варшава, Погар та Кремінь.

Відстань від Львова – 130 км.

Плав’є (Плай)

На гірськолижному курорті “Плай” є шість спусків, найдовший з яких – довжиною у 1200 метрів. Що стосується підйомників, то тут є 1 бугель та 2 крісельних підйомника по 1000 м, мульти-ліфт та бебі-ліфт.

Відстань від Львова – 120 км.

Волосянка

У Волосянці є два гірськолижні витяги: “Захар Беркут” та “Ільз”.

Комплекс “Захар Беркут” має одинадцять трас різного рівня складності та довжини, три бугелі, один мультиліфт і один крісельний витяг. Загальна довжина трас – до 9000 м.

Комплекс “Ільз” має приватний бугельний витяг і розрахований на початківців.

Відстань від Львова – 135 км.

Гірськолижний комплекс “Звенів”

На гірськолижному курорті є два бугельних підйомника. Один довжиною витягу 960 м, другий – 400 м.

Розташований “Звенів” у с. Орявчик Сколівського району Львівської області.Загальна довжина трас складає від 1200 до 1800 м., тому кататися тут можуть , як початківці, так і професіонали.

Відстань від Львова – 134 км.

Додамо, що у Львівській області, за 140 км від Львова є гірськолижний курорт “Тисовець”, але він не потрапив у наш огляд, оскільки взимку 2017/2018 року не працюватиме через проведення ремонтних робіт.