Позначка: Львівщина

Опубліковано

Що подивитись біля Львова: Маловідомий палац у Журавно

Містечко Журавно на Львівщині бyлo кoлись oсeрeдкoм видoбyткy тa oбрoбки aлeбaстрy тa дe yклaли Жyрaвнeнський мир, який зaвeршив пoльськo-тyрeцькy вiйнy 1673-1676 рр. i зyпинив тyрeцькy eкспансію на українських землях.

Документально Журавно вперше зафіксоване у 1435 році, а в актових книгах 1445 року воно вже фігурує, як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. У 1468 році у містечку вже був костел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем’яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити.

Чому це місце унікальне

Нa пoчaткy XVI ст. мiстeчкo пeрeбyвaлo в рyкaх рoдини Рeїв, a в дрyгiй пoлoвинi знoвy пoвeрнyлoся дo пoпeрeднiх влaсникiв – Хoдoрiвських-Жyрaвнiнських. Maгдeбyрзькe прaвo Жyрaвнo oтримaлo y 1563 рoцi. Нaприкiнцi XVI ст. вoнo знaхoдилoся y вoлoдiннi Жoлкeвських, пoтiм пeрeйшлo дo Сaпєгiв.

Пoсeлeння вигiднo рoзтaшoвyвaлoся пoсeрeд рiчoк. Йoгo oтoчyвaли зeмлянi фoртифiкaцiї. Їх пiдсилювaв зaмoк, який стoяв в пiвнiчнo-зaхiднiй чaстинi нaд рiчкoю. Дo мiстa вeли чoтири брaми. Гoлoвнoю бyлa Стрийськa (aбo Зaхiднa) брaмa. Нa пiвдeнь вiд нeї йшлa мiськa стiнa, якa прoдoвжyвaлaся єврeйськoю синaгoгoю. Схiднy брaмy пiдсилювaв мyрoвaний кoстeлoм з кoнтрфoрсaми. З пiвнoчi мiстo зaхищaли рiчкa Днiстeр тa стiни жiнoчoгo мoнaстиря. Miськi yкрiплeння тa зaмoк в Жyрaвнoмy зaфiксoвaнi нa кaртi Бoплaнa.

Картина Романа Постемпського (1808-1878) «Ян ІІІ Собеський підписує в Журавному трактат з турками»

17 жовтня 1676 р., за сім років до перемоги під Віднем, за 23 роки до звільнення від османів Кам’янця, було підписано договір про перемир’я між королем Яном ІІІ Собєським та Османською Портою. В підручники з історії цей акт увійшов під назвою «Журавнівського миру».

Кажуть, ще в кінці ХІХ ст. в Побережжі (мікрорайон Журавна) стояла хата, де Ян ІІІ підписав епохальний документ.

1848 р. влaсниця мiстeчкa Eвeлiнa Хaєцькa, oбгoрoдилa мiсцe пiдписaння мирy i встaнoвилa тaм пaм’ятний знaк-кoлoнy. Знaк рeмoнтyвaвся в 1921 i 2004 рр. В кiнцi ХІХ ст. бyлo зрiзaнo дyб, пiд яким пoльський кoрoль приймaв тyрeцькy дeлeгaцiю.

Що подивитися

1. Ратуша

Найвражаючою спорудою центру Журавна є ратуша, збудована на початку ХХ століття. Наврядчи десь у маленьких містечках можна знайти таку потужну споруду магістрату. Місцями вона нагадує оборонну синагогу.

Фото: Андрій Бондаренко

Нa фaсaдaх рaтyшi й вeжi мaйжe нeмaє eлeмeнтiв дeкoрy, тoмy вся бyдiвля виглядaє мaсивнoю i нaгaдyє нeвeликий зaмoк aбo хрaм oбoрoннoгo типy. Стрoгiсть спoрyди дeщo пoм’якшyють вiкнa рaтyшнoї вeжi. Taк нaд трьoмa вiкнaми трeтьoгo пoвeрхy (нaд гoлoвним вхoдoм) є три слiпi вiкнa гoтичнoгo типy, нa рiвнi чeтвeртoгo пoвeрхy (в oтвoрaх для цифeрблaтiв гoдинникa) зрoблeнi oкрyглi вiкнa типy «трoяндa», a нaд ними ─ пo двa «вiялoвi» вiкнa. Усi цi вiкнa рaзoм з кoнтрфoрсaми нaдaють рaтyшнiй вeжi рис гoтики.

2. Палац Скшинських (палац Скшинських-Чарторийських)

Наприкінці XVIII ст. Адам Жебровський збудував у Журавному величний палац у стилі класицизму. Він був у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. На території палацового комплексу був зимовий сад і альтанка, обрамлена чавунною балюстрадою. Навколо палацу було закладено ландшафтний парк. Той старий палац згорів у 1904 році.

Toгo ж рoкy влaсник Жyрaвнoгo Aнтoнiй Скшинський в стa мeтрaх вiд згoрiлoгo пaлaцy збyдyвaв нoвий пaлaц (aрх. В. Сaдлoвський) y стилi фрaнцyзькoгo нeoрeнeсaнсy. У мiжвoєнний пeрioд йoгo пeрeбyдyвaв oстaннiй влaсник Kaзимир Чaртoрийський.

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Оточує палац сад, де є цінні породи дерев і кущів, зокрема 300-літнє тюльпанове дерево.

Зa рaдянськoї влaди в кoлишньoмy пaлaцi oблaднaли прoтитyбeркyльoзний сaнaтoрiй. У 2004 рoцi вiн сильнo пoстрaждaв вiд пoжeжi, i сьoгoднi стoїть пyсткoю.

Опубліковано

Верховна рада затвердила на Львівщині 7 районів замість нинішніх 20

Сьогодні, 17 липня, Верховна Рада прийняла постанову №3650 про утворення та ліквідацію районів.

У Львівській області утворять 7 великих районів замість нинішніх 20 – Дрогобицький, Золочівський, Львівський, Самбірський, Стрийський, Червоноградський та Яворівський.

Постановою визначено, що межі районів встановлюються по зовнішніх межах територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу кожного району.

Нові райони Львівської області виглядатимуть так:

До Дрогобицького району (з адміністративним центром у Дрогобичі) увійшли території Бориславської міської, Дрогобицької міської, Меденицької селищної, Східницької селищної, Трускавецької міської територіальних громад;

До Золочівського району (з адміністративним центром у Золочеві) увійшли території Бродівської міської, Буської міської, Заболотцівської сільської, Золочівської міської, Красненської селищної, Підкамінської селищної, Поморянської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Львівського району (з адміністративним центром у Львові) увійшли території Бібрської міської, Великолюбінської селищної, Глинянської міської, Городоцької міської, Давидівської сільської, Добросинсько-Магерівської селищної, Жовківської міської, Жовтанецької сільської, Зимноводівської сільської, Кам’янка-Бузької міської, Комарнівської міської, Куликівської селищної, Львівської міської, Мурованської сільської, Новояричівської селищної, Оброшинської сільської, Перемишлянської міської, Підберізцівської сільської, Пустомитівської міської, Рава-Руської міської, Сокільницької сільської, Солонківської сільської, Щирецької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Самбірського району (з адміністративним центром у Самборі) увійшли території Бісковицької сільської, Боринської селищної, Добромильської міської, Новокалинівської міської, Ралівської сільської, Рудківської міської, Самбірської міської, Старосамбірської міської, Стрілківської сільської, Турківської міської, Хирівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Стрийського району (з адміністративним центром у Стрию) ввійшли території Гніздичівської селищної, Грабовецько-Дулібівської сільської, Жидачівської міської, Журавненської селищної, Козівської сільської, Миколаївської міської, Моршинської міської, Новороздільської міської, Розвадівської сільської, Сколівської міської, Славської селищної, Стрийської міської, Тростянецької сільської, Ходорівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Червоноградського району (з адміністративним центром у Червонограді) увійшли території Белзької міської, Великомостівської міської, Добротвірської селищної, Лопатинської селищної, Радехівської міської, Сокальської міської, Червоноградської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Яворівського району (з адміністративним центром у Яворові) увійшли території Івано-Франківської селищної, Мостиської міської, Новояворівської міської, Судововишнянської міської, Шегинівської сільської, Яворівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Раніше  Мінрегіон оприлюднив й направив на погодження до облдержадміністрацій та асоціацій органів місцевого самоврядування проект формату майбутніх районів. У Львівській області будуть сім районів замість 20: Червоноградський, Золочівський, Львівський, Дрогобицький, Яворівський, Самбірський та Стрийський. Як повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій, наступний крок – затвердження ВР.

Відповідно до проекту, Дрогобицький район об’єднає громади з населенням 239 тис., Золочівський – 163,3 тис., Львівський – 1124,5 тис., Самбірський– 227,7 тис., Стрийський – 327,7 тис., Червоноградський – 233 тис. і Яворівський 206,9 тисяч. Утім, ще можливі зміни.

Нагадаємо, Кабмін затвердив Львівську ОТГ із Винниками та Брюховичами. До Львівської ОТГ ввійшли Львівська, Брюховицька, Винниківська, Грибовицька, Грядівська, Дублянська, Зашківська, Лисиничівська, Малехівська, Рудненська та Рясне-Руська громади. Загалом на Львівщині має бути 73 ОТГ.

Опубліковано

Уряд затвердив поділ Львівщини на сім районів

У п’ятницю, 12 червня, на позачерговому засіданні кабінет міністрів затвердив поділ Львівської області на сім районів замість 20. Фінальне рішення щодо нових районів буде приймати Верховна Рада.

Проекти майбутніх районів усіх областей України підготувало Міністерство розвитку громад та територій на основі напрацювань ОДА та консультацій з експертами. Про це пише ZAXID.NET.

Згідно з проектом постанови, Львівщину планують поділити на сім районів: Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Самбірський, Золочівський та Яворівський.

Раніше у Міністерстві розвитку громад та територій обговорили три варіанти поділу Львівської області на райони, один із яких увійде в законопроект про адміністративно-територіальний устрій України субрегіонального рівня. Тоді посадовці та експерти підтримали проект поділу на шість районів, запропонований Львівською ОДА, залишивши відкритим питання створення сьомого району – Яворівського (Новояворівського). Після доопрацювання було погоджено поділ Львівщини на сім районів.

Загалом Кабінет міністрів на позачерговому засіданні  затвердив список 129 районів в Україні, замість 490 існуючих

“Зараз існує на мапі 490 районів, їх пропонується укрупнити і створити втричі менше. Існуючий районний поділ був утворений ще В СРСР, у першій половині минулого століття. Це не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу на субрегіональному рівні, тому треба наводити порядок.

Для прикладу, є райони, де проживає 5 тисяч людей і є райони, де проживає 180 тисяч людей. Великі перекоси у субвенціях, дотаціях. Відповідальність у таких районах однакова, а навантаження різне”, – заявив Денис Шмигаль.

 

Опубліковано

Середня заробітна плата на Львівщині становить 9234 грн

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у травні 2019 року становила 9234 грн, що у 2,2 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн), – ГУ статистики Львівщини, передає Гал-Інфо.

Порівняно з квітнем 2019 року вона зросла на 3,7%, з травнем 2018 року – на 18,2%. За одну відпрацьовану годину працівникові нараховано у середньому 62,96 грн.

Індекс реальної заробітної плати (з урахуванням зміни споживчих цін) у травні 2019 року відносно квітня 2019 року становив 102,9%, відносно травня 2018 року – 108,1%.

За січень – травень 2019 року порівняно з січнем – травнем 2018 року реальна заробітна плата зросла на 8,8%.

Опубліковано

У липні на Львівщині відбудеться шість фестивалів

У Львівській області упродовж липня відбудеться шість масштабних фестивалів. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської ОДА.

Етнофестиваль «Івана Купала в древньому Удечі»

Пригоди, височенна ватра, знамениті гурти, потужний звук, етнічні забави – в обрамленні магічної купальської ночі і бурхливих хвиль Стрия. Кожен учасник фестивалю зможе поринути у чари «древнього Удеча»!

6 – 7 липня на узбережжі річки Стрий у Жидачеві святкуватимуть Івана Купала, окрім традиційних українських забав на це свято, гості етнофестивалю веселитимуться під музичні гурти з усієї Галичини. У програмі також спортивні забави, майстер-класи народних ремесел, ярмарка смаколиків та нічна екскурсія у музей Жидачева. Етнофестиваль до свята Івана Купала має на меті зберегти й осучаснити народні традиції, пропагувати культурний і тверезий спосіб відпочинку, підняти імідж міста та звернути  увагу на історію древнього Удеча

Міжнародний фестиваль  молодих виконавців сучасної української пісні «Молода Галичина 2019»

7 липня у свято Івана Купала в місті Новояворівську Яворівського району Львівської області стартуватиме Міжнародний фестиваль молодих виконавців сучасної української пісні «Молода Галичина-2018», який завершиться 12 липня.

На цей унікальний та найстарший в Україні пісенний форум прибудуть таланти із понад 10 держав.

Етнофестиваль «Яворівська бавниця»

7 липня, у Яворівському національному природному парку на території відпочинкового осередку «Верещиця» відбудеться традиційний етнофестиваль «Яворівська бавниця».

Фестиваль проводять  з метою збереження та примноження українських традицій, звичаїв та обрядів Яворівщини.

У програмі свята виступи народних колективів Яворівщини, майстер-класи, виставка«Яворівська бавниця», переспіви біля ватри.

Міжнародний фольклорний етнофестиваль трьох культур «Белзька брама»

14 липня у місті Белз відбудеться міжнародний фольклорний фестиваль «Белзька брама».

Мета заходу – сприяння створенню у світі позитивного іміджу України, розвиток, взаємозбагачення та популяризація національних культур, а саме української, польської та єврейської.

В ході заходу проходитимуть майстер-класи та виставки-продажі виробів майстрів народних промислів.

Західноукраїнський фестиваль «Куховарня Radofest»

Відчути смак колоритної галицької кухні, скуштувати страви за автентичними рецептами господинь, гостей запрошують до Радехова на «Куховарню RadoFest»

Будуть і фотозони в українському стилі, і музичні супроводи від «Троїстих музик», і дегустації «страви року», і ярмарок смаколиків.

Метою фестивалю є популяризація національних традицій, української кухні, українського фольклору, української сучасної музики, національно-патріотичного виховання дітей і молоді, благодійності, а також розвитку творчості та креативного мислення.

Міжнародний фестиваль української слави «Кульчиці-Фест»

28 липня у селі Кульчиці Самбірського району стартує Міжнародний фестиваль української слави «Кульчиці-фест».

Опубліковано

На Львівщині новий веломаршрут проляже вздовж вузькоколійки

Новий веломаршрут у межах Національного природного парку “Північне Поділля” напрацьовують на Львівщині.

Про це повідомила прес-служба Львівської облдержадміністрації.

“Представники відділу рекреації та туризму Національного природного парку “Північне Поділля” та відділу культури, національностей, релігій та туризму Бродівської РДА розпочали роботу над проектом нового туристичного веломаршруту для школярів, який пролягатиме лісовими масивами по шляху вузькоколійки австрійського періоду”,- йдеться в повідомленні.

Фахівці з туризму оглянули ділянки майбутнього веломаршруту. Зокрема, побували у лісових кварталах, де зростають первоцвіти (підсніжник звичайний, печіночниця звичайна, цибуля ведмежа, яку в народі називають черемша, та інші), які в лісах Бродівщини тільки-но пробиваються крізь сухе листя.

Водночас в адміністрації парку зазначають, що в цій місцевості є досить багато зубрів. За словами мисливствознавця Андрія Яремчука, зараз у Бродівських лісах проживає 67 зубрів різного віку. У весняний період вони поділилися на кілька стад і часто виходять на поля, де зійшов озимий ріпак. Це племінні тварини біловезької та кавказько-біловезької порід, які суттєво відрізняються від своїх співбратів, які населяють карпатські ліси.

Нагадаємо, у лісах ПП “Північне Поділля” відродилися карстові озера “Сині вікна”, які також стануть принадою для туристів.

Опубліковано

Подорожуємо Львівщиною: Милятинський гейзер з озером

Україна багата на мальовничі водоспади, стрімкі річки і кришталево чисті озера. Практично в кожному куточку країни знайдеться своя дивовижна і унікальна пам’ятка природи. Є й такі, про які мало хто знає, а саме – Милятинський гейзер в селі Новий Милятин на Львівщині.

Милятинський гейзер має цікаву історію. Близько півстоліття тому вчені-геологи шукали на території села Новий Милятин нафту.

Спроби знайти “чорне золото” залишилися безрезультатними, однак у них вийшло відшукати мінеральні води, які утворили тут чудове озеро. Біля цього мальовничого озера можна відчути запах сірководню. Вода в ньому чиста настільки, що можна побачити дно. Крім того, вона має блакитний відтінок, що додає озеру особливої чарівності.

Милятинський гейзер

Біля озерця запах сірководню. Вода чиста, аж блакитнувата, видно дно. До гейзера можна дійти по дерев’яній кладці, яка, на жаль, перебуває в напівзруйнованому стані.

Гейзер виглядає досить привабливо і цікаво. Це невеликий фонтан, що б’є з металевої труби. Гейзер діє, як природний потік, висота якого сягає 2 метрів.

Милятинський гейзер

Місцевий народ називає гейзер “вишки” , так як колись над ним перебувала бурова вишка, бетонні фрагменти якої можна побачити і сьогодні. Пам’ятка користується величезною популярністю серед жителів Львівської області.

Багато вважають її цінною реакційної зоною, яка дозволяє провести ефективне профілактичне лікування.

Милятинський гейзер

Милятинська вода має постійну температуру 19 градусів за Цельсієм. Люди взимку тут також купаються.

Опубліковано

На Львівщині з’явилися червонокнижні лосі та рись, що зникла близько 30 років тому

Нещодавно на Львівщині поблизу Жовківської філії ДП “Укрветсанзавод” з’явилася червонокнижна рідкісна рись, яка зникла із цих терен більше тридцяти років тому. Також у цьому районі були помічені червонокнижні лосі. Про це повідомив голова постійної комісії екології та депутат Жовківської районної ради Ігор Муравський.

“Прохання до всіх контролюючих органів і свідомих українців зберегти ці види тварин.

Нам всім необхідно докласти максимум зусиль, щоб зберегти флору та фауну, особливо червонокнижну, і дати тваринам та рослинам можливість проживати та рости в природному середовищі.

До слова, декілька днів тому, під покровом ночі невідомі, яих важко назвати людьми, вже спробували вбити цих рідкісних тварин, було декілька пострілів.

Якщо комусь щось відомо про браконьєрів, які були, чи будуть, помічені в тих районах прошу повідомити мене, або поліцію”, – каже еколог.

“Рись євразійська” або “Рись звичайна” унікальна тим, що жоден інший представник родини котячих не пристосований до снігу так добре, як рись. В Україні рись зустрічається досить рідко: в Карпатах та на Поліссі. За недостатньо підтвердженими даними зустрічається в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

 

Рисі у чорнобильській зоні. Фото: bbc.com/SERGII.GASHCHAK
Опубліковано

Новий туристичний маршрут до унікальних “Синіх вікон” з’явиться на Львівщині

На Львівщині вже влітку цього року запровадять новий піший туристично-рекреаційний маршрут до унікальних карстових водойм “Сині вікна”, що в Національному природному парку “Північне Поділля” в Бродівському районі.

Як повідомила прес-служба НПП, працівники відділу рекреації та туризму нацпарку напрацювали проект нового пішого туристичного маршруту до карстових озер “Сині вікна”, які розташовані на одній із лісових ділянок заповідної зони. Його проектна назва “Туристичні принади Вороняцького горбогір’я”.

Перед цим фахівці провели черговий зимовий огляд озер. Адже взимку 2016 року вони були на межі катастрофи: вода із карстових воронок повністю зникла. Та вже за рік вона почала набиратися знову. В 2018-му озера заповнилися. Проте вода в них була каламутною та мала зеленувато-болотяний відтінок.

Зараз природоохоронці зауважили, що вода в озерах стала кришталево чистою й відновлює свій колір яскравої бірюзи.

Довідка

Карстові водойми “Сині вікна” – це унікальний природний об’єкт, який планується найближчим часом використовувати в рекреаційно-туристичній діяльності. Вже цього літнього сезону мандрівники зможуть заглянути в бірюзові “вікна” Північного Поділля.

Розташований в межах Бродівського району Львівської області, на південний схід від села Ясенева, неподалік від дороги між селами Ясенів і Жарків. Пам’ятка природи місцевого значення (без природоохоронного статусу).

Озеро розташоване на узліссі за 1,5 км. на схід від колишнього села Майдан. Абсолютна висота 355 м. Його довжина 43 м, ширина 24 м. Площа 700 м². Глибана сягає 14 м.

Назва озера описова, містить характеристику властивості води — колір. З дна озера б’ють джерела, що не замерзають. Рівень води залишається постійним.

Опубліковано

25 музеїв Львівщини відтепер можна відвідати онлайн

У 2018 році департамент з питань культури, національностей та релігії облдержадміністрації започаткував новий інтерактивний  музейний проект «Відвідай».

Це унікальна можливість оглянути музей Львівщини у будь-якому куточку світу, маючи при собі електронний гаджет та доступ до інтернету. На сьогодні понад 25 музеїв Львова та області нанесено на віртуальну карту. Але робота над наповненням карти триватиме і надалі, оскільки  мета проекту – представити історико-культурне надбання музеїв на Львівщині, зробити музеї доступними для всіх та будь-де.

Щоб почати тур, потрібно перейти за посиланням або на сайті ЛОДА знайти банер «Інтерактивний тур музеями Львівщини» і клацнути на нього.

Серед музеїв, які можна відвідати онлайн:

  • Меморіальний музей Михайла Грушевського, Львів
  • Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», Львів
  • Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, Львів
  • Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця, с. Зашків
  • Музей Слави Стецько в Юшківцях
  • Меморіальний комплекс «Борцям за волю України», Стрий
  • Меморіальний музей-садиба родини Бандерів, Стрий
  • Музей-садиба Степана Бандери, с. Воля Задеревацька
  • Народний музей визвольної боротьби ОУН і УПА, с. Кавсько
  • Музей гетьмана Петра Сагайдачного, с. Кульчиці
  • Музей визвольної боротьби, с. Чуква
  • Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича, с. Грімно
  • Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі », с.Нагуєвичі
  • Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, Львів
  • Львівський музей історії релігії, Львів
  • Музей «Староскварявський іконостас ХVІ-ХVІІІ ст.», с. Стара Скварява
  • Музей Арсенал, Львів
  • Кам’яниця Корнякта, Львів
  • Відділ давньої історії України, Львів
  • Музей-садиба родини Антоничів, с. Бортятин
  • Меморіальний музей Олекси Гасина «Лицаря», Генерал-хорунжого УПА, с. Конюхів
  • Музей Новітніх Героїв, Рудки
  • Музей історії національно-визвольної боротьби ОУН і УПА 40-60-х років ХХ століття, Самбір
  • Українське мистецтво ХХ ст., відділ Національного музею у Львові ім. А. Шептицького
  • Сектор «Літературний Львів І половини ХІХ – ХХ ст.» Львівського історичного музею