У п’ятницю, 4 липня, випускники бакалаврату юридичного факультету Львівського університету ім. І.Франка склали фінальну частину ЄФВВ/ЄВІ з спеціальності “Право”.
Додамо, що у червні було оприлюднено рейтинг правничих шкіл за результатами ЄФВВ/ЄВІ, які були складені у 2018 році. Аналітичний звіт представив OSCE Project Co-ordinator in Ukraine, – про це повідомили на факультеті.
Відповідно до звіту, рейтинг за рівнем випускників за результатами блоку «Право» (успішність складання блоку «Право» студентами-бакалаврами) сформували.
1. Національний університет «Києво-Могилянська академія».
2. Львівський національний університет ім. І. Франка.
3. Київський національний університет ім. Т. Шевченка.
4. Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого. 5. Національний університет «Острозька академія».
Комплексний рейтинг (враховує успішність складання ЄФВВ/ЄВІ студентами-бакалаврами правничих шкіл – ранжування здійснено за конкурсним балом) виявився таким: 1. Національний університет «Києво-Могилянська академія». 2. Київський національний університет ім. Т.Шевченка. 3. Львівський національний університет ім. І. Франка. 4. Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого. 5. Київський національний лінгвістичний університет.
Львівський національний університет імені Івана Франка увійшов до трійки у рейтингу за показниками наукової діяльності серед українських вишів. Такий рейтинг університетів України опублікував інформаційний ресурс Scopus.org.ua.
Опублікований рейтинг створено на показниках реєстру даних Scopus, яку використовують для відстеження цитованості наукових статей, що публікують навчальні заклади або їхні співробітники.
Відтак, Львівський національний університет імені Івана Франка, зайняв третє місце з індексом цитованості наукових робіт (індекс Гірша) 60 пунктів.
Національний університет “Львівська політехніка” опинився на восьмому місці і має 42 пункти за індексом Гірша.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, який отримав 39 пунктів і посів 11 місце рейтингу, як і минулого року.
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького зайняв 37 сходинку у рейтингу.
Торговельно-економічний університет піднявся на 80 місце піднявся, а Львівський державний університет фізичної культури опустився на 83. На 90 місці опинився Львівський університет безпеки життєдіяльності, на 117 — аграрний університет. На 156 місце потрапив університет економіки і туризму, а 159 місце посів університет бізнесу і права.
Сьогодні, 18 жовтня, о 21.00 год на площі перед Львівським національним університетом імені Івана Франка, в межах відзначення 100-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки, відбулося медійно-драматичне дійство «Момент і Чин, або Великі Роковини». Це був мапінг, але з використанням складніших елементів. Був залучений симфонічний оркестр, актори тощо, повідомляє прес-служба ЛМР.
«Я вперше в житті писав те, що називається «текст на замовлення». Я думав, що це не відповідало моїм життєвим принципам, але виявилося, що іноді можна ставлення до цього змінювати. Я дуже радий, що мені такий текст написався.
До мене звернувся режисер-постановник цього дійства Андрій Водичев, якого я багато років знаю, перед усім з театру імені Леся Курбаса, як талановитого актора. Мені було страшенно цікаво те, що він вирішив виступити в іпостасі режисерській, стати постановником. Окрім того, ми ще досі нічого разом не робили, і він мені пояснив ситуацію, що, насправді, йдеться про такий проект міста, про львівський проект. Я завжди з радістю відгукуюся на подібні пропозиції, бо вважаю, що це місто для мене, не можу сказати, що одним зі своїх інтимних, це, насправді, найінтимніше моє місто”, — розповів Юрій Андрухович, автор проекту.
Photo city-adm.lviv.ua
«Це перше таке масштабне, культурне дійство в рамках відзначення 100-річчя ЗУНР у місті Львові. Власне, автором тексту є Юрій Андрухович, режисером є Андрій Водичев і художником — Володимир Стецькович. Це є медійно-драматичне дійство, завдяки такому інструменту, як відеомапінг, акторському мистецтву, а також музиці хочеться показати не лише ретроспективу історичну і що значила подія для України, але і прослідкувати дорогу самих до себе. На це медійно-драматичне дійство було використано близько 400 тис грн. Ця акція є яскравим початком циклу заходів із вшанування творення української державності», — зазначила Наталія Бунда, директор департаменту розвитку.
До Листопадового повстання і до творення української державності мав безпосередній стосунок Львівський національний університет імені Івана Франка. За словами Олега Павлишина, кандидата історичних наук, доцента ЛНУ імені Івана Франка, «випускниками Франкового університету були президент Західноукраїнської Народної Республіки Євген Петрушевич, голова першого уряду ЗУНР Кость Левицький, а також Сидір Голубович, Лонгин Цегельський. Майже чверть депутатів Української Національної Ради й Тимчасового уряду також закінчували Львівський університет. Багато тогочасних студентів Університету воювали у лавах Української Галицької Армії. Після Листопадового зриву на будівлі Галицького сейму (нинішнього головного корпусу ЛНУ ім. Івана Франка), уздовж фронтону якого проходила лінія фронту, також був піднятий український прапор». Саме тому є важливим залучення Університету ім. Івана Франка до відзначення знаменної дати — 100-річчя проголошення ЗУНР.
18 жовтня, як і 1 листопада — важлива історична дата в сторінці ЗУНР.
Photo city-adm.lviv.ua
Медійно-драматичне дійство «Момент і Чин, або Великі Роковини» пройшло під музичний супровід Ukrainian Festival Orchestra. Оркестр походить від камерного оркестру Collegium Musicum, який 2014 року заснували дириґент Іван Остапович та культменеджер Тарас Демко.
«Для Українського Фестивального Оркестру велика честь брати участь у проекті, пов’язаному з вшануванням творення української державності. Це була доленосна подія, що дала поштовх нашому розвитку як народові. Саме тому зараз, сто років опісля, ми пам’ятаємо і звертаємось до першоджерел. На нашу думку, слід по-новому осмислювати святкування історичних дат, зважаючи на сучасні досягнення та запити. Інспіровані управлінням культури Львівської міської ради та режисером дійства Андрієм Водичевим, ми з Ukrainian Festival Orchestra підготували музичний супровід для театрально-візуального дійства, що відбулось сьогодні. Артистичний директор і дириґент оркестру Іван Остапович обрав спеціально для драматургії перфоменсу твори, що разом із текстом Юрія Андруховича створили цілісне полотно. Звучали твори Євгена Станковича, Арво Пярта, Василя Барвінського», — додав Тарас Демко, директор Ukrainian Festival Orchestra.
Довідка про медійно-драматичне дійство «Момент і Чин, або Великі Роковини»
Автор проекту — Юрій Андрухович.
Художник — Володимир Стецькович.
Режисер — Андрій Водичев.
Диригент — Іван Остапович.
Оркестр — Ukrainian Festival Orchestr.
Звуковий дизайн — Олесь Коваль.
Актори — Андрій Петрук, Валерія Котеленець, Василь Колісник.
Більшості львів’ян відома споруда по вул. Грушевського (колишня Святого Миколая), куди після листопадових бунтів 1848 року, під час яких будівлю університету розбомбила австрійська артилерія, перенесли львівський університет і де зараз містяться біологічний та геологічний факультети Львівського національного університету ім. Івана Франка. Однак не кожен знає, що якби не Перша світова війна, то сучасні студенти могли б навчатися у зовсім іншому будинку.
Львівський університет (1850-1920) на поштівці 1910-х рр.Геологічний та біологічний факультети ЛНУ ім. Івана Франка
У 1913 році відбувся конкурс на спорудження нової будівлі університету, яка мала замінити корпус на вул. Святого Миколая (сучасній Грушевського).
Ще перед оголошенням конкурсу відбувалися дискусії щодо місця майбутнього будинку та його вигляду. Після виступів архітекторів Вітольда Мінкевича та Ігнатія Дрекслера було вирішено не змінювати рельєф вулиці св. Миколая та зберегти навколишню забудову.
І хоча у виборі стилістики проектів автори не були обмежені, однією з умов конкурсу була необхідність узгодження нової споруди з характером оточення і, особливо, з бароковим костелом св. Миколая.
До 15 квітня 1913 року на конкурс надійшло 32 проекти. І хоча журі не присудило першої премії, але лідером одразу став спільний проект професора Політехніки Адольфа Шишко-Богуша та його учня Максиміліана Бурстіна.
Проект нової будівлі львівського університету Адольфа Шишко-Богуша та Максиміліана Бурстіна, 1913Проект нової будівлі львівського університету Адольфа Шишко-Богуша та Максиміліана Бурстіна, 1913Проект нової будівлі львівського університету Адольфа Шишко-Богуша та Максиміліана Бурстіна, 1913
Автори запропонували монументальний, модерністськи будинок крупних, але спрощених, кубічних об‘ємів з великими чистими площинами стін, з деякими неокласичними елементами (зокрема з масивним скульптурним аттиком). Прозорі й утилітарно досконалі плани приміщень передбачали, зокрема, розміщення найбільших залів, у т.ч. вестибюлю і актового залу, по центральній осі.
Проект нової будівлі львівського університету Людвіка Войтичка і Казімежа Вичинського, 1913Проект нової будівлі львівського університету Людвіка Войтичка і Казімежа Вичинського, 1913Проект нової будівлі львівського університету Людвіка Войтичка і Казімежа Вичинського, 1913
Другі премії отримали проекти Людвіка Войтичка і Казімежа Вичинського з Кракова у стилі неоклацисизму та Тадеуша Обмінського, який подав три різні версії споруди з мотивами модернізованого бароко і ренесансу.
І проект нової будівлі львівського університету Тадеуша Обмінського, 1913ІІ проект нової будівлі львівського університету Тадеуша Обмінського, 1913ІІІ проект нової будівлі львівського університету Тадеуша Обмінського, 1913
Треті премії були присуджені Владиславу Дердацькому та Вітольду Мінкевичу, які уявляли собі будинок університету у вигляді палацу з рисами палладіанської архітектури.
Проект нової будівлі львівського університету Владислава Дердацького та Вітольда Мінкевича, 1913Проект нової будівлі львівського університету Владислава Дердацького та Вітольда Мінкевича, 1913Проект нової будівлі львівського університету Владислава Дердацького та Вітольда Мінкевича, 1913
Також третьої премії удостоївся проект Антонія Будковського, котрий в центрі фасаду помістив великий неокласичний портик.
Проект нової будівлі львівського університету Антонія Будковського, 1913Проект нової будівлі львівського університету Антонія Будковського, 1913Проект нової будівлі львівського університету Антонія Будковського, 1913
У більшості інших проектів переважали тенденції неокласицизму (твори Владислава Садловського, Ігнатія Кендзерського, Яна Протшке, Юзефа Пйонтковського та інших).
Проект нової будівлі львівського університету Владислава Садловського, 1913Проект нової будівлі львівського університету Славомира Одживольського, 1913Проект нової будівлі львівського університету Ігнатія Кендзерського, 1913Проект нової будівлі львівського університету Адама Опольського і Яна Протшке, 1913Проект нової будівлі львівського університету Вітольда Малковського і Владислава Влодарчика, 1913
Результати конкурсу були опубліковані в окремій брошурі та аналізувались в пресі.
Для публікації використано фрагмент книги Архітектура Львова: Час і стилі: ХІІІ-ХХІ ст./ Упорядник і науковий редактор Ю.О. Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008
Ілюстрації: Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie wydane przez koło architektów polskich. Lwów, 1913
Львівський національний університет ім. Івана Франка збудує студентський гуртожиток на вул. Пасічній. Відповідні містобудівні умови та обмеження у п’ятницю, 25 травня, затвердив виконавчий комітет Львівської міськради.
Згідно з документом, ЛНУ ім. Франка збудує на ділянці площею 0,96 га на вул. Пасічній, 62 новий студентський гуртожиток, який буде розташований поруч з нинішнім гуртожитком №5.
Орієнтовне місце розташування нового гуртожитку
Висота будівель не має перевищувати 33 м. Гуртожиток матиме від трьох до дев’яти поверхів.
За словами головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, ескізний проект будівель гуртожитку розробив доцент «Львівської політехніки» Ігор Гнесь. «Проект має цікаву й сміливу архітектуру», – наголосив Чаплінський.
Візуалізація майбутнього гуртожиткуПроект студентського гуртожитку Львівського національного університету на вул. Пасічній. Фото: ZIK
Дата початку будівництва гуртожитку наразі не відома. Востаннє гуртожитки ЛНУ будували у 1980-х роках.
Нагадаємо, що «Львівська політехніка» розпочала будівництво першого за 30 років гуртожитку. Однак будівництво супроводжується протестами мешканців.
Із державного бюджету на ремонт та реставрацію головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка та ще 5 навчальних корпусів цього вишу витратять 83 мільйони 527 тисячі та 987 гривень, пише Експрес-онлайн.
Для пошуку фірми, яка виконуватиме роботи на цьому об’єкті, 19 квітня оголосили тендер у системі ProZorro.
Початок аукціону 7 травня. А от самі роботи планують завершити до кінця року.
У головному корпус університету, відповідно до тендерної документації, плануються такі роботи: забивання тріщин у цегляних стінах цементним розчином, відтворення ліпного декоративного оздоблення, розчистка декору горильєфів, барельєфів, скульптур, балюстрад, реставрація ліпного декоративного оздоблення, реставрація поверхні колон карнизів, улаштування мозаїчних покриттів.
Львівський національний університет імені Івана Франка – найстаріший університет України та один із найстаріших університетів Східної Європи.
Заснований він у 1784 році, першою мовою викладання була латина.
Головний корпус збудований у 1877-1881 роках за проектом архітектора Гохбердера. До 1910 року тут працював Галицький сейм. А в 1923 році, після добудови, тут почали навчатися студенти.
Під час Другої Світової війни вибухом бомби було пошкоджено актовий зал. Проведений після цього ремонт значно змінив характер інтер’єру. 11 жовтня 1999 року Указом Президента України Львівському державному університету імені Івана Франка надано статус “Національний”.
Окрім головного корпусу, також проведуть реставраційні роботи у навчальних корпусах університету за такими адресами: вул. Листопадового Чину, 5 та 5a, вул. Січових Стрільців, 14 та 16 та вул. Костюшка, 9.
Такими є результати за показниками бази даних Scopus, передає Львівська газета
Львівський національний університет імені Івана Франка є одним із «найцитованіших» вищих навчальних закладів України. Про це свідчать найновіші дані наукометричної бази Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікує навчальний заклад або його працівники. Про це повідомляє прес-центр ЛНУ імені Івана Франка.
У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша – показником, що формується на основі кількості наукових публікацій і їх цитувань. Як зазначає «Освіта.ua», станом на квітень 2018 року до бази даних Scopus включено 162 заклади вищої освіти України, що на 26 навчальних закладів більше ніж у квітні 2017 року.
Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Т. Шевченка — 84, Харківський національний університет ім. В. Каразіна — 65 і Львівський університет імені Івана Франка — 55.
Традиційно найвищий індекс Гірша у Львівському університеті мають науковці фізичного, хімічного, біологічного, механіко-математичного факультетів і факультету електроніки та комп’ютерних технологій.
Львівський національний університет імені Івана Франка планує відкрити крамничку із брендованими товарами, кошти за продаж яких використовуватиме на реалізацію студентських стартапів. Кошти на відкриття крамниці ЛНУ збирає за допомогою краудфандингового сервісу Biggggidea.
У крамниці Franko Store продаватимуть канцелярське приладдя, блокноти, футболки, горнятка, еко-сумки, рюкзаки, подарункові пакети, значки та брелки із брендом університету. За підрахунками авторів проекту, на закупівлю першої партії такого товару та на облаштування магазину необхідно 68 тис. грн. Станом на ранок 25 березня сервісом зібрано майже 26 тис. грн.
В університетській крамниці можна буде придбати брендований одяг, канцтовари, горнятка та сувеніри. Ілюстрація Franko Store
Після відкриття крамниці, в університеті започаткують грантовий фонд, куди надходитиме увесь прибуток від продажу речей. Кошти з цього фонду витрачатимуть на реалізацію ідей студентів ЛНУ – цим займатиметься ГО «Лабораторія ідей», що співпрацює з університетом.
«Протягом 2018 року крамничка накопичуватиме кошти, і наприкінці року публічно оголосить про суму гранту для студентів. Такі гранти ГО «Лабораторія ідей» планує оприлюднювати кожних 6 місяців», – йдеться в описі проекту.
Обирати ідеї студентів для реалізації буде комісія, до якої входитимуть представники від ректорату, студентського уряду, профкому студентів. Протокол цієї комісії оприлюднюватимуть онлайн. Далі ГО «Лабораторія ідей» підтримає вибрані студентські ініціативи, а розмір гранту залежатиме від функціонування Franko Store.
«У разі втілення усіх наших планів, крамничка функціонуватиме на постійній основі. Зараз нам потрібні лише кошти для старту, а надалі частина коштів від проданої продукції буде вкладена у закупівлю наступної партії та крамничка функціонуватиме самостійно та забезпечуватиме не лише себе, а й передаватиме кошти для забезпечення сфер, які описані вище», – мовиться в описі проекту.
Для тих, хто першими долучається до фінансування проекту, організатори роблять подарунки, серед яких брендовані значки ЛНУ, листівки, горнятка, еко-сумки. Для п’яти перших осіб, які відправлять 1000 гривень, університет подарує ніч в університеті. На суму від 2000 грн – фотосесія у ботанічному саду Університету, внесок від 3000 грн – унікальна можливість провести кіновечір для вас та 5-ти друзів у University Open Space або можливість помилуватись зорями у обсерваторії університету.
*Cтворення брендованих товарів практикується в провідних вишах США та Європи. Серед університетів України подібні крамниці працюють у Києво-Могилянській академії та у КПІ імені І. Сікорського.
Фінансово допомогти проекту можете за цим посиланням. Дякуємо!
Львівський національний університет імені Івана Франка є одним із найстаріших вищих навчальних закладів України та Східної Європи. Він був заснований у 1661 році королем Яном ІІ Казимиром і починався як звичайна єзуїтська колегія, що займала лише одне приміщення.
Однак, з роками університет розростався, збільшувалось число факультетів, а з ними і кількість студентів, тому одним корпусом уже було не обійтись.
Сьогодні, щоб помістити більше 20 тисяч своїх студентів у розпорядженні Львівського національного університету ім. І. Франка більше десятка корпусів. При чому історія кожного із них є доволі унікальною і цікавою, адже жоден корпус не будувався спеціально для потреб цього навчального закладу.
Головний корпус
Спочатку в цій будівлі розташовувася Галицький сейм. Як головний корпус університету Франка вона почала використовуватися з 1923 року.
Будівля була головним корпусом університету з 1848 до 1923 року. Раніше тут розміщувався єзуїтський конвікт, тобто своєрідний пансіон, в якому виховувалась шляхетська молодь. Після його закриття споруду використовували як казарми, поки замість солдатів сюди не переїхали студенти.
Фото кінця XIX – поч. XX ст.
Географічний факультет
Спочатку тут діяла духовна семінарія, а згодом богословська академія. У час радянської влади будинок було передано Львівському університету, але географічний факультет тут оселився лише в 1975 році. До того він використовувася як студентський гуртожиток.
Економічний факультет
Головний фасад зі сторони проспекту Свободи є добудовою 1948-1952 років, однак частина корпусу з боку вулиці Театральної була споруджена ще в 1890-1892 роках для Художньо-промислової школи.
Фото кінця XIX ст.
Факультет міжнародних відносин та юридичний факультет
Корпус факультету міжнародних відносин збудовано у 1889-1890 роках як елітний житловий будинок на замовлення княгині Кароліни Понінської. Львівському університету його передали після війни. Будівля юридичного факультету споруджена у 1883-1884 рр. як приватна кам’яниця посла до сейму Станіслава Брикчинського. Тоді вона мала не 6 поверхів, а тільки 4. З 1900 року нею володів Галицький кредитний банк пізніше – Королівсько-цісарський упривілейований кредитний заклад торгівлі і промислу та Варшавський дисконтний банк, на замовлення якого і було добудовано верхні поверхи у 1922-1923 рр. З приходом радянської влади будинок перейшов до Львівського університету.
Листівка 1917 року
Інститут післядипломної освіти
Фото кінця XIX ст.
Споруджений у 1886-1887 роках, до Другої світової війни належав страховій фірмі Товариство взаємних убезпечень “Флоріанка”. Частину приміщень товариство надавало в оренду. У міжвоєнний час за цією адресою діяв пансіонат “Каштелянка”, який славився своїми термальними водами. У цьому місці колись били термальні джерела, а до побудови Галицького сейму сюди виходили бані від казино Гехта.
Збудують новий 9 гуртожиток, на будівництво якого львівські депутати попросили 110 мільйонів. Також реставрують санаторій на Пасічній 62, в який тепер зможуть поселятись студенти. За 8.5 мільйонів гривень облаштують фасад і відремонтують будинок зсередини. Ремонт повинні закінчити до 2018-го року.
Депутати надіслали звернення до віце-прем’єр-міністра України, щоби уряд передбачив ці кошти для будівництва гуртожитку у державному бюджеті.
Проект будівництва гуртожитка вже є, проте дозволу на будівництво, поки університет не отримає грошей, міська рада надати не може.
Чим здивують нові гуртожитки?
У відреставрованому санаторії зможуть жити студенти з усіх факультетів, в приміщенні буде їдальня, а першокурсників селитимуть тільки до першокурсників, щоб легше було робити ремонт.
А в новому 9 гуртожитку будуть лише двомісні кімнати з санвузлом на один півблок, тоді як зараз студенти живуть четверо в кімнаті, а іноді й шестеро.
Як зазначив директор студентського містечка Мирон Микитин, туди зможуть заходити студенти з усіх гуртожитків ЛНУ ім. Івана Франка.
Хто житиме в нових апартаментах?
Туди поселятимуть студентів факультету з найбільшою кількістю першокурсників. Цьогоріч найбільше студентів вступили на факультети журналістики, міжнародних відносин, іноземних мов та економіки.
Коли поселення?
Коли студенти зможуть жити в оновленому гуртожитку, в університеті ще не вирішили. Скоріш за все, їх поселятимуть з наступного навчального року.
