Позначка: Ліна Костенко

19 березня виповнилося 90 років українській письменниці-шістдесятниці Ліні Костенко.

Поетичні та прозові твори Ліни Василівни – це must read не лише для школярів, а й для кожного свідомого дорослого українця

Геніальна письменниця завжди йшла напролом, не боялась влади і відкрито висловлювала власну позицію. Навіть коли вона мовчала, замість неї говорили її поезія і проза…

9 маловідомих фактів про Ліну Василівну Костенко, про які ви, швидше за все, не знали.

1. Ліна Василівна народилась у сім’ї вчителів. У 15 майбутня поетеса вже читала Дідро, Платона й Аристотеля.

2. Справжня слава на поетесу чекала після виходу історичного роману у віршах «Маруся Чурай», відзначеного Шевченківською премією.

3. За словами поета Василя Сома, який проживав у одній кімнаті в гуртожитку з Василем Симоненком, його товариш задивлявся на молоду Костенко:

«Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була, хоч Ліна старша від нього на 5 років. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня».

4. Як згадує Дмитро Павличко, Ліна Костенко в 20 років була екстравагантною й палила.

5. У 1963 році Ліна Костенко разом з Аркадієм Добровольським написала сценарій до фільму «Перевірте свої годинники», у якому розповідалось про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли 1964 року, але на екрани він так і не вийшов. Остаточний варіант «Хто повернеться – долюбить» так змінили, що письменниця відмовилася від авторства.

6. Ліна Костенко відмовилась від звання Героя України, яке хотів їй вручити Віктор Ющенко, після чого її цитата «Політичної біжутерії не ношу» стала крилатим виразом.

7. Улюблений музичний твір Ліни Костенко – «Реквієм» Верді.

8. У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони

9. Дочка Ліни Костенко Оксана Пахльовська теж стала письменниця. А от син поетеси працює програмістом у Сполучених Штатах. Онучка Ліни Василівни Костенко Ярослава-Франческа Барб’єрі вивчає філософію у Римському університеті «Ля Сап’єнца», де її мама завідує кафедрою україністики.

Ліна Костенко була і лишається гідним прикладом для наслідування!

Біографія Ліни Костенко – приклад для українців. Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за президентсва Януковича. Зараз вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори. Радіо Максимум пропонує прочитати цікаві факти про Ліну Костенко!

Ліна Костенко… Її біографія – не тільки must read для дітей, а й обов’язкова для прочитання кожному свідомому українцю. Своїм життям та творчістю геніальна письменниця заслужила титул сумління нашої нації. Вона не скорилася, коли радянська цензура заборонила друкувати її твори, вона не мовчала в складні для України часи.

Утім, після виходу крайньої збірки поезій “Річка Геракліта” в 2011 році Ліна Костенко знову поринула в себе і відтоді не з’являлася на публіці. Зрештою, 19 березня письменниці виповниться 88 років, тому здоров’я вже не те, щоб брати участь у заходах. Читайте про життя та творчість Ліни Костенко!

Біографія Ліни Костенко

Ліна Василівна Костенко народилася у сім’ї вчителі 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Коли дівчинці було 6 років – родина перебралася до столиці, де Ліна закінчила школу. Ще будучи ученицею, вона почала відвідувати літературну студію при журналі “Дніпро”, який редагував Андрій Малишко. Перші вірші Ліна Костенко випустила в 16 років.

Після закінчення середньої школи майбутня поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, а після його завершення стала студенткою Московського літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

Одразу після завершення навчання Ліна Костенко видала свою дебютну збірку поезій “Проміння землі”. Друга збірка “Вітрила” вийшла в 1958 році, за нею – збірка “Мандрівки серця” (1961 р.). Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу українців, але не всім подобалася її творча діяльність. “Зоряний інтеграл” 1962 року заборонила до друку цензура, і відтоді ім’я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала “в шухляду” та стала однією з ключоваих фігур покоління українських шістдесятників.

За час вимушеного мовчання поетеса не сиділа склавши руки та створила свої найкращі твори: і “Берестечко”, і “Маруся Чурай”, і поезії, що згодом ввійшли до збірок “Над берегами вічної ріки” та “Неповторність”. Повернутися до читачів Костенко змогли лише 1977 року: тоді опублікували збірку її віршів “Над берегами вічної ріки”, а 1979-го — історичний роман у віршах “Маруся Чурай“, який чекав свого виходу 6 років. За нього поетеса отримала Державну премію імені Тараса Шевченка.

Після книги італійською “Інкрустації” (1994) та “Берестачка” (1999) Ліна Костенко знову взяла паузу. На 10 років вона вже за власним бажанням зникла з публічного простору України. Вона відмовилася від звання Героя України, а до громадського життя на деякий час повернулася лише в період Помаранчевої революції.

А от літературне повернення Ліни Костенко відбулося 2010 року: письменниця видала свій перший прозовий твір “Записки українського самашедшого“, що викликав великий ажіотаж. У січні 2011 року поетеса вирушила в тур-презентацію свого першого роману, але 9 лютого вона перервала свій тур через особисту образу.

Крайня книги Ліни Костенко з’явилася в лютому 2011 року – до поетичної збірки “Річка Геракліта” ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій. Відтоді письменниця знову замовкла, хоча й зізнавалася, що практично написала роман-продовження “Записок” від імені жінки. Поки що невідомо, коли чекати нових творів письменниці.

Особисте життя Ліни Костенко

Про чоловіків Ліни Костенко відомо не так багато, як зрештою і про її життя загалом. Письменниця була двічі одруженою. Перший шлюб з Єжи-Яном Пахльовським, що став батьком дочки Костенко письменниці Оксани Пахльовської, протривав недовго, бо вони не зійшлись характерами.

Далі Костенко мала стосунки з Аркадієм Добровольським, письменником і перекладачем, який пройшов сталінські табори. Тоді поетесі було 28, а йому – 48. Знову не склалося.

Другий шлюб Костенко взяла із директором кіностудії імені Довженка Василем Цвіркуновим. Разом вони прожили 25 років, аж до його смерті. Від цих стосунків Ліна Костенко народила сина Василя.

Про інші романи письменниці відомо ще менше. Подейкували, що в неї був закоханий Василь Симоненко, а от Дмитро Павличко не так давно зізнався, що досі береже коробку сірників, куплених кілька десятиліть тому, аби прикурити їй цигарку. “Ліна Костенко була екстравагантною й курила”, – згадував Павличко.

Коротка біографія Костенко: хронологічна таблиця

Читайте скорочено про життя Ліни Костенко в хронологічній таблиці.

• 1930 – народилася Ліна Костенко.
• 1936 – переїхала до Києва;
• 1937-1941 рік – навчання в школі;
• 1951-1956 – здобуття вищої освіти в Київському педагогічному інституті, а потім у Московському літературному інституті імені Горького;
• 1957 рік – виходить перша збірка віршів Ліни Костенко під назвою “Проміння землі”;
• 1958 рік– збірка віршів “Крила”;
• 1961 – збірка “Мандрівки серця”;
• 1963 – збірку віршів “Зоряний інтеграл”, а також книгу “Княжа гора” знімають з верстки;
• 1965 – Костенко пише лист-протест проти постійних арештів української інтелігенції;
• травень 1968 року – лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп про нього;
• 1973 рік – Ліна Костенко потрапляє в так званий чорний список інтелігентів;
• 1977 року – виходить перше після заборони зібрання творів Ліни Костенко “Над берегами вічної ріки”;
• 1979 рік – опубліковано роман “Маруся Чурай”;
• 2010 рік – поема “Либідь”, загальний наклад якої склав 14000 примірників; перший роман Костенко “Записки українського самашедшого”, який викликав небувалий ажіотаж;
• 2011 рік – поетичні збірки “Мадонна перехресть” і “Ріка Геракліта”.

Цікаві факти про Ліну Костенко

1. У 1963 році вона спільно з Аркадієм Добровольським написала сценарій до фільму “Перевірте свої годинники”. Стрічка розповідала про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли 1964 року, але на екрани він так і не вийшов. Остаточний варіант “Хто повернеться – долюбить” був так змінений, що Костенко відмовилася від авторства сценарію.

2. Ліна Костенко вміє відмовляти не тільки колегам: вона відмовилася і від премії “Золотий письменник України”, не пояснивши нічого жодним словом, і від звання Героя України, яке хотів їй вручити Ющенко, а фраза “Політичної біжутерії не ношу” стала мало не афоризмом.

3. У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони. Письменниця активно працювала нарівні з усіма вченими, рятуючи предмети побуту і артефакти народної культури від знищення і забуття.

4. Дочка Ліни Костенко Оксана Пахльовська теж стала письменниця, вона живе з матір’ю у Києві. А от син поетеси працює програмістом у Штатах. Внучка ж Костенко Ярослава-Франческа Барб’єрі вивчає філософію у Римському університеті “Ля Сап’єнца”, де її мама завідує кафедрою україністики.

5. Ліна Костенко має чимало регалій, хоча вони для неї нічого не значать. Вона – почесний доктор Чернівецького національного університету (2002); лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1987, за роман “Маруся Чурай” і збірку “Неповторність”); лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.