«Львівська газета» поцікавилась практичними деталями першої частини медреформи у начальниці департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірини Микичак, а також у речника Мінздоров’я Олександра Ябчанки.
1 квітня в Україні стартує система підписання декларацій із лікарями первинної ланки. І хоча цю тему обговорюють вже кілька місяців, багато питань залишаються відкритими.
Як підписати декларацію
Алгоритм вибору лікаря та підписання декларацій прописаний в документі «Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу». Цей Порядок набере чинності найближчим часом, коли його погодять центральні органи виконавчої влади.
Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило покрокову інструкцію підписання декларації з лікарем.
1. Зверніться у медзаклад, де працює терапевт, педіатр чи сімейний лікар, з яким ви хочете підписати декларацію. З собою потрібно мати паспорт, податковий номер і мобільний телефон. Якщо ви підписуєте декларацію з педіатром чи сімейним лікарем для дитини, то візьміть також свідоцтво про народження дитини.
Важливо: заклад, у якому працює обраний вами лікар, має бути підключеним до системи «Електронне здоров’я». Уточніть цю інформацію у реєстратурі або в лікаря чи перевірте самостійно на сайті: https://portal.ehealth-ukraine.org/divisions.html#
2. Ваші дані та контактний телефон внесуть у систему «Електронне здоров‘я». Це зробить уповноважена особа закладу ПМД: в різних медзакладах це може бути або реєстратор, або медсестра, або лікар тощо.
Важливо: Щоб пересвідчитися, що декларацію підписує реальна людина і унеможливити будь-які спроби шахрайства, введено підтвердження за допомогою СМС-коду, який надходить на номер вашого мобільного телефону. Так, після введення даних пацієнт отримує СМС з кодом на вказаний номер телефону, який уповноважена особа медзакладу вводить у систему «Електронне здоров‘я» для підтвердження.
Якщо у вас немає мобільного – не проблема: для підтвердження уповноважена особа медзакладу сфотографує чи відсканує оригінали ваших документів, щоб долучити їх до декларації в електронній системі.
3. Уповноважена особа медзакладу роздруковує із системи «Електронне здоров‘я» примірник декларації для перевірки.
Важливо: Уважно перевірте усі свої дані. Якщо помітили помилку – скажіть про це уповноваженій особі медзакладу. Декларацію роздруковуватимуть до тих пір, поки все не буде правильно.
4. Якщо все правильно, уповноважена особа медзакладу роздруковує із системи «Електронне здоров‘я» ще один примірник декларації
Важливо: Обидва примірники декларації мають бути ідентичними і без помилок
5. Пацієнт підписує 2 примірники декларації
Важливо: Один із примірників залишається у вас, інший – у медзакладу.
6. Уповноважена особа медзакладу накладає електронний цифровий підпис на декларацію та надсилає її в систему «Електронне здоров‘я»
Тепер ви офіційно задекларували вибір свого лікаря. Гроші за ваше обслуговування держава сплачуватиме закладу, в якому працює він працює. Цей процес розпочнеться одразу, коли медзаклад увійде у реформу: автономізується та укладе договір з НСЗУ.
Декларація не підписується «раз і назавжди»: у будь-який момент ви можете укласти її з іншим терапевтом, педіатром чи сімейним лікарем. У такому випадку не треба скасовувати попередню декларацію – достатньо просто укласти нову з обраним лікарем, а зміни автоматично зафіксують у системі.
З ким підписувати
Доросла людина може обрати собі терапевта, для дитини – педіатра. Сімейні лікарі працюватимуть з усіма віковими категоріями.
Така схема має ліквідувати черги та стимулювати лікарів працювати якісно. Адже від кількості укладених договорів залежатиме його зарплата.
Плюси для пацієнта: він завжди зможе звернутися за консультацією до того лікаря, який знає його історію хвороби. Телефонуватиме безпосередньо, а не через третіх осіб. Медик буде зацікавлений забезпечити своїм пацієнтам комфорт, адже людина може в будь-який момент перейти до іншого лікаря, якщо їй не сподобається попередній.
До речі, після обрання лікаря пацієнт має самостійно забрати медкартку із реєстратури, де обслуговувався раніше, та принести її новому лікарю.
Чи може лікар відмовити пацієнтові в укладенні договору
«Юридичних підстав для відмови у наданні допомоги немає. Більше того є відповідальність за ненадання допомоги. А якщо він відмовляє людині потрапити у той список, то це саме так і називається», – каже Ірина Микичак.
Однак існує рекомендований Міністерством охорони здоров’я ліміт пацієнтів, які мав би набирати лікар.
Зокрема, для педіатрів це 900 осіб, для сімейних лікарів – 1800, а для терапевтів – 2000.
Коли лікар має набрану таку кількість декларацій, то має право відмовити іншим.
«Якщо до доктора запишеться 5000 пацієнтів, то якість його допомоги вже буде не конче добра. Тому лікарі самі повинні розуміти – якщо набрали надто багато пацієнтів, варто зробити оголошення, що більшу кількість не можуть обслуговувати фізично», – переконана Ірина Микичак.
Натомість мінімального порогу пацієнтів, який мав би подолати лікар, нема.
«Це справа лікаря і стимулів, які йому створює заклад. Враховуючи, що гроші починають ходити за пацієнтом, заклад сам зацікавлений у тому, щоб їх було більше. І, відповідно, щоб послуги були якісними. Зарплата лікаря не може бути нижче мінімальної, а решта залежить від його роботи», – каже Олександр Ябчанка.
Чи вистачить в Україні лікарів?
Питання у тому, чи вистачить стільки спеціалістів, особливо у сільській місцевості. Поки що для молодих спеціалістів сільські амбулаторії залишаються не дуже привабливим місцем праці.
«Наразі ми не можемо говорити про брак кадрів. У сільській місцевості є вакансії, але їх не так багато. Тим більше тут є різні демографічні нюанси. Скажімо, багато людей перебувають за кордоном або повиїжджали із сіл у місто. Тому їх там насправді менше, ніж зареєстровано. У Львові ж навпаки – кількість населення набагато вище, ніж офіційно. Тому про якусь кадрову кризу зараз не можемо говорити. Це стане зрозуміло пізніше», – пояснює Ірина Микичак.
Натомість проблема в іншому. Є багато лікарів пенсійного віку. Тож управлінці медичної сфери хвилюються, як ті даватимуть собі раду з комп’ютерами А згодом – і з транспортом. Адже медреформа передбачає забезпечення лікарів автомобілями, щоб ті могли самостійно виїжджати на виклики.
Технічна сторона
Станом на зараз технічна складова готова.
«Система працює, до неї уже підключені заклади первинної допомоги», – каже Олександр Ябчанка.
Питання із комп’ютеризацією медзакладів на Львівщині також частково вирішене. За словами Ірини Микичак усі амбулаторії області, а їх 208, забезпечені бодай одним комп’ютером із друкаркою.
«Робоче місце для лікаря облаштоване. Ці комп’ютери закупили протягом 2017 року за кошти обласного бюджету. Звичайно, хотілося б, щоб кожен лікар мав окремий комп’ютер, але базу ми дали. Тепер місцеве самоврядування має можливість доукомплектовувати, адже це і є його відповідальність», – пояснює чиновниця.
До усіх закладів провели Інтернет. Станом на зараз він ще не всюди працює, однак основа закладена.
Якщо ви захворіли в іншому місці
Підписавши декларацію, скажімо, у Львові, ніхто не застрахований захворіти десь в іншому місці.
У такому випадку людина має можливість сконтактуватися із своїм лікарем, який проконсультує як діяти.
Щодо випадків, які потребують негайної меддопомоги, то звернутися можна у будь-який заклад. Адже ургентна служба, як і екстрена, працюватиме скрізь, як і раніше.
«Це дуже залежить від того, що саме сталось. Ймовірно, що по телефону лікар вам зможе пояснити, що робити. Інакше ані швидка, ані жодна лікарня відмовити вам не може», – пояснює Олександр Ябчанка.
Допомогу ви зможете отримати і тоді, коли ваш лікар буде відсутнім – на навчанні чи у відпустці.
«Це питання вирішуватимуть самі заклади. Буде якесь тимчасове заміщення одні одних за символічну оплату. Лікарі-колеги виручатимуть одні одних», – каже Ірина Микичак.
Виклики лікаря додому
Людей хвилює питання, чи не забере медреформа можливості викликати лікаря до дому пацієнта.
«Виклики лікаря додому не відміняються. Мало би бути так, що лікар сам буде записувати виклики і спілкуватися в телефонному режимі з пацієнтом. Обговорити і прийняти рішення, чи потрібно іти на виклик. За кордоном не особливо практикується, щоб викликати лікаря додому. В Америці навіть коли у дітей гарячка, їдуть самі в лікарню», – розповідає Ірина Микичак.
В Україні ж, на жаль, такою опцією користають для того, щоб зробити лікарняний.
«І дуже часто робота терапевта перетворюється у функцію диспетчера по виписуванні лікарняного», – каже чиновниця.
Олександр Ябчанка ж пояснює, що через подібні виклики лікарі втрачали дуже багато дорогоцінного часу:
«Ми самі змушували лікарів ходити, а потім самі ж від цього страждали, бо ж у поліклініці черги. Тепер це питання до вирішення самого лікаря. Бо далеко не всі виклики його потребують. Наприклад, у вас ГРЗ, без ускладнень, гарячка на рівні 38 градусів. Все, що вам треба – це не виходити з дому, щоб не заражати інших і самому не отримати ускладнення. Лікар може проконсультувати по телефону, а лише через три дні з вами зустрітися. Бо у перші дні він все одно в легенях нічого почути не зможе. Тому його візит до вас не буде корисним».
Населення має мало інформації про медреформу
За словами Ірини Микичак, навіть не проводивши спеціального моніторингу, зрозуміли – люди не дуже обізнані в тому, що їм треба зробити:
«Ми чітко знаємо, що люди не достатньо інформовані, бо і ми, управлінці, не все знаємо. Навіть серед людей, які працюють у медичній сфері, не всі до кінця розуміють, як все відбуватиметься».
На її думку слабо спрацьовує система сімейних лікарів. Адже вони самі мали б налагодити контакт, обійти свої нинішні дільниці і розповісти людям про нововведення. Тим більше, що це у їхніх інтересах.
Та, не зважаючи на усі мінуси, ідеальної системи не існує.
«Будемо набивати гулі, вчитися одні в одних, і зрештою вийде на найкращий результат».
