На Левандівці, на вул. Мундяка, 4-8, було зафіксовано всихання одразу 25 дерев. В управлінні екології та природних ресурсів ЛМР підозрюють, що дерева пошкодили навмисне.
Оскільки різке всихання дорослих дерев різних видів є нетиповим явищем для Львова, управлінням екології та природних ресурсів забезпечило проведення лабораторних досліджень ґрунту для встановлення можливої причини такого явища.
Фото ЛМРФото ЛМРФото ЛМР
«Загальні симптоми токсичності міді на рослини включають у себе знижений ріст, погано розвинену кореневу систему, знижене утворення пагонів та хлороз листя. На старих листках розвивається червоно-помаранчеве забарвлення та закручуються кінчики внаслідок втрати тургору. Надлишок міді в ґрунті в кінцевому результаті зумовлює всихання рослин», – повідомили в управлінні екології ЛМР.
Оскільки всохли високорослі дерева у віці 25-30 років, в управлінні припускають, що дерева було зумисно полито мідновмісним розчином з метою їх знищення та збільшення кількості паркомісць біля будинків.
“Стверджувати, хто це зробив, можуть лише компетентні органи, тому що ми можемо лише керуватись дослідженнями. Можемо лише зауважити, що раніше було звернення мешканців щодо того, аби облаштувати там паркомісця. Для того, щоб отруїти дерева, достатньо одного зловмисника, решта мешканців могли їх любити”, — зазначила начальниця управління екології та природних ресурсів Олександра Сладкова.
Також вона додала, що для висадки нових дерев, перш за все, потрібно буде привести ґрунт у нормальний стан.
«Для того, аби посадити там нові дерева, треба привести ґрунт у нормальний стан. Скоріш за все, йдеться про його вивезення та часткову дезактивацію. Ми радимось із хіміками, як це зробити, але у той самий час, напевне, буде подана відповідна заява до компетентних органів для того, щоб встановити насправді, що сталось», — відзначила посадовиця.
Якщо у мешканців є інформація щодо ситуації, що склалася, їх просять повідомити управління екології та балансоутримувача території – Залізничну районну адміністрацію.
Для покращення транспортного сполучення мікрорайону Рясне з Левандівкою і, відповідно, центром Львова, у мерії розглядають два варіанти будівництва нової дороги на вул. Суботівська. Кожен із варіантів дороговартісний і коштує сотні мільйонів гривень.
Про це повідомили у прес-службі Львівської міської ради.
За словами Ірини Маруняк, директора департаменту житлового господарства та інфраструктури, зараз замовляють техніко-економічне обґрунтування по двох варіантах та замовлено геологію ґрунтів. Після отримання ТЕО і геології буде вибрано найоптимальніший варіант, відповідно до якого проводитиметься будівництво нової дороги.
«Зараз працює робоча група. Минуло тижня ми виїздили на місце і власне опрацьовуємо два варіанти будівництва такої дороги на вул. Суботівська. Прийняли рішення замовити техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) по двох варіантах, щоб мати розуміння, який варіант найоптимальніший. Також ми замовили геологію, щоб зрозуміти структуру ґрунтів, по яких має йти дорога. Коли будемо мати ТЕО, будемо мати геологію ґрунтів, тоді знову буде засідання робочої групи і буде прийнято оптимальне рішення, яким шляхом ми рухаємося, і який варіант будівництва дороги ми вибираємо.
Це дороговартісні проекти, вони практично на одному рівні. Їх вартість становить не одну сотню мільйонів гривень. Якщо ми замовимо проект вже цього року, то він буде зроблений на наступний рік. Відповідно експертиза проекту, оголошення тендеру та початок робіт підрядником теж можливий лише наступного року», — розповіла Ірина Маруняк.
За її словами, нова дорога має з’єднати мікрорайони Рясне і Левандівка.
«Сполучення мікрорайону Рясне з містом — це проблемне питання, яке тягнеться роками. Мешканці Рясного страждають від того, що дуже складно швидко заїхати до Львова і їм доводиться об’їжджати великий шлях. Відповідно будівництво нової дороги дасть можливість покращити — пришвидшити час добирання мешканців і покращити сполучення. Зрозуміло, що за один рік ми такий великий проект не реалізуємо. Необхідно буде принаймні два роки. Та однозначно що цей проект необхідно почати роботи», — додала вона.
Нагадаємо, про плани збудувати нову дорогу від Рясного до Левандівки повідомили торік у квітні. Тоді йшлось про ділянку між вул. Шевченка, Ковалика та залізницею. Крім цього, у генеральному плані Львова передбачено будівництво тролейбусних ліній до мікрорайону Рясне.
Нагадаємо, наприкінці лютого під час виконкому Львівської міської ради затвердили Стратегію розвитку громади Рясного. Згідно з планом реалізації, на будівництво проектованої вулиці від вул. Суботівської, що на Левандівці, до мікрорайону Рясне-1 необхідно 300-400 мільйонів гривень. Орієнтовним терміном реалізації вказували 2019 – 2023 роки.
Хто бував у Львові на Левандівці, напевне, помічав дивні назви вулиць як для району, в якому зосереджена більшість підприємств залізниці, який вважається районом залізничників і оточений зі всіх сторін колією. Паралельно вулицям Левандівській і Широкій проходить вулиця Повітряна, а перпендикулярно їй розташовані Пропелерна, Планерна, Ангарна і Пілотів, хоча сучасний аеропорт розташований в кількох кілометрах від цих вуличок.
Про те, вулиці так названі не помилково – саме тут на початку XX століття розташовувався львівський аеродром.
У 1914 році австрійська влада приймає рішення збудувати на Янівських блонях військове летовище метою прийому на нього, у випадку війни з Росією, своїх 11-ту і 14-ту авіаційні роти з Відня і Герца. Але через деякі затримки ці роти так і не прилетіли, натомість у 1915 році під час окупації Галичини Російською імперією, на аеродромі базувались Російські велетні-бомбардувальники “Ілля Муромець”.
Російський літак “Ілля Муромець”.
А вже у червні 1915 року летовище знову переходить під контроль Австро-Угорщини і тут розміщується 4-й цісарсько-королівський літунський парк, який виконує роль ремонтних баз. Тут розташовувались: майстерні з ремонту авіадвигунів та літаків, слюсарна і столярна майстерні. В окремих будинках були склади запчастин, цех для фарбування літаків, ангар для літаків, що потребували ремонту, зброярська майстерня, гараж. Поруч знаходилися пожежна помпа з приводом від електротурбіни, бензинова електростанція потужністю у 100 кінських сил для проведення польових ремонтних робіт.
Залишки російського ангару на левандівському летовищі, фото, 1915 рік.
Через те що літаки того часу не могли брати на борт багато людей, а їх вантажопідйомність була близько 130 кілограм, авіацію почали використовувати у перевезені пошти. Так з 20 березня 1918 року відбувся перший такий політ з Відня до Києва з проміжними посадками у Кракові, Львові та Проскурові (теперішній Хмельницький). Літак вилітав о 9:00 з Відня, о 11:10 сідав у Кракові для дозаправки, а у Львові пілот ночував і зранку летів далі. Лінія пропрацювала до 5 листопада 1918 року. Кореспонденція йшла 2 доби, це було не ефективно, але тогочасні літаки вночі літати не могли, оскільки ще не була достатньо розвинена навігація і пілот летівши вдень орієнтувався по наземних об’єктах. Пізніше на дахах великих будинків чи вокзалах почали малювати великими літерами назви населених пунктів, які підсвічували кіловатними прожекторами, ці прожектори було видно за 100 кілометрів.
Австрійській розвідувальний літак Lloyd C.II у Львові, фото, 1918 рік.
Під час Польсько-української війни аеродром перебував під контролем польської армії. Авіація УГА періодично атакувала летовище, яке стало головною базою польських повітряних сил. Саме звідси злітали літаки, що прийняли участь у першій в історії операції Війська Польського, яка відбулась 5 листопада 1918 року. Протягом 1918-1920 років летовище використовували й інші польські авіаційні формування.
Літак Hansa-Brandenburg B.I ІІІ польської льотничої групи, фото 1919-1920 роки.Літак Hansa-Brandenburg C.I 6-ї польської ескадри в австрійському окрасі, фото, 1918-1920 роки.Літак Airco D.H.9 6-ї польської ескадри в британському окрасі, фото, 1920 рік.
2 серпня 1922 року на Львівському летовищі сів перший цивільний літак “Junkers F.13” з чотирма пасажирами на борту рейсом Варшава-Львів. Перевезення, які відтак стали регулярними, організувало щойно створене акціонерне товариство «Польська повітряна лінія «Aerolloid». Його засновниками були німецький завод «Junkers» в Дасау та підприємство «Danziger Luftpost» у Гданську. Німці забезпечували технічний бік проекту, починаючи від двигунів та комплектувальних виробів і закінчуючи інженерними рішеннями. Технічним напрямом організації авіалінії у Львові керував Ернст Мільх, один із майбутніх творців гітлерівських «Luftwaffe». Трасою Львів–Варшава–Данциг курсували кілька літаків «Junkers F.13». Згодом «Польську повітряну лінію «Aerolloid» було реорганізовано в АТ “Польська авіалінія «Aerolot»”, без участі іноземного капіталу. Його керівництво придбало нові голландські літаки «Fokker», що дозволяли долати відстань від Львова до Кракова за 1 годину 25 хвилин.
Junkers F.13 і пасажири першого рейсу Гданськ – Варшава – Львів, фото, 1922 рік.Адміністративна будівля Левандівського летовища, фото.Розклад польотів компанії “Polska Linija Lotnicza” від 1 квітня 1925 року.Фрагмент мапи 1929 року, де зображено розташування летовища.
У 1923 році було прийнято рішення будувати новий аеродром на Скнилові у зв’язку з неможливістю розширення існуючого летовища через забудову сусідніх територій. Будівництво розпочали у 1925 році і закінчили 1936 році, але обладнання перебазовували вже у 1929 році.
