крути – LV1256

16.02.2020

Історія чоловіка, який вижив під Крутами і побачив незалежність України

У невеличкому селі на краю Волинської області похований єдиний учасник легендарного бою 1918 року та останній ветеран Армії УНР, який побачив Україну незалежною, інформує Zaxid.net.

Матвій Данилюк прожив 103 роки і до останнього не полишав свого улюбленого заняття – риболовлі.

«То була людина-чудо, такий енергійний, такий життєлюб, сім’янин, сусід, взагалі хороша людина. Любив рибалити. Все боровся за Україну. Де б він не йшов ще тоді – за радянської влади – все казав: «Слава Україні!», – описує свого земляка родичка Матвія Данилюка Надія Головчук.

У селі його називали лагідно Дід Матвій. Довгожитель мав шану і авторитет. Та боєць усе життя беріг свою таємницю. У 1918 він у складі Київської юнацької школи ім. Богдана Хмельницького вижив у бою під Крутами.

У родині всі тримали язика за зубами. Бо навіть за балачки про Крути можна було загриміти у Сибір.

Після повернення в село улюбленим заняттям діда Матвія була риболовля. Пропадав на річці Чорногузці цілими днями, а ще навчав дітлахів.

Хати чоловіка у селі не залишилось, нащадків у селі теж немає. Але у Ватинецькій школі досі щороку згадують свого земляка.

Прожив Матвій Данилюк щасливих та довгих 103 роки із дружиною Мариною, яка померла на 101 році життя. Мав трьох синів, усі воювали у Другу світову. Помер Матвій Данилюк у 1994 році. Добре, усміхнене обличчя із фото на надгробку наче свідчить – останній боєць Крут, єдиний серед бійців, таки дочекався омріяної Незалежної України.

Правнук Володимир Іщук загинув під Іловайськом

Володимир Степанович Іщук — правнук Матвія Данилюка, учасник Євромайдану та російсько-української війни. Тоді, в останні дні серпня 2014-го він загинув, утверджуючи суверенітет України, незалежність якої понад сто літ тому виборював у бою під Крутами її дід.

Як Володя йшов на війну, питав у мене: «Мамо, ким був під Крутами дід Матвій?». Кажу: «Що за Україну боровся, знаю, а ким саме був — не знаю». Син усміхнувся. Виявляється, він по архівах ходив, щоб більше довідатися. Коли їхав на схід, дав мені клаптик паперу з якимось номером. Просив берегти. Та я його згубила. Тепер думаю, що це був, певно, номер архівної справи діда Матвія, ідеться в матеріалі Високий Замок.

Матері важко про все це говорити. Сестра Володі, Валя, зізнається, що ще недавно ненька й слова про її загиблого брата не могла сказати. Лише гірко ридала у відповідь на усі запитання. Було страшно на її горе дивитися. Час минав, а у своїй біді жінка ніби закрилася. Лише тепер потрошки оживає. Онуки ростуть — їй потіха, її крила.

22.09.2019

У Львові знайшли монументальну картину «Бій під Крутами»

У колекціях Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника знайшли монументальну картину Олександра Климко «Бій під Крутами», повідомляє Фотографії Старого Львова з посиланням на історика Орест Круковський в Facebook.

Зворот картини Олександра Климко «Бій під Крутами». Фото: Facebook.

«На запрошення колег з бібліотеки Стефаника мав нагоду оглянути недавно віднайдену та реставровану картину Олександра Климка «Бій під Крутами». Це батальне полотно, розміром 3,2 м х1, 7 м., створено художником у 1936 році багато років вважалось безнадійно втраченим. У 1938 році ця картина була особисто передана до Музею історично-воєнних пам’яток у Львові майбутнім істориком Володимиром Трембіцьким і рік прикрашала експозицію Музею. Після окупації радянськими військами Галичини, музей був закритий як націоналістичний, а його збірки передали до фондів Львівського історичного музею. Після закінчення війни, ці пам’ятки, як антирадянські, були переміщені у спецфонд. На приналежність полотна до фондів історичного музею також свідчить сигнатура виявлена у лівому нижньому куті на звороті полотна – Л І М. С Ф (Львівський історичний музей. Спецфонд)», – написав Орест Круковський.

«У цей час бібліотеками, архівами та музеями Львова прокотилась хвиля більшовицьких ревізій. Вже жовтні 1948 р полотно О.Климка «Бій під Крутами», разом з низкою інших робіт відомих українських художників Куриласа, Іванця та інш з’являються в описі облікових карток Львівського історичного музею, «як речі, що не мають музейної вартості та підлягають вилученню». Інвентарна картка та список була завірена підписами директора музею та наукового співробітника В.Купринця. Львівський історик Володимир Бойко, який досліджував спадщину пам’яток історично-воєнного музею НТШ вважав їх втраченими, хоч, як він зазначав, актів на знищення виявлено не було. За нез’ясованих обставин полотно будо переміщено до бібліотеки Стефаника, і там невідомий патріот, приховав його від знищення», – написав історик.

Він зазначив, що адміністрація бібліотеки Стефаника планує 30 вересня, в день бібліотекаря, урочисто відкрити знайдену картину.

05.03.2019

Історія єдиного героя Крут, який побачив незалежність України

У невеличкому селі на краю Волинської області похований єдиний учасник легендарного бою 1918 року, який побачив Україну незалежною. Матвій Данилюк прожив 103 роки і до останнього не полишав свого улюбленого заняття – риболовлі. Чи пам’ятають легендарного земляка у рідному селі Ватинець й досі, далі у сюжеті ZAXID.NET.

Дорогу до невеличкого села Ватинець добряче замело снігом. До кладовища на околиці села доводиться пробиратися через кучугури та замети. Пам’ятник на могилі Матвія Данилюка барвистий, як і його насичене життя.

«Те, що він брав участь у бою під Крутами, тоді, як я ще ходила в школу, то того не знала. Аж почала працювати, отоді вже цю історію почали дізнаватись. Але те, що був під Крутами, він ніколи тим не вихвалявся. У нього навіть був прапор, який він стільки років тримав зашитим у подушці», – розповіла вчителька Ватинецької школи Світлана Киричук.

«Він любив спілкуватися з дітьми, особливо з хлопчаками, які до нього завжди бігали переймати досвід і в риболовлі, і в мисливстві», – згадує директорка Ватинецької школи Світлана Куліш.

«Багато тоді загинуло, залишилось тільки декілька чоловік, була велика різанина. Піхота, як пробралась до студентів, то багато повбивали їх. Я би, напевно, не пішов, бо злякався, але ці хлопці дуже хоробрі», – вважає учень Ватинецької школи Ігор.

«Наших було 250, а тих, хто йшов проти нас, – 6 тисяч», – ділиться знаннями учениця Ватинецької школи Марійка.

30.10.2018

В Україні відбудеться прем’єра фільму “Крути 1918”

Творці історичного екшену “КРУТИ 1918” оголосили про зміну дати прем’єри. Фільм вийде в широкий прокат 7 лютого 2019 року, пише UA Modna.

“Спочатку ми планували презентувати фільм на День Збройних Сил України — 6 грудня. Це важливе свято для нашої країни. Проте є не менш важлива дата – роковини бою під Крутами, яка припадає на кінець січня і саме їй присвячено наше кіно, – розповідає продюсер стрічки Андрій Корнієнко. – То ж ми вирішили, що правильніше за все буде приурочити вихід фільму до днів вшанування пам’яті тих, хто сто років тому захищав нашу країну”.

На сторінці фільму на Facebook розмістили ролик з цієї нагоди. Актори, що грають крутян–студентів і гімназистів та військових армії УНР, – називають імена своїх героїв та запрошують на прем’єру.

У день роковин бою під Крутами, 29 січня, відбудеться допрем’єрний показ фільму в Києві, а вже наступного тижня, з 7 лютого, фільм вийде у широкий прокат.

ПРО ФІЛЬМ “КРУТИ 1918”

Історичний екшн “Крути 1918” знято за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються в прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти 4-тисячного добре озброєного війська.

Режисер: Олексій Шапарєв

У ролях: Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук

Композитор: Марко Моріні

Саундтрек: Христина Соловій

Виробництво: Good Morning Film, за фінансової підтримки Держкіно України

Дистриб’ютор: B&H Film Distribution Company

Прем’єра: 7 лютого 2019.

29.01.2018

Сьогодні виповнюється 100 років бою під Крутами (Інфорграфіка)

29 січня 2018 року в Україні на загальнодержавному рівні відзначатиметься 100-та річниця бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Отже, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.