“Уперше в історії два виконавці з України стали лауреатами конкурсу в категорії співу. Це Данило Матвієнко (Донецьк) та Юрій Гадзецький (Львів). Обидва – баритони, вихованці професора Ончула Петра Єпіфановича, який зараз викладає у Львівській консерваторії”, – розповіла Тамара Точицька, дружина надзвичайного і повноважного посла України у Королівстві Бельгія та представника України в Євросоюзі Миколи Точицького.
Конкурс імені королеви Єлизавети — конкурс академічних музикантів, що відбувається у Брюсселі з 1951 року. Названий на честь королеви Бельгії Єлизавети, що патронувала його створення. Конкурс уважається продовженням Конкурсу імені Ізаї, що проводився в 1937-1938 роках.
Спочатку конкурс проводився у трьох номінаціях раз на чотири роки, серед скрипалів, піаністів і композиторів. У 1951 року змагалися скрипалі, в 1952 році піаністи, а в 1953 році композитори, четвертий рік був вільний, а потім цикл починався заново. Надалі ця регулярність була порушена, а в 1988 році була додана четверта номінація — академічний вокал. Особливістю виконавських конкурсів є те, що в півфіналі й/або фіналі для виконання всім конкурсантам пропонується твір бельгійського композитора (часто — відібраний на загальнонаціональному конкурсі композиторів).
Вже традицією стало у Львові з приходом весни прикрашати квітами балкони, підвіконня, придумувати цікаві ідеї оформлення літніх майданчиків, вулиці заквітчувати цікавими квітковими композиціями. Усе це створює неповторну атмосферу Львова.
Для того, щоб відзначити мешканців, які по-особливому дбають про красу рідного міста, Львівська міська рада розпочинає конкурс на найкраще оформлений квітами літній майданчик, підвіконня та балкон.
Переможців буде нагороджено 5 травня, в День міста Львова.
Щоб узяти участь у конкурсі, потрібно:
У коментарях до допису на сторінці Гарячої лінії Львова (facebook.com/groups/hotline.lviv/permalink/437802250004328) вказати адресу будинку із красиво оформленим балконом чи підвіконням або літній майданчик (назву закладу або адресу), які, на ваш погляд, слід відзначити. Додайте також фото, щоб інші учасники конкурсу могли оцінити ваш вибір.
Свій голос ви можете віддати також за вже запропонованих учасників, поставивши лайк під одним із коментарів.
Переможців буде визначено в трьох номінаціях за найкраще оформлений:
балкон,
літній майданчик,
підвіконня.
«Ми вже не вперше проводимо такий конкурс і це дуже важливо у такий спосіб стимулювати мешканців дбати про свою територію, про свою домівку, а тим самим дбати і про все місто. Цей конкурс вчить львів’ян, що вони мають розпочинати благоустрій зі себе, а тоді й весь Львів буде красивий. Якщо мешканець бере участь у конкурсі, то з’являється конкуренція, кожен намагається щось зробити, чим створює гарний настрій і для всіх, хто проходить біля таких красивих балконів, підвіконь чи майданчиків», – зазначив в.о.директора департаменту «Адміністрація міського голови» Євген Бойко.
А тим часом пропонуємо кілька фотографій львівських клумб облаштованих районними адміністраціями.
Площа РинокПроспект СвободиПроспект Чорновола
Підтримаймо львів`ян, які з власної ініціативи роблять наше місто гарним та охайним!
9 грудня у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного нагороджено переможців конкурсу фотографій пам’яток культурної спадщини для Вікіпедії під назвою «Вікі любить пам’ятки» й відкрилася виставка найкращих робіт.
Першу сходинку у топ 10 українського конкурсу посіло фото черкаського автора Сергія Криниці, на якому зображено фасад Львівського оперного театру. На другій – Воскресенська церква у Слов’янську, на третій – захід сонця над Святогірською Лаврою на Донеччині (обидві Дмитра Балховітіна). На 8-му місці в конкурсі опинилися також і світлина Олеського замку на Львівщині.
Міжнародний проект «Вікі любить пам’ятки» спрямований на створення повної ілюстрованої інформаційної бази про культурний спадок світу; зібрані фотографії будуть використані у Вікіпедії. У 2017 році конкурс відбувся у понад 50 країнах.
Львівський оперний театр. 1 місце. Автор фото — Сергій Криниця, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0Воскресенська церква, Слов’янськ. 2 місце. Автор — Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0Осінній захід сонця над Святогірською лаврою. Донецька область. 3 місце. Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0Руїни Кудринецького замку у вечірньому світлі. Тернопільська область. 4 місце. Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0Хмарний пейзаж Святогірської лаври. Донецька область. 5 місце. Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0Колишня водонапірна вежа у Вінниці. 6 місце. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0Панорама пам’яток Кременця. Тернопільська область. 7 місце. Максим Присяжнюк, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0Олеський замок на тлі вечірнього неба. Львівська область. 8 місце. Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0Успенський собор, село Біла Криниця. 9 місце. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0Руїни Червоногородського замку. Тернопільська область. 10 місце. Сергій Криниця, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0
В українській частині конкурсу було завантажено понад 37 тисяч фотографій — найбільше з усіх країн-учасниць. Подано фото більше 16 тисяч об’єктів культурної спадщини, понад 2500 пам’яток було сфотографовано вперше. Участь у конкурсі взяли 410 авторів, шестеро з них є одними з 15-ти найактивніших завантажувачів фото у світі.
У межах проекту були нагороджені автори найкращих фотографій та автори, що сфотографували найбільшу кількість об’єктів, загалом та за областями. Найкращі світлини (за місцями) наводяться нижче.
Для довідки:
«Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний фотоконкурс пам’яток культурної спадщини, метою якого є зібрати світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії, Вікімандрах та інших вікіпроектах. За цей час було зібрано майже 2 мільйони зображень. В Україні цього року проводився шостий раз.
Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням «Фонду Вікімедіа» в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.
Усі фото можна вільно використовувати в будь-яких цілях, за умови вказання автора та ліцензії (як у підписах до зображень у цьому дописі).
