Львів’ян запрошують на безкоштовну екскурсію у Каретний двір

23 та 24 листопада у Каретному дворі відбудеться День відкритих дверей. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

У суботу, 23 листопада, о 12.00 годині відбудеться екскурсія, де гості зможуть познайомитися з кіньми зникаючої в Європі торійської породи, побачити старовинні карети і послухати цікаву екскурсію про коней та те, як вони пов’язані зі Львовом.

Зазначимо, що Каретний двір можна відвідувати в суботу та неділю, 23 та 24 листопада, з 11:00 год. до 17:00 год. Запис на прогулянку верхи за телефоном 067−67−36 352.

Каретний двір знаходиться у Львові за адресою вул. Винниця, 43. Доїхати з центру міста можна автобусом № 47а (сідати на зупинках Підвальна або пр. В’ячеслава Чорновола (навпроти готелю «Львів») і виходити на зупинці вул. Винниця, пройти під містком з колією і рухатися прямо. Можна також приміським автобусом № 144 від зупинки ТЦ Магнус до зупинки Фанерний завод, перейти через колію і пройти 200 м прямо.

Нагадаємо, ввечері 2 листопада на проспекті Свободи карета з кіньми Каретного двору в’їхала у лавку, на якій сиділа 15-річна дівчина, мешканка Турки. Причиною інциденту стало те, що кінь налякався звуку феєрверку, який невідомі запустили біля пам’ятника Шевченку. Неповнолітня отримала травми, її негайно госпіталізували у лікарню, де вона перебуває й дотепер.

Невідомі елементи біля львівських брам – сліди давнього кінного транспорту

Так звані обмежники — це своєрідні зовнішні архітектурні елементи, виготовлені з металу, каменю або бетону, розташовані по кутах в’їзних брам, під’їздів для карет, або пройми для воріт, з метою захисту стін від пошкодження колесами карети. Про це пише розповідає Тіні Забутої Галичини.

Слугуючи колись важливим елементом інфраструктури кінного транспорту, обмежники стали значною мірою застарілими, оскільки автомобілі не створюють такої ж небезпеки для стін. На відміну від сучасних автомобілів, колеса та вузли кінних транспортних засобів виступали поза корпус карети.

Крім того, існує безліч випадків, коли ці старі проїзні шляхи стали лише пішохідними, знову ж таки, зробивши обмежувальні камені зайвими елементами.

Обмежники можна зустріти у всьому світі. Сьогодні перші обмежувальні камені вважаються об’єктами культурної спадщини і в деяких країни, таких як Франція і Бельгія, вони перебувають під захистом відповідно до визначених правил охорони культурно-історичної спадщини.

У Львові ці сліди старої інфраструктури кінного транспорту можна зустріти по всій території історичної частини міста. Окрім Львова, я зафіксувала їх наявність у кількох інших містах Європи, так, як в цьому можна пересвідчитись завдяки тегу «guard stones».

Металеві обмежники

Городоцька, 61
Обмежники

Металеві обмежники мають декілька форм і конструкцій, але найбільш поширеними, здається, є ті, що виявлені на другій з двох поданих нижче фотографій. Деякі з обмежників були частково «поховані» тротуаром; залишки інших були зацементовані в стінах. Деякі з них є доволі простими, інші більш вишуканими.

Цей обмежник трошки відрізняється в порівнянні з тими, які мені зустрічались:

Наступний обмежувальний камінь унікальний, тому що він не розташований у куті в’їзної брами, а радше захищає бордюр у під’їзді старого палацу.

Ці зразки є екстра-застарілими обмежниками, оскільки колишня в’їзна брама була замурована:

Обмежники

Кам’яні обмежники

Обмежники
Обмежники
Обмежники
Обмежники
Обмежники
Обмежники