Сьогодні львівський трамвай святкує свій 140-річний ювілей.
3 травня 1880 року перший львівський трамвай почав регулярний рух вулицями міста. Проте подія могла відбутися на десять років раніше, відразу дві англійські фірми просили у мерії дозвіл на будівництво та експлуатацію кінного трамваю, але міська рада відхилила прохання, оскільки потреби міста забезпечували кінні омнібуси.
Кінний омнібус – перший громадський транспорт Львова, який працював із 1835 до 1896 року. Справа на світлині – вдкритий вагон кінного трамвая. Фото із колекції трамвайного депо № 1
Омнібуси працювали з 1835 року і мали три маршрути.
У січні 1879 року у результаті дискусій та обговорень на засіданнях міської ради перевагу було надано вітчизняному підприємству, тобто Трієстинському товариству. У зв’язку з цим у Львові було створено філію цього товариства “Львівський трамвай” (Societa Triestina Tramway, Filiale: Lemberger Tramway).
Кінний трамвай на Краківській площі (сьогодні площа Я. Осмомисла)
У середині серпня 1879 року почалося закладення колії спочатку по вул. Бема. Рейки тоді були дерев’яні, оббиті металевою бляхою. У серпні місто отримало перші кінні трамваї, що були замовлені товариством на фабриці в Граці. Вони мали темновишневий колір та білі написи з червоною облямівкою – “Tramwaj Lwowski ” (Трамвай львівській).
Кінний трамвай на залізничному переїзді на теперішній вул. Б. Хмельницкого, фото, кінець XIX ст.
Усі роботи із будівництва головної лінії було завершено у листопаді 1879 р. 25 листопада з площі Митної площі розпочалась пробна їзда. З депо виїхало три вагони: один літній відкритий, другий – з одним салоном, третій – пасажирський, поділений на два класи.
Випробовування пройшли доволі гладко. 3 травня 1880 р. проїзд був безкоштовним. А з 5 травня почали брати оплату за проїзд. На початку червня дирекція трамваю за проханням магістрату заборонила куріння у вагонах. В середини цього ж місяця завершилися роботи з закладання міського каналу по вул. Городоцькій, і 1 липня 1880 р. розпочався регулярний рух по всій головній лінії, від Митної площі до вокзалу залізниці ім. Карла Людвіга.
Кінний трамвай на сучасному проспекті Свободи. Стара листівка із колекції трамвайного депо №1
Після відкриття Жовківської лінії довжина шляхів кінки становила 5874 м. (лінії в основному були двоколійними). Рух вагонів, як і у всій Австро-Угорщині, був лівостороннім. Кожний вагон поділявся на два класи – перший та другий і проїзд відповідно коштував 20 і 15 центів за секцію. Обидві лінії були розбиті на 4 секції, вартість проїзду призначалася відповідно з урахуванням класу і відстані проїзду (одна, дві, три або чотири секції). На Городоцькому та Жовківському підйомах екіпаж очікував форейтор (часто підліток), який підпрягав 1-2 пари коней і допомагав подолати складний підйом. А пасажири змушені були платити у подвійному розмірі, за додаткових коней. Вагони рухались із середньою швидкістю 6 км/год.
Кінний та електричний трамваї на площі Галицькій. Стара листівка із колекції трамвайного депо №1
Доля кінного трамваю була вирішена в 1906 р. У зв’язку з планом розширення мережі ліній електротрамваю обидві лінії кінки повинні були бути електрифіковані в 1907 р.
Трамвай біля головного корпусу Львівської політехніки. Фото 1894 р.
15 січня 1909 р. на кінному базарі відбувся розпродаж 60 трамвайних коней, а всього в січні було продано 77 коней по ціні від 35 до 315 крон за кожного. Вагони почали використовуватись як причепні до моторних вагонів електричного трамваю. На цьому закінчилась історія львівської кінки.
Понад сторіччя вулицями древнього Львова “бігає” електричний трамвай. Але історія його почалася з трамваю кінного – один вагон і двоє коней. Про це пише Фотографії Старого Львова.
Вперше питання про будівництво кінного трамвая у Львові почали обговорювати наприкінці 60-х – на початку 70-хроків ХХ століття. Дві англійські фірми пробували отримати концесію на обладнання такого трамвая. У 1878 році міська рада оголосила конкурс на концесію. Основними претендентами були бельгійський підприємець Отже і представник трамвайного товариства з Трієста (місто входило тоді до складу Австро-Угорщини) Шмідт. Після короткого обговорення міська рада у січні 1879 року віддала перевагу трамвайному товариству міста Трієста. 1 лютого 1879 року між ним і Львовом було підписано контракт на обладнання і експлуатацію кінного трамвая, згідно з яким рух вагонів мав розпочатися через 12 місяців після затвердження плану будівництва ліній (це затвердження відбулося 21 травня 1879 року).
Кінний трамвай на площі Митній
Основна лінія кінного трамваю мала пройти від залізничного вокзалу по вулиці Городоцькій,звернути біля оперного театру на головну вулицю (нинішній проспект Свободи), пройти через Галицьку площу до митного управління (сьогодні Митна площа). Від цієї лінії було запроектовано гілку на Жовківське передмістя – від сьогоднішньої Торгової площі вздовж вулиці Жовківської (сьогодні – Б. Хмельницького) до станції Підзамче і Жовківської рогатки.
До будівництва колій і приміщення депо (разом з конюшнями) взялися у червні 1879 року. Депо розташовувалося на теперішній вулиці Ярослава Мудрого, будівля не збереглася, на її місці стоїть новий будинок, але деякі рештки конюшні збереглися позаду цього будинку. Враховуючи вузькість міських вулиць, було вибрано вузьку колію – 1 метр.
Кінний трамвай біля пам’ятника Міцкевичу
У серпні 1879 року до міста надійшли перші вагони темно-синього кольору з білими написами і червоним контуром «Трамвай львівський». Роботи з прокладення колії закінчилися у листопаді того ж року, і 25 листопада від Митної площі здійснили першу пробну поїздку.
«Газета львівська» від 27 листопада 1879 року писала: «Кінний трамвай опівдні почав пробну поїздку від свого депо до Митної площі і назад. З цією метою з депо виїхали три вагони: перший – літній відкритий, другий – з одним салоном, а третій – пасажирський, поділений на два класи. Випробування пройшли досить успішно. Трамвайний персонал, що складається з місцевих жителів, у пристойному однострої , кашкети з червоними дашками; сильних і добре вигодованих коней закуплено в Мостиськах та Бердичеві. Сигнали такі ж, як і у Відні та інших столицях; є пищалки та дзвінки…»
Кінний трамвай на вул. Винниченка, фото кінця ХІХ ст.
Відкриття руху з пасажирами затягнулось до весни 1880 року через будівництво городецького підземного каналу. 3 травня 1880 року вагони почали перевозити перших безоплатних пасажирі, а з 5 травня 1880 року почалися платні поїздки за маршрутом «Казарми Фердинанда» (рі вулиці Ярослава Мудрого і Городоцької) – Митна площа». Цей день і вважається днем народження кінного трамвая у місті.
На території України це був перший кінний трамвай (дещо пізніше він появився в Одесі, а потім і у Харкові). З 1 липня 1880 року почався регулярний рух вагонів по всій лінії. У той час у Львові рух усіх екіпажів був лівостороннім аж до 1922 року. Рух трамваїв на вокзал узгоджувався з розкладом поїздів. Оскільки підйом від казарм Фердинанда угору був крутим, до вагона конки припрягали третього коня, за що з пасажирів брали додаткову плату. Спочатку вартість однієї поїздки по всій лінії становила 15 центів, а місячний абонементний квиток коштував 3 злотих.
Кінний трамвай на залізничному переїзді на теперішній вул. Б. Хмельницкого, фото, кінець XIX ст.
У серпні того ж року завершилося будівництво другої кінної лінії на Жовківському передмісті. Однак рух на ній відкрився лише 16 березня 1881 року через те, що тривалий час у Відні не дозволяли, щоб вагони трамвая перетинали залізницю у створі нинішньої вулиці Б. Хмельницького.
До 1889 року товариство «Львівський трамвай» мало у своєму розпорядженні 37 пасажирських та 3 вантажних вагони, 105 коней. Взимку на обох лініях курсувало 16, а влітку – 22 вагони.
Кінний трамвай на площі Галицькій, 1906 р.
Піковим роком за обсягом перевезень став 1894-й, коли у районі Стрийського парку відкрилася крайова виставка (протягом цього року 54 вагони і 120 коней перевезли 2692 тисячі пасажирів). З відкриттям лінії електричного трамвая зменшилась кількість пасажирів кінного.
Згідно з планом розширення електричного трамвая обидві лінії кінного мали бути електрифіковані у 1908 році. Рух вагонів кінного трамвая по лінії площа Торгова-Жовківська рогатка припинився 14 грудня 1908 року, а по головній лінії – від головного вокзалу до Митної площі – 29 грудня 1908 року.
Весна 1894 р. – на площі зустрілися два трамваї – кінний та електричний
15 січня 1909 року на кінному ринку відбувся розпродаж 60 трамвайних коней. Вагони кінного трамвая почали використовуватися як причепні до моторних вагонів електричного трамвая. Депо на нинішній вулиці Ярослава Мудрого також було передане електротрамваю. На цьому й закінчилася історія львівського кінного трамвая.
Напевне, кожен мешканець мегаполісу знає, що для того щоб дістатись в якусь частину міста не обов’язково брати приватне авто, можна просто сісти на автобус, тролейбус чи трамвай. Та в кінці XIX століття мешканці міст діставались з однієї частини міста в іншу пішо, і лише найзаможніші могли собі дозволити карету.
З часом у Львові з’являються власники підвод, які за гроші підвозили людей. Цей транспорт отримав назву “Тарадайки” і мав дуже хаотичний графік і маршрут. Ще у 1870 році дві англійські фірми просили дозволу на будівництво кінного трамваю, але Магістрат відхилив це прохання. І лише у 1878 році, коли стало зрозуміло, що місто більше не зможе нормально функціонувати без організованого громадського транспорту, було оголошено конкурс на будівництво кінного трамваю. Заявки на конкурс подали Бельгійське і Трієстське трамвайні товариства. Магістрат надав перевагу останньому. Контракт з “Societa Triestina Tramway” був підписаний 1 лютого 1879 року, а вже 21 травня того ж року був затверджений план будівництва. Що правда, чиновники трохи “обпеклися” на підписанні контракту, адже згідно цього документу місто віддавало конку Товариству в оренду на 50 років з можливістю викупу містом через 25 років. Відповідно всі прибутки йшли Товариству, а Львову мало що з прибутків трамвая діставалось.
Кінний трамвай і “тарадайки” на пл. Марійській (теперішня пл. Міцкевича), фото, кінець XIX ст.
25 листопада 1879 року відбулась перша пробна поїздка, про що 27 листопада написала “Gazeta Lwowska”: “Кінний трамвай опівдні почав пробну поїздку від свого депо вулицею Городецько-Янівською до Митної площі та в зворотному напрямку. З цією метою з депо виїхало три вагони: один літній відкритий, другий — з одним салоном, а третій — пасажирський, поділений на два класи. Випробування пройшли доволі гладко, але трохи запізнились через те, що робочі вчасно не закінчили очистку колії від льоду та снігу…”.
Кінний трамвай на пл. Митній, фото, кінець XIX ст.Літній вагон кінного трамваю, фото, кінець XIX ст.
А перший на території сучасної України трамвай почав возити людей 3 травня 1880 року у Львові безкоштовно, а з 5 травня була введена оплата за проїзд. Ось що написала газета “Діло”: “Львівський трамвай розпочав 5 травня правильний рух по квитках з площі Митної до казарм Фердинанда. Кожні 9 хвилин від’їжджає вагон від переду казарм. П’ять вагонів будуть їздити 19 разів щодня, отже 95 разів можуть сідати пасажири на станціях, де зупиняється вагон. Спочатку всі вагони трамвая були у всякій порі дня битком набиті. Зрештою, більшість сідала з цікавості”.
Кінний трамвай на пл. Ярослава Осмомисла, поштівка, 1904-1905 роки.
Під кінне депо було відведено земельну ділянку позаду казарм цісаря Фердинанда, які були розташовані на новій щойно розбудованій вул. Бема (теперішня вул. Я. Мудрого).
Функціонували 2 лінії: “Головний вокзал – вул. Городоцька – пл. Митна” та “Головний вокзал – Підзамче”. Колія йшла по вул. Городецькій (нині вул. Городоцька), через пл. Голуховських (нині пл. Торгова), потім по центральній вулиці міста – Карла Людвіга (пр-т Свободи) з виходом на пл. Маріацьку (пл. Міцкевича), і далі через пл. Галицьку, пл. Бернардинську (пл. Соборну), по вул. Чарнецького (вул. Винниченка) до митної управи (пл. Митна). Від цієї лінії було відгалуження – від пл. Голуховських (пл. Торгова), через пл. Краківську (пл. Осмомисла), вниз по вул. Жовківській (вул. Б. Хмельницького) з перетином залізниці й далі до вокзалу Підзамче та Жовківської рогатки (кут вулиць Волинської та Б. Хмельницького).
Колія кінного трамваю на пл. Галицькій, фото, кінець XIX ст.
Трамвай перевозив за рік, в середньому, 1 867 000 пасажирів. станом на 1889 рік нараховувалось 150 коней, 37 пасажирських та 3 вантажних вагони. Вагони були виготовлені в Австрійському місті Граці, пофарбованими в темно-коричневий колір з білими написами “Tramwaj Lwowski”. В літній період трамвай тягнула пара коней, а вулицями Городоцькою та Янівською (сучасна вул. Шевченка) вагони тягнуло троє коней, а донизу одним конем, відповідно і вартість проїзду вгору і згори була різною. Зимою трамвай вже тягнуло 4 коней. Середня швидкість руху становила 6,4 км/год. Рейки були дубовими, оббитими бляхою, ширина колії становила 1 метр.
Навіть у той час були “зайці”. Покаранням для них було відпрацювати день на січкарні, заготовлюючи їжу для коней.
Кінний трамвай на залізничному переїзді на теперішній вул. Б. Хмельницкого, фото, кінець XIX ст.
У 1894 році сталась подія, яка сильно похитнула позицію кінного трамваю – Львів став другим містом на території сучасної України і четвертим на території Австро-Угорщини де з’явився електричний трамвай. Поява електричного “брата” викликала велике обурення серед родичів водіїв конки. Львівський історик Ілько Лемко, посилаючись на тодішні поважні львівські газети, розповідає, що дружина візника, який втратив роботу, пані Скоробецька «зробила трамваю пропозицію, фізично неможливу до виконання, з відповідними жестами». Простішою мовою це означало, що згадана пані, закинувши спідницю і нахилившись до трамвая задом, закликала його поцілувати її в одне місце.
Привілей електричного трамвая відображав навіть той факт, що він проїжджав через Вітальну арку, встановлену у 1894 році на вул. Чернівецькій до приїзду найяснішого цісаря Франца Йосифа І. В той час як кінний трамвай проїжджав біля неї, там де проходить сучасна трамвайна колія на “двірець”.
У 1905 році розпочалися переговори щодо муніципалізації кінного трамвая, можливість якої була передбачена після 25 років експлуатації. Договір про купівлю містом мережі був підписаний 8 липня 1906 року, проте передача майна розтягнулася на деякий час.
Омнібус та кінний трамвай на теперішній вул. Чернівецькій, фото, 1900 рік
Конка проіснувала у Львові ще до 29 грудня 1908 року. Коней було розпродано, а вагони використовувались як причіпні до електричного трамваю.
Електричний трамвай з причіпним вагоном кінного трамваю на теперішній вул. Чернівецькій, фото, 1931-1939 роки.
