Львів бензе наш
Знайомимо читачів з чудовими сільськими пейзажами авторства українського художника Юрія Журка.
Тим, кому доводилося бувати в таких місцях, відразу відчують те, що безперечно єднає їх з душею художника, українського села і тамтешнього люду. Природа, вітер, сонце, брижі води в річці… Все це захоплює, зігріває, спонукає до роздумів про своє рідне, надихає робити добро.
Українська пісня, українське слово, українська культура, українство загалом цілком заслуговують на нашу увагу.
Сергій Цемрюк – художник, справжній львів’янин, який прекрасно показує дух і атмосферу міста Лева. Художника добре знають в Польщі, Словенії, США, Канаді, Росії та Німеччині, де часто проходять його творчі виставки та де зберігаються його роботи.
Завдяки своєму таланту, Сергій Цемрюк, як ніхто краще показує своє рідне місто живим і по-справжньому унікальним. Картини художника так і ваблять зануритися в атмосферу Львова та його мотиви, що ми Вам і пропонуємо зробити.
І ось перед нами старовинні карети, парові трамваї, перші автомобілі, жінки в елегантних сукнях з парасольками в руках, не поспішаючи походжав уздовж неонових вітрин.
Здається, що силуети людей і контури будинків розмиті дощем. Це надає роботам якусь таємничість і казковість.
Місто немов повільно випливає з туману минулого. Картинки старого Львова заворожують, як би таять в собі якусь надзвичайну загадку часу і манять сяйвом сотень маленьких старовинних ліхтариків.
Сергій Цемрюк народився 8 липня 1965 року в місті Львові. У 1990 році закінчив Львівську Академію мистецтв. Ще студентом брав уроки живопису у В.Черкасова і Ю. Скандакова.
Творчі виставки проходили в містах України, Польщі, Словенії. 
Як пише ХайВей, за переконанням Сергія, його найкраща картина ще не намальована, адже до цього треба йти все життя… 
Що стосується філософії життя та творчості, Сергій переконаний, що просто маючи талант, шлях собі не прокладеш. І хоча серед сучасної молоді є талановиті особистості, вони мають засвоїти головне: складовою успіху лише на 10% є талант, а решта 90% – це важка праця…
“Обрані часом” – так називається авторська серія психологічних портретів Володимира Слєпченка. До неї входить галерея портретів славетних українців. Серед них – як постаті із сивої давнини, так і сучасники: Ярослав Мудрий, Григорій Сковорода, Іван Мазепа, В’ячеслав Чороновіл, Валерій Лобановський, Ліна Костенко…
Усі підібрані не навмання. Відбір пройшов тривалий процес авторського аналізу. В усіх портретах Володимир Слєпченко упевнено відкарбовує свій авторський стиль: картини пише у власній манері арт-лайну: мистецтва лінії.
Мета цього проекту – долучитись до відродження і розвитку національної патріотичної ідеї Української держави шляхом створення великої серії художніх портретів , галереї Великих Українців з часів Київської Русі і до нашого часу.
Хто такі Великі (видатні) Українці? Серед великої кількості імен, посилаючись на архівні, історичні і літературні факти обираються ті , які все своє життя ,розум, талант і діяльність присвятили Україні , її розвитку, і які можуть слугувати прикладом для теперішнього і наступних поколінь українців.
Живописна серія « Галерея портретів славетних українців» в межах проекту «Обрані часом», яка налічує понад 60 творів доносить до нас образи видатних співвітчизників , народжених родючою українською землею та поєднаних з нею життям і долею. Всі портрети виконані в авторській манері «артлайн» ( що означає мистецтво лінії) і попри їх яскраву індивідуальну впізнаваність, відзначені символічністю та монументальністю.
Автор , художник Володимир Слєпченко , який до 1999 року мешкав у Львові, де пройшло становлення його унікального таланту , написав цілу низку портретів особистостей , які народились або працювали у прекрасному мистецькому середовищі Львова. Такі як, Король Данило Галицький, митрополит Андрей Шептицький , Соломія Крушельницька, Мирослав Скорик, Володимир Івасюк , Вячеслав Чорновіл, Іван Франко , Борис Возницький і інші.
Ця серія портретів виконана в новій експериментальній живописній манері, якій автор дав назву «Арт-лайн», або мистецтво лінії. Іншими словами: писання твору засобами паралельних кольорових ліній, смужок, стрічок, прямокутників, плінф, з яких складається задуманий автором образ. Це далеко не просте завдання – згаданими засобами створити кольорову гамму, форму, об’єм, світлотінь. А головне, передати характер зображеної людини. Форму можна розбити, подрібнити на більші і менші частки, ніби на молекули і атоми, з яких складаються живі клітини чи предмети.[/caption]
Манера виникла, як реакція на цивілізаційний науковий прогрес кінця 20-го початку 21-го століть. Це намагання відтворити рух і швидкоплинність часу. Рух,в якому ми бачимо надзвичайні, космічні, цифрові та інтернетні швидкості.
Завдання цього проекту також полягає в тому, щоб ці портрети можна було тиражувати , щоб вони знайшли своє місце в дитячих закладах, школах , ліцеях вишах, бібліотеках , та різних установах і організаціях.
У лінії “Обрані часом” представлені також визнані світом особистості. Приміром, да Вінчі, Данте, Моцарт, Шекспір. А те, що серія зі славетними українцями входить до “Обраних часом” – зовсім не випадковість.
Народився 13 листопада 1947р. в м. Олексіївка, Бєлгородської області. У 1968р. закінчив живописне відділення Іванівського художнього училища. У 1981р. закінчив факультет графіки Української академії друкарства, м. Львів.
Живописець, графік, монументаліст, майстер психологічного портрету. Працює в мистецькому напрямі романтичного символізму, винайшов свою авторську техніку і власну манеру «артлайн» ( мистецтво лінії).
Учасник численних обласних, республіканських, закордонних і міжнародних виставок. Лауреат багатьох республіканських та міжнародних премій. З 1970 року відбулось більше 60 персональних виставок в Україні, Росії, Польщі, Франції , Німеччині, Канаді, Пн. Кореї, Ізраїлі, Словаччині, Італії, Греції,Іспанії, Японії та інших країнах. Учасник групової виставки Українських художників «Осінній Салон –90» м. Париж. Спеціальний приз на Міжнародній виставці в Національному музеї КОБЕ ( Японія) 2011р. Оформив низку поетичних збірок провідних українських і іноземних авторів. Написав портрети багатьох визначних і відомих людей світу . Живописні та графічні твори Володимира Слєпченка знаходяться в музеях , галереях та приватних колекціях України та багатьох країн світу. З 2005 року портрет Великого Магістра Мальтійського Ордену Ендрю Берті знаходиться в постійній експозиції Галереї шедеврів на Мальті.
Відзначений високими нагородами Державними, суспільними і церковними України та інших країн світу. Дійсний член ( академік) Української академії наук та Всесвітньої академії мистецтв ( Mondial ART Academia) у Франціі.
Всю галерею портретів славетних українців можете переглянути за посиланням.
Серія робіт “Генії світової цивілізації” за посиланням.
Повз це дерево щодня проходять сотні, якщо не тисячі перехожих, а помічають його мистецьку особливість одиниці. Хоча воно стоїть у всіх на очах і зовсім не приховує своїх красот. Про це пише Фотографії Старого Львова.
Невідомий художник на дуплах цього дерева намалював справжні картини. На ньому одному вдалося відшукати аж шість таких незвичайних творів.
Хто і коли саме намалював цих тварин, рибу, дівчину з крилами та перегони слимаків ніхто точно не може сказати. Одного дня вони просто з’явилися на цьому дереві.
“Люди, в переважній більшості, є заклопотані та не звертають увагу на красиві речі довкола. А прекрасне є поруч, хоч і не завжди помітне”, – прокоментував незвичні малюнки на дереві історик Маркіян Нестайко.
Кажуть це дерево не одиноке. У місті такі малюнки можна зустріти на деревах в парках та на вулицях. Можливо вам вони теж траплялися?
Хтось вважає таку творчість вандалізмом, а хтось захоплюється щирістю та майстерністю виконання малюнків. Але увагу до дерев та їх проблем ці роботи змогли привернути.
Звісно, ці малюнки можливо виставити в галереї чи повісити дома на стіні, але вони тішать око тих, хто зупиниться і розгледить їх серед метушні сучасного мегаполісу.
Автор: Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ / photo-lviv.in.ua
Львів очима художників на їх полотнах виглядає по-особливому. Тому кожна така збірка листівок є практично безцінною. Сьогодні пропонуємо вашій увазі збірку листівок відомого львівського художника Павла Федіва.
Жодна робота Павла Федіва, а працює він без ескізів чи попередніх начерків, не створена у стінах майстерні. В сонячний день чи непогоду, дощ чи сніг розпочинає він своє полотно й завершує на планері. І тому довірливий діалог з натурою, реалістичне зображення її допомагають художникові схвильовано передати настрій, образ, стан, колірне багатство в картині, продумати мелодію барв, композиційні ритми, передати внутрішній світ баченого.
Панорами
Вулиці Львова
Львівські подвір’я
Триптихи
Сайт автора pavlofediv.lviv.ua
Подивіться лишень на це полотно… Так, красиве, але… Нічого дивного не помічаєте? Наче милуєшся пейзажем, аж раптом помічаєш очі, що дивляться на тебе з картини. Мурашки пробігають по шкірі, чи не так?
Мабуть, більшість з вас вже неодноразово зустрічали ці зображення в мережі. Вони дуже популярні, викликають чимало захоплення, й не тільки в поціновувачів мистецтва. І не даремно!
Двовзори – саме так називає власні картини з подвійним, а то й потрійним змістом Олег Шупляк.
Що ж, давайте знайомитись з художником. Олег проживає у містечку Бережани в Західній Україні. За освітою він – архітектор, хоча призвання своє знайшов саме в образотворчому мистецтві. Раніше працював вчителем малювання у рідному селі, тепер викладає у бережанській дитячій художній школі. Окрім того Олег входить до Спілки художників України, бере участь і влаштовує власні виставки в Україні та за її межами. Він неодноразово демонстрував свої роботи закордоном: у Великобританії, Росії, Японії, Кореї, США, Данії та інших країнах. Та, навіть здобувши світове визнання, він продовжує створювати свої шедеври на старенькому горищі. Олег не проміняв спокій та затишок рідного краю на галас та метушню великого міста. Він обрав життя художника-відлюдника, так би мовити, віддаючи весь свій час та енергію мистецтву.
Олег малює і у більш традиційних жанрах: асоціативного символізму, абстракціонізму, сюрреалізму; займається реставрацією та церковним розписом. Оптичні ілюзії – це лише частина творчого доробку художника. Однак, вона найбільше привертає увагу поціновувачів мистецтва. Сьогодні попит на його двовзори досить великий – є багато замовлень, пропозицій виставок, тому автор продовжує розвиватись саме в цьому напрямку.
Варто також зазначити, що Олег створив логотип до 200-річчя Тараса Шевченка, який ви зустрічали фактично всюди по цілій країні.
Талант у сім’ї Шупляків спадковий. Його син по закінченні школи вступив до Львівської академії мистецтв. А мама, хоч і обрала професію вчителя, та довгий час займалась розписом по склу, малювала у стилі народного примітиву. Сьогодні її робіт збереглось не багато, але Олег намагається зібрати їх і влаштувати виставку. Ось така от цікава родина.
Та повернімось до картин. Потрібно оцінити креативне мислення митця, звичайними його роботи точно не назвеш. Кожнісінький, навіть найбанальніший пейзаж в його руках перетворюється на казковий світ, завдяки оптичним ілюзіям, художнім обманам зору, іграм розуму. А все почалось з простого захоплення. Сьогодні в доробку художника є вже більше 60 двовзорів.
Особливої назви цей жанр поки що не має. Він належить до сюрреалізму, хоча насправді це щось нове, щось інше. Якщо зазирнути до історії, ілюзії у живописі можна датувати десь 16 століттям. Саме у той час Джузеппе Арчімбольдо (а згодом і його послідовники) теж створювали портрети з різноманітних предметів. Та й Сальвадор Далі не нехтував такою цікавою технікою. Можливо, саме одна з його картин надихнула Олега на створення двовзорів. “Студентом я побачив репродукцію полотна Далі “Невільницький ринок з незримим бюстом Вольтера”, де за силуетами людей проглядався портрет письменника. Це мене вразило, я зрозумів: образотворче мистецтво не зобов’язане просто відображати, воно може творити чудеса”, – розповідає художник.
Цікаво, що у світі є небагато митців, які малюють в такому ж стилі. Серед них Октавіо Окампо та Вадим Долинський. (До речі, українець мріє зробити спільну виставку, об’єднавши усіх художників-ілюзіоністів. Тож побажаємо йому успіху!)
Особливістю Олега у цьому жанрі є саме українська тематика. Художник пояснює своє тяжіння до національного колориту так: “Це не випадково, адже мистецтво знебарвлюється, коли зникає національне”.
Перша картина-ілюзія вийшла з-під його пензля в 1991 році. Це був портрет Тараса Шевченка під назвою “Кобзар”. Чому саме Тарас Григорович? Олег розповідає, що малював її в час, коли Україна нарешті здобула незалежність. Всіх сповнювали радість та надія на краще. “А хто, як не Шевченко, стільки мріяв про незалежність?” – каже художник.
У своїх ілюзіях він зображає відомих людей. Сьогодні серед його полотен можна виділити окремі серії: письменники, науковці, художники…
При цьому вся картина складається з окремих дрібних деталей, які доповнюють портрет особистості. Основне завдання художника полягає в тому, щоби поєднати обличчя та сюжет, зробити так, щоб картина легко читалась. Двовзори – це вміле поєднання абсолютно різних жанрів, символічний зв’язок вічних шедеврів та їх авторів. Саме за такі речі Олега називають “Українським Сальвадором Далі”.
Усі елементи картини повинні бути пов’язані логічно: якщо на картині зображено письменника, то повинні бути й персонажі його творів; якщо це художник – дещо з його картин або особливий, притаманний йому стиль (це, мабуть, найважче, адже Олегу доводиться максимально наближатись до манери чи стилю кожного митця).
Художник розповідає, що коли викладав фотографії своїх оптичних ілюзій в інтернет, то й у явити не міг, якими популярними вони стануть. Мабуть, особливість їх полягає в тому, що вони “не просто відображають реальність і несуть певну інформацію, а ще й інтригують, примушуючи добре вдивлятись, щоб розгадати намальоване. Приваблює глядачів їх загадковість.”
Це як головоломки. Вдивляючись в них, завжди намагаєшся віднайти щось приховане, щось загадкове і таємниче. А загадки люблять всі. Мабуть, саме тому ми з таким захопленням насолоджуємось його роботами.
У важкі для України часи Олег їздив неодноразово на Майдан, малював революційні плакати, якими прикрашали площу. Деякі з них не були підписаними, адже “це не найголовніше у такий час”, – вважає художник.
А ще під час Майдану художник підхопив хвилю і створив картину-ілюзію про українську революцію, використовуючи свою особливу техніку. Ідея зріла цілу зиму, а втілилась у реальність всього за кілька тижнів. На фоні шин, барикад і повстанців можна побачити портрет Тараса Шевченка. За два роки до цього була створена “Коліївщина”, яка наче передрікала цьогорічні події.
Звичайно, Олег пише картини і на замовлення, але це не двовзори. Вони не піддаються ні термінам, ні вимогам, ні будь-яким іншим людським обмеженням. Ідея народжуються сама собою, зріє. І коли вона нарешті чітко вимальовується в голові художника, тоді можна й до роботи приступати. Ідеї з’являються раптово: “Це схоже на грозу – спершу збираються хмари, а потім, як удар блискавки, приходить ідея”, – розповідає художник. Серед картин-ілюзій Олега не знайти повторень чи шаблонів, кожна робота – унікальна, особлива.
Що ж, напевно настав час насолодитися мистецтвом 😉
Дівчина, що читає Далі
Підглядаючий Ферйд:
Лісова пісня. Леся Українка:
Перехід Суворова в Альпи і навпаки
Політ Вакули
Автопортрет під липами
Той, що перемагає Дракона
Мені тринадцятий минало
Натюрморт
Та інші…
Джерело: UA Modna