Financial Times: Чому Львівщина приваблює іноземних інвесторів

У понеділок, 25 вересня, впливова британська фінансова газета Financial Times опублікувала розлогий матеріал про те, чому Львів тепер більше подобається інвесторам, аніж Київ. У статті «Іноземні інвестори змістили фокус уваги на Західну Україну» Financial Times також пояснює, чому Львівщина має позитивний імідж для іноземних інвесторів навіть попри військовий конфлікт на сході країни. ZAXID.NET переклав найцікавіші уривки цієї статті.

Стоячи на балконі свого офісу та оглядаючи ренесансну площу Ринок, під вересневим сонцем міський голова Львова Андрій Садовий має кілька причин для оптимізму і кілька для хвилювання. […]

«Усі наші тендери відкриті для західних компаній, які створюють робочі місця і грають за європейськими правилами. Принципи та стандарти, які розроблені у Львові, повинні бути застосовані і до решти України», – каже Садовий.

Дотримання цих міжнародних норм і є ключем до відновлення різноманіття регіональної економіки. Поточний річний темп зростання країни [ВВП] 2,5% може сягнути 5%, якщо за корупцію візьмуться серйозно, аби покращити бізнес-середовище та збільшити прямі іноземні інвестиції, вважає Тімоті Еш, стратег з розвитку нових ринків в BlueBay Asset Management.[…]

Поки Україна бореться за міжнародних інвесторів, західна частина країни може насолоджуватися відродженням

Щоправда, статистика зібрана fDi Intelligence, сервісом збору даних, який аналізує транскордонні інвестиційні потоки, показує, що мер Львова має рацію, коли мова йде тільки про регіональні тенденції [Львівщини]. Поки Україна бореться, щоб привабити рівні міжнародного інвестування, з якими співпрацювали до захоплення Криму Росією у березні 2014 року та пізніше після відділення індустріального Донбасу бойовиками та військовими, яких підтримує Росія, західна частина країни може насолоджуватися чистим відродженням.

За три роки, у період від січня 2011 року до січня 2014 року, під час президентства Віктора Януковича, іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро у 259 проектів, створивши 35 тис. робочих місць. Столиця була головним бенефіціаром, налічуючи 34% і 7 тис. робочих місць, порівняно з тим, що у Львові було менше 7% проектів і 1054 нових робочих місця.

Зростання довіри до курсу європейської інтеграції продовжувалося до кінця листопада 2013 року, моменту, коли Янукович відмовився від підписання угоди про асоціацію з ЄС на користь більш тісних економічних зв’язків з Москвою.

З лютого 2014 року до липня 2017 року, іноземні інвестори вклали 3,3 млрд євро у 136 проектів.

Від січня 2011 року до січня 2014 року іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро в Україну, а з 2014 року до липня 2017 року 3,3 млрд євро

Водночас, у цей час, доречно показати зміну регіональної картини вливань, де Львів акумулював 20 проектів і 2800 робочих місць, а Київ 54 проекти та 3448 робочих місць.

Порівняння стає іще більш разючим, якщо глянути, як витрати розділилися по областях. У постреволюційний період Київська область отримала 687 млн євро іноземних вкладів, що майже дорівнює інвестиціям Львова (658 млн євро) і Одеси (596 млн євро).[…]

Данило Білак, директор Офісу залучення та підтримки інвестицій, розповідає, що регіон [Львівщина] привабив 500 млн євро інвестицій з 20 країн Західної Європи, США та Японії, які дали робочі місця для 40 тисяч людей.

«Майже кожна машина, зроблена у Німеччині, має частинку з України»,- каже Білак, оскільки постачальники деталей Sumitomo, Fujikura і Leoni мають виробничі підприємства в країні.

Економічне середовище Львова сприятливе для інвесторів, вірить Данило Білак.

«Садовий створив позитивне середовище у Львові, особливо у сфері послуг. Це дуже привабливе місто, зараз воно має свій бренд пива, шоколаду та кави, культуру кафе, які дещо нагадують Краків», – вважає Білак.[…]

Щоправда, область вже починає і страждати від свого успіху. Генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко розповідає, що багато кваліфікованих співробітників переїжджають до Польщі, відколи Україна отримала безвізовий режим з ЄС у червні.

«Це дуже велика проблема для нас, оскільки там більша заробітна плата. Ми були змушені підняти зарплату на 50%, відколи був оголошений безвіз», – жаліється Шевченко.

Мери та адміністрації Західної України гуртуються проти того, як вони вважають, що центральна влада не хоче продовжити план децентралізації, щоб надати їм фінансову незалежність від Києва. Протистояння загострилося після вказівки Києва до українських полігонів не приймати сміття зі Львова.[…]

«Проти мене відкриті 6 кримінальних справ, – усміхаючись каже Андрій Садовий. – Але якщо ти політик в Україні, то варто очікувати арешту у будь-яку мить».

Оригінальна стаття: Financial Tines, переклад: Zaxid.net. 

7 фактів про українських ITшників, які змусять ними пишатися

Програмісти всієї України, починайте приймати вітання! Сьогодні 256-ий день у році, а отже – ваш день!

Число дуже символічне, адже 256 – це 2 у восьмій степені. А це натомість – кількість різних значень, які можна виразити за допомогою восьмирозрядного байта, пише Радіо Максимум.

Вперше запропонував святкувати День програміста голова видавництва “Компютерра” Дмитро Мендрелюк у далекому 1996 році.

До цього “цифрового” свята Радіо МАКСИМУМ підготувало добірку цікавих фактів про українських ITшників, яких ви могли не знати. Наші програмісти вміють досягати успіху – беріть з них приклад!

Понад 100 тисяч українських програмістів працюють у провідних IT-компаніях

На це не впливає ані нестабільна політична, ані економічна ситуації. Слід зазначити, що ця цифра щодня зростає і може сягати 200 тисяч у 2020 році.

Такий темп є одним з найшвидших у Європі. Найбільше наших фахівців у США, слідом йде Європа та Ізраїль.

Ні для кого не буде таємницею, що фахівці IT-сфери отримують чималенькі зарплати

В середньому український програміст, який працює на Батьківщині, може отримувати від 400 до 4000 “вічнозелених”. Все залежить від рівня знань ITшника та вмінь, якими він володіє.

Але й такі суми – це далеко не межа. До прикладу, в Штатах можна заробити в середньому від 5 до 10 тисяч доларів. На такі ж гроші можуть претендувати програмісти в Канаді.

Львів – IT-столиця України

Не так давно про Львів почали говорити не тільки як про культурну столицю, а й як про осередок ITшників. Воно й не дивно, адже саме у Львові стрімкими темпами збільшується кількість програмістів. Викликаний цей ріст високою популярністю професії, хорошою навчально-освітньою базою, а також близькістю до європейського ринку праці.

Зокрема, у Львові в сфері IT задіяні близько 12 тисяч осіб.

100 тисяч євро інвестицій

Саме таку суму отримав український IT-проект Roopor. Серед шести тисяч команд-учасників, український сервіс живих аудіотрансляцій увійшов у ТОП-90 переможців. Roopor став єдиним переможцем серед країн СНД і Східної Європи.

Сервіс Roopor, створений у 2016 році рекламним агентством Yarche, дає можливість одним кліком вести живі аудіотрансляції. І це не єдиний за останні роки приклад перемоги українців.

WhatsApp родом з України

Творець популярного у світі месенджера в дитинстві жив дуже бідно і був вимушений переїхати разом із своєю сім’єю до Штатів, де і прославився.

Ян Кум самотужки починав опановувати програмування. У 2009 році світ побачив месенджер WhatsApp, який на початках абсолютно ніхто не завантажував. Ян вже розмірковував над тим, щоб покинути цей проект.

Його врятувала компанія Apple, яка впровадила функцію push-повідомлень в iOS. Ян Кум додав цю функцію у свій месенджер і лише після цього він набув популярності. Замість кількох сотень завантажень програму додали до своїх пристроїв більше чверті мільйона користувачів.

У 2014 році Facebook викупив розробку українського програміста за 16 млрд доларів і зробив його своїм виконавчим директором. На той момент WhatsApp’ом користувалось вже півмільярда людей, а Янові статки сягали понад 9 мільярдів доларів.

Petcube – улюбленці поруч

На створення цього нехитрого девайса Олександра Нескіна надихнув його хатній улюбленець собака Роккі. Співзасновник компанії хотів придумати пристрій, який міг би розважати його чотирилапого друга, коли він перебуває поза домом.

Цей пристрій за допомогою смартфона дозволяє спілкуватись зі своїми меншими друзями. Невеличкий алюмінієвий куб оснащений ширококутною камерою, динаміком, мікрофоном та лазерною указкою. Тепер кожен може мати змогу нехай віртуально, але перебувати поруч із своїм домашнім улюбленцем.

Технологію розпізнавання обличчя комп’ютером розробляли українці

Зокрема киянин Єгор Анчішкін. Ним навіть була створена навіть ціла дослідницька фірма, яка успішно вчила електронний мозок розпізнавати фото- та відеоконтент. Проте, подальшого розвитку починання Єгора не отримало, оскільки гігант IT та інтернет-індустрії Google викупив усі перспективні розробки в цій галузі.

Google Україна запустив сервіс пошуку авіаквитків

В Україні почав працювати сервіс Google Авіаквитки (Google Flights), який допомагатиме користувачам шукати квитки для авіаперельотів. Про це повідомляє “BBC Україна“.

“Наприклад, ви плануєте поїздку з Києва до Лондона, і у вас немає особливих переваг, якою авіакомпанією летіти, і ви не прив’язані до конкретної дати. Google Авіаквитки може порекомендувати альтернативні аеропорти або дати поїздки, які дозволять знизити витрати на переліт, а також запропонує інформацію з прогнозом, коли ціни на авіаквитки можуть зрости і на скільки”, – йдеться у офіційному блозі Google.

Також сервіс дає можливість відстежувати вартість квитків на обраний рейс, й система буде повідомляти про всі зміни ціни в Google Асистенті та електронною поштою.

Також Google Авіаквитки мають функцію “Огляд”, яка показуватиме популярні напрямки у період відпусток.

Трамвайне депо на Сахарова перетворять на креативний центр

Переможцем інвестиційного конкурсу з реконструкції і створення інноваційно-креативного простору в трамвайному депо на Сахарова стало ТзОВ «Lem Station», яке отримало право оренди депо на 50 років. Про це 6 вересня оголосили у Львівській міській раді, передає Zaxid.net.

«Довший час тривали дискусії, яким чином це депо мало б отримати новий подих. Концепція цього проекту передбачає, що це буде відкритий простір для всіх. Це буде прохідна територія, куди будь-хто зможе прийти і взяти участь у тій чи іншій події», – зазначив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

На конкурс надійшла лише одна пропозиція, яка й дістала перемогу. Засновниками ТзОВ «Lem Station» є співзасновник ІТ-компанії N-iX Дмитро Косарєв, підприємець та екс-директор ЛКП «Лев» Олег Мацех, ресторатор та співвласник «Kumpel Group» Марк Зархін, співзасновник ІТ-компанії SoftServe Тарас Кицмей, власник готелю «Леополіс» Тарас Добрянський та представник Фінської інвестиційної компанії K.Hartwall Invest Олег Дрінь.

«Ми акцентували увагу й на тому, щоб всю цю територію трамвайного депо облагородили, зробили зручним і комфортним простором для відпочинку, навчання, зустрічей, обміну думок. Надана пропозиція на інвестиційний конкурс задовольняє наші вимоги, які були прописані у документації. Будемо сподіватися, що від концепції до реалізації пройде не багато часу, і що все буде так, як заявлено у пропозиції», – прокоментувала начальниця управління інвестицій та проектів Ольга Сивак.

Фото: Дивись.info
Фото: Дивись.info

За попередніми підрахунками управління інвестицій та проектів Львівської міської ради, обсяг інвестицій у реставрацію депо та створення креативного простору може сягнути 7 млн доларів.

За словами Ольги Сивак, «Lem Station» платитиме міськраді протягом 50 років орендну плату за користування комунальним майном у розмірі 5% від оціноічної вартості об’єкту.

Важливою умовою конкурсу було те, що приміщення депо необхідно реставрувати, при цьому зберігши зовнішні форми будівель. Усередині ангарів депо мають бути облаштовані сучасні приміщення. Новий простір на базі депо міститиме зони для роботи, проведення подій, майстерні, дитячий центр, майданчики для автомобільного та велосипедного паркування тощо.

Кадри з презентації майбутнього проекту Lem Station © Zaxid.net

Максимальний термін реконструкції депо – 4 роки. За планом, Lem Station створюватиметься поетапно. За півроку має бути підготовлена технічна документація. Протягом наступних двох років відремонтують два ангари, середній та крайній. Решта будівель реставруватимуть поетапно та вводитимуть в експлуатацію по мірі готовності.

Старе трамвайне депо розміщене на розі вулиць Героїв Майдану, Вітовського та Сахарова. Його помітно з усіх сторін, а масштаб особливо добре видно, якщо спускатись по Героїв Майдану вниз. Побудована в останні роки ХІХ — на початку ХХ ст., сто років тому це була одна з найбільших та найсучасніших промислових споруд міста, пише zbruc.eu.

Трамвайне депо (перший ангар) було споруджено одночасно з першою львівською електростанцією постійного струму 1894 р.
1907 р., із врахуванням нових потреб у електрифікації міста, була збудована нова електростанція на Персенківці, а в трамвайному депо збудували другий ангар для розташування та ремонту трамвайних вагонів.
Третій, найбільший за розмірами, ангар було споруджено в 1926-1927 рр.

Старих будівель депо багато років практично не використовують, і з кожним сезоном їхній стан погіршується. Нині місто може розпоряджатись двома з трьох історичних ангарів. Один із них давно пустує, інший же використовує як майстерні та склади ЛКП «Львівелектротранс». Саме їх, а також кілька допоміжних приміщень — загалом понад 5 тисяч кв. м — всередині липня виставили на інвестиційний конкурс. Третій історичний ангар, що розташований впритул до інших, ще 2004 року передали Львівському історичному музею в оренду на 50 років за 1 грн на рік для створення там музею техніки. За більш як 10 років музейники так і не спромоглись нічого зробити (наразі навіть не презентували концепції нового музею), однак віддати приміщення місту під інвестиційний конкурс, чи радше обміняти його на інше, відмовились.

Для команди Lem Station робота з депо не нова. Тут кілька разів проводили містобудівні обговорення та зустрічі. Найяскравішою подією для ангарів став прийом міжнародного фестивалю LvivMozArt — однієї з наймасштабніших музичних подій України.

Отримавши приміщення в оренду, команда обіцяє зробити більше, аніж одне приміщення для подій.

«Перетворення промислових об’єктів, які вже виконали свою функцію, — це світова тенденція, — розповідає Z Олег Мацех. — Їм надають нового життя, і такі об’єкти найкраще годяться для креативних мистецьких проектів. Здебільшого це вільні простори, нічим не перегороджені і мають сильну енергетику. Наприклад, львівське депо було закладено компанією Siemens, і та той час це була дуже модернова будівля. Схоже депо в Амстердамі перетворили на дуже класний простір, де є ремісничі майстерні, фуд-корти, бібліотека тощо. Там вирує життя».

За словами Ольги Сивак, принциповими умовами конкурсу було те, що територія не має бути перетворена на готель чи ресторан, а має стати спільним креативним простором. Як пояснює Олег Мацех, в одному ангарі є задум створити великий простір для подій — виступів, конференцій, показів кіно та концертів. Інший ангар може стати місцем для майстерень, «живої вулиці», а також антикафе, у якому головне — не поїсти чи щось випити, а поспілкуватись.

«У Львові багато ідей зароджуються саме «на каві», — каже Олег Мацех. — Обов’язково хочемо організувати на території дитячі розвиткові студії та простір для молоді. Уся територія буде публічним простором. Це можуть бути, до прикладу, яблуневий сад або екопарк. Ми хочемо створити місце з новою формою, де народжуватиметься новий зміст».

«Ангарів точно ніхто не буде перебудовувати. Забудова буде внутрішня і дуже делікатна — скляними кубами або кількома рівнями. Ми розуміємо цінність об’єкту і те, що його треба зберегти», — запевняє Олег Мацех.

Третій ангар, який нині в оренді Історичного музею, в аварійному стані. Сподівання є на те, що там все ж почнуть робити анонсований музей техніки і історичну будівлю врятують. Водночас сучасний інтерактивний музей чудово пасуватиме до концепції Lem Station, кажуть її ініціатори і висловлюють готовність допомогти з музеєм і навіть надати частину площ для точкової експозиції.

«Львів захлинається в центрі, який став туристичним і некомфортним для львів’ян. Натомість депо, де поруч є Парк культури, може стати центром для мешканців міста», — переконаний Олег Мацех.

Джерела: zbruc.eu, zaxid.net

В українській соцмережі Ukrainians заявили про закриття проекту

Розробка української соціальної мережі Ukrainians припинилася. Про це у понеділок, 4 вересня, заявила співзасновниця проекту Олександра Струмчинська, передає Zaxid.net.

«Мене поставили перед фактом, що розробка української соціальної мережі припиняється. Мені дуже шкода. І я відверто прошу вибачення і дякую усім користувачам, які разом зі мною щиро вірили в реалізацію та успіх цього проекту», – заявила Олександра Струмчанська.

На своїй сторінці у Facebook вона опублікувала відео, в якому пояснила, що розробники відмовилися доробляти соцмережу та передавати її комусь іншому.

«Ситуація така: мого голосу недостатньо, щоб самостійно продовжувати реалізацію проекту – керівництво компанії розробників (співзасновники мережі) відмовились не лише від самостійної розробки, але й від можливості її передачі будь-якій іншій стороні, яка б змогла допомогти мені виконати вам обіцяне», – додала Олександра Струмчанська.

Водночас вона не уточнила причин такого рішення. Зазначимо, що зараз в соцмережі Ukrainians зареєстровано понад 396 тис. користувачів. Проіснувала вона фактично три місяці.

Про створення соцмережі Ukrainians стало відомо після того, як президент України Петро Порошенко указом від 15 травня ввів в дію рішення РНБО про блокування російських соцмереж. Після цього команда з 30 програмістів із канадської IT-компанії StartupSoft заявила, що готова створити соцмережу Ukrainians, якщо отримає достатньо кількість підписів.

На початку червня розробники представили першу версію соцмережі, а через п’ять днів після запуску в ній зареєструвалося більше 100 тис. користувачів. За три місяці існування у ній стали доступними пошук друзів, обмін приватними повідомленням та можливість ділитися новинами.

Перший ІТ-університет у Львові розпочав підготовку спеціалістів та бакалаврів

У вересні у Першому ІТ-університеті України навчатимуться майже 100 слухачів. Серед них 48 школярів, які навчатимуться за дворічною програмою підготовки та 37 студентів бакалаврату.

Загальна кількість абітурієнтів, які подали заяви на навчання у вищий навчальний заклад “Комп’ютерна Академія ШАГ”, склала 125 осіб. З них більше чверті подали оригінали документів та розпочнуть навчання у вересні – цей показник є одним із найвищих серед вищих навчальних закладів України. Варто відзначити високий середній бал результатів ЗНО абітурієнтів, який свідчить про добрий рівень їхньої підготовки та зацікавленість в інноваційних освітніх продуктах. Про це повідомляє ЛМР.

Сучасний абітурієнт перестає шукати просто вищу освіту. Він намагається знайти навчальний заклад, в якому зможе отримати якісні, конкурентні знання та середовище для фахового та особистісного розвитку.

«Результати вступної кампанії свідчать про високу затребуваність професійної вищої освіти в ІТ-галузі, а також про розуміння абітурієнтами того, що якісний освітній продукт, який є гарантією працевлаштування та професійної затребуваності, не може існувати без серйозного інвестування», – повідомив ректор Першого ІТ-університету Віктор Волошин. ФОТО: зі сторінки ВНЗ у Фейсбук.