інваліди

21.11.2018

У Львові створили Центр раннього втручання для дітей із вадами розвитку

Тепер послугу раннього втручання у Львові зможуть отримати значно більше сімей, в яких виховуються діти з порушеннями розвитку. Адже з серпня цього року на базі КНП «4-а міська поліклініка м. Львова», що на Сихові, розпочав роботу Центр раннього втручання.

Про це повідомляє прес-служба ЛМР.

Тут з малюками, віком до 4 років, працюють фахівці, які допомагають їм розвиватись, а також адаптуватись їм та їхнім батькам до життя в суспільстві. А ще раннє втручання має виражену профілактичну спрямованість щодо попередження прогресування порушень у дітей. Наступні такі центри планують відкрити у Залізничному та Шевченківському районах.

Як розповіли в управлінні охорони здоров’я Львівської міської ради, послугу раннього втручання запроваджена для того, щоб допомогти батькам, в яких народилась дитина з порушенням розвитку, з раннього віку працювати з такою дитиною, правильно доглядати і виробляти в неї навички, які допоможуть їй інтегруватися в суспільство і не відчувати себе обмеженою. З цією метою, з 1 січня 2018 року в 4-тій міській поліклініці Львова було створено Кабінет раннього втручання, а вже з 1 серпня цього року — розширили надання цієї послуги, створивши Центр раннього втручання.

«Ми починали роботу у форматі Кабінету, і коли побачили, що воно потрібне, що є спеціалісти, які готові працювати з такими сім’ями, тоді ми трансформували це в Центр з відповідним набором приміщень, обладнанням, і кількість сімей сьогодні збільшилася до 69, які приходять сюди і вчаться. Бо суть цієї послуги — це підібрати індивідуальні вправи і програми для кожної дитини окремо, щоб потім батьки вдома, у звичних для них умовах, виконували ті вправи, необхідні для розвитку дитини. Звісно, не все обладнання ми могли купити самі, а тому зверталися до людей з проханням, щоб вони допомогли це купити», — розповів Володимир Зуб, керівник управління охорони здоров’я Львівської міської ради.

Головна особливість цього Центру в тому, що фахівці тут працюють не лише з дитиною, яка має вади розвитку, а зі всією сім’єю.

«До нас на послугу можна потрапити через скерування сімейного лікаря, невролога, психіатра, або навіть прийти і просто записатися. Наразі ми обслуговуємо більше дітей Сихівського району, а пізніше будемо брати й інших дітей. Тут ми займаємося із дітьми, які мають порушення нервової системи, а також з дітьми, які мають біологічний ризик, недоношені. На програмі зараз є 69 сімей, і це діти з різними діагнозами. Головна особливість нашого центру — це те, що ми акцентуємо свою увагу не лише на дитині — а на всій сім’ї. Тобто ми робимо батьків компетентними у завтрашньому дні», — розповіла Оксана Гик, керівник Центру раннього втручання КНП «4-а міська поліклініка м. Львова».

Зокрема, за 9 місяців 2018 послугу раннього втручання в Центрі отримали 69 сімей.

«Це 2 дитини з церебральним паралічем, 6 дітей з розладом спектру аутизму, 16 дітей з мовними розладами, 13 дітей з мінімальною мозковою дисфункцією, 1 дитина з вродженою вадою центральної нервової системи, 4 дітей з генетичними захворюваннями, 10 дітей з поведінковими розладами, 10 дітей з гіпоксично-ішемічними ураженнями центральної нервової системи, а також 3 сім’ї із групи соціального ризику», — каже заступник головного лікаря з охорони материнства та дитинства КНП «4-а міська поліклініка м. Львова» Галина Бєлова.

У створенні Центру раннього втручання активно допомагали фахівці навчально-реабілітаційного центру «Джерело». Зокрема, вони ділилися з фахівцями Центру досвідом роботи з такими дітками. Адже в Центрі раннього втручання працює мультидисциплінарна команда фахівців, серед яких — педіатри, психолог, логопед, фізичний реабілітолог.

«Дуже сильно тішить Львів, бо маємо безпрецедентне впровадження такої послуги на рівні двох галузей — охорони здоров’я, і соціального захисту. Ми апробуємо, і зможемо поділитися цим досвідом з іншими містами», — зауважила Зореслава Люльчак, керівник навчально-реабілітаційного центру «Джерело».

Для створення Центру раннього втручання, зокрема на ремонтні роботи приміщень та закупівлю обладнання й інвентаря, використали майже 1, 2 млн. грн.

Як зауважує керівник міського управління охорони здоров’я Володимир Зуб, згодом такі Центри планують відкрити й в інших міських поліклініках, щоб ця допомога стала наближенішою до родин, які її потребують. Адже, з його слів, налагодження ефективної системи раннього втручання дозволить зменшити затримки розвитку у дітей, попередити їх виникнення чи прогресування, сприятиме повноцінному розвитку дитини, а також допоможе дитині та батькам адаптуватися до життя в суспільстві. Однак головна проблема — це пошук спеціалістів, які готові працювати з такими сім’ями.

«Ми плануємо робити такі і в інших районах, але знайти приміщення, його відремонтувати — не головна проблема. Головна — це підготовка кадрів. Бо сьогодні дуже важко знайти фахівців, які хочуть працювати із сім’ями, в яких є діти з вадами розвитку. Це треба любити, і навчитися цьому. Я дякую „Джерелу“, що підготували цю команду фахівців, бо в університетах цього не вчать. Тому найбільша проблема — відсутність спеціалістів. Це проблема, яку потрібно вирішувати на державному рівні. Бо ми це робимо у Львові, а в інших містах цього, на жаль, не робиться», — розповів Володимир Зуб, керівник управління охорони здоров’я Львівської міської ради.

Додамо, що у Львові, окрім Центру раннього втручання КНП «4-а міська поліклініка м. Львова», в якому діти отримують послугу раннього втручання, діє також навчально-реабілітаційний центр «Джерело», та два осередки денного перебування для молоді з інвалідністю, де молодь отримує соціальні послуги та веде активний спосіб життя у супроводі фахівців.

Довідка

Раннє втручання — це міждисциплінарна сімейно-орієнтована допомога родині з дитиною раннього віку з порушеннями здоров’я та розвитку, яка передбачає роботу, спрямовану на розвиток дитини і нормалізацію життя родини. Раннє втручання має виражену профілактичну спрямованість щодо попередження прогресування порушень у дітей, інвалідизації та інституалізації, тобто відмов від дітей та влаштування їх під державну опіку.

19.02.2018

Як політехніки допомогли неповносправному: підйомник у багатоквартирному будинку

За матеріалами прес-служби Львівської політехніки.

Звісно, будь-який з інститутів Львівської політехніки нині прагне отримати додаткові кошти за виконані науково-технічні роботи, що дають змогу розвивати власну матеріально-технічну базу й фінансово стимулювати своїх працівників. Проте на кафедрі механіки та автоматизації машинобудування Інституту інженерної механіки та транспорту вважають, що коли йдеться про розробку пристроїв, призначених для полегшення життя неповносправних людей, особливо тих, які мешкають у багатоквартирних будинках, гнатися за матеріальним зиском – аморально.

Нещодавно на ім’я ректора Університету професора Юрія Бобала надійшов лист від мешканки найбільшого у Львові «спального» Сихівського району Тетяни Голікової. Вона опікується молодшим сином-інвалідом. У листі висловлена щира подяка працівникам згаданої кафедри, зокрема її очільникові професору Ігореві Кузьо і доцентам Юрію Шоловію та Володимиру Боровцю. «Ці небайдужі люди, – пише пані Тетяна, – з великим старанням і турботою створили зручний у користуванні підйомник у під’їзді нашого будинку. Таким чином значно полегшили моє та синове повсякденне життя. Я неймовірно радію, що у Львівській політехніці знайшлися такі талановиті працівники, які відгукнулися на нагальні потреби людей з обмеженими фізичним можливостями. До цих слів вдячності доєднується й мій старший син, який зараз несе нелегку службу в зоні АТО».

А все розпочалося з того, що до кафедри звернувся начальник тамтешнього житлового комунального підприємства з проханням облаштувати хоча б один підйомник для потреб неповносправних мешканців будинку на вулиці Чукаріна, 11. Між іншим, у віданні цього підприємства перебуває 208 багатоквартирних будинків, а це майже тисяча під’їздів, де зазвичай кожен десятий житель обмежений в своїх рухомих можливостях. Загалом тут ми маємо справу із загальнодержавною проблемою. Адже під час зведення житла в радянські часи про вигоди та зручності для неповносправних громадян практично ніхто не дбав. Нині ж, коли держава проголосила інклюзію, тобто процес реального включення осіб з інвалідністю в активне суспільне життя, одним зі своїх соціальних пріоритетів, на жаль, це відбувається переважно на словах. Натомість опікування життєвими потребами таких осіб і надалі здебільшого залишається справою рук волонтерів, благодійних фондів та ентузіастів.

Працівники кафедри механіки та автоматизації машинобудування охоче відгукнулися на це прохання. Для фахівців такого рівня розробити відповідну конструкцію та реалізувати її в металі було нескладно. Інше питання, що всі комплектуючі довелося виробляти власним коштом. А полегшила справу та обставина, що цей будинок має доволі просторий вхідний хол, тому змонтувати й запустити тут підйомник вертикального типу було неважко. До речі, на цьому львівські політехніки не зупинилися. Нині вони мають аналогічне прохання ще від одного комунального підприємства – на вулиці Патона. Але тут розробники зіткнулися зі значно складнішим технічним завданням, адже мають зробити інклюзивний підйомник у вужчому просторі, тож нова конструкція потребуватиме складніших інженерних рішень.

– Науково-виробнича база нашої лабораторії цілком дозволяє виготовляти подібні пристрої, – розповідає професор Ігор Кузьо. – Більш того, їхня вартість у нас в чотири-п’ять разів менша від відомих зарубіжних пристроїв, де ціна аналогічних підйомників перевищує 8 тисяч євро. Звісно, що такими разовими благочинними акціями ми в Україні цю проблему будемо розв’язувати десятками років. Натомість за відповідного фінансування ми готові запропонувати свої оригінальні розробки для промислового виробництва й державі, і зацікавленим приватним структурам. Звичайно, після того, як наші підйомники покажуть себе в експлуатації, ми усунемо можливі недопрацювання і доведемо їх до остаточних кондицій. Але для того має бути бажання тих державних структур, які відповідають за розв’язання соціальних питань.

Нині у планах кафедри розробка набагато складніших механізмів подібного типу. Вони будуть розміщені у навчальних корпусах Університету і призначені для потреб студентів та аспірантів з обмеженими фізичними можливостями.

Автор: Ігор Галущак / Світлини Йосипа Марухняка

14.01.2018

У Львові відкрили «Сенсорну кімнату» для реабілітації дітей з особливими потребами

12 січня, відбулося урочисте відкриття Сенсорної кімнати (кімнати нейросенсорної інтеграції) для дітей з особливими проблемами. Кімнати відкрили у Дитячому центрі здоров’я імені Анни Мазуренко. Про це йдеться у прес-службі ЛМР.

«Мені дуже приємно, сьогодні тут вас вітати. І хочемо звернутися до вас із величезною вдячністю. Ми на рівні міста робимо багато речей. Ми намагаємося адаптувати дітей, допомогти батькам і, звичайно, багато уваги приділяємо роботі з педагогами, але цього є недостатньо. Тому дуже приємно, що є люди, які зацікавленні в підтримці, які зацікавленні в розвитку тих речей, які, насправді, потрібні для нас, які потрібні для батьків і для діток з особливими потребами. Спільними зусиллями ми зможемо досягнути результату. Ми повинні змінити думку і ставлення суспільства»,- сказала Зоряна Довганик, начальник управління освіти ЛМР.

«Я є тою людиною, яка працює з дітьми з особливими потребами і, насправді, ось ця ваша робота і ваша ідея розвитку людини за рахунок сенсорики, як на мене, – це фантастика. Ви зі своїми хорошими ідеями можете звертатися до нас у міську раду і ми чим зможемо обов’язково будемо сприяти у допомозі»,- зазначив Антон Нікулін, начальник управління молоді та спорту ЛМР.

Ювілейними монетами імені Князя Лева нагороджено:

за вагомий внесок у врегулювання соціальних конфліктів, що виникли внаслідок війни на сході України, голова ГО «Країна вільних людей» Надія Хоменко;
за популяризацію спорту, розвиток нейросенсорної інтеграції, оздоровчо-навчальних занять з плавання та інших програм комплексної фізичної реабілітації Голова Громадської організації Спортивний клуб «Три леви», майстер спорту міжнародного класу Дорош Назар.

Напрямком роботи ГО «Спортивний клуб «Три леви» є впровадження та розвиток комплексних програм фізичної реабілітації, зокрема для дітей, хворих на ДЦП, аутизм, дітей із затримкою психічного розвитку. Саме на цих дітей направлений останній проект, що стартував 1 вересня 2017 року щодо створення соціального підприємства, яке надаватиме медико-реабілітаційні послуги з сенсорної інтеграції (відчуття зору, слуху, смаку, нюху, а також відчуття дотику, відчуття руху/рівноваги і розуміння положення тіла). Його створення і успішна реалізація відбувається в рамках міжнародного проекту «Подолаємо наслідки війни разом», який реалізовується Дитячим фондом Німеччини спільно з ГО «Країна вільних людей» за фінансової підтримки МЗС Німеччини. Усі кошти гранту вкладено виключно в закупівлю сенсорного обладнання. Це дало можливість обладнати унікальну в Україні «Сенсорну кімнату» для реабілітації дітей з особливими потребами, робота якої базуватиметься за принципами соціального підприємництва, де частина послуг для дітей з малозабезпечених і кризових сімей надаватиметься на безоплатній основі, а для дітей учасників АТО та вимушених переселенців діятиме 50 % знижка.

Урочисте відкриття «Сенсорної кімнати» для реабілітації дітей з особливими потребами відбулося на базі створеного громадського організацією Дитячого центру здоров’я (вул. Дністровська, 27, Львів).

17 листопада 2016 року відбулося відкриття та освячення Дитячого центру здоров’я імені Анни Мазуренко, на якому був присутній заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

Центр є недержавним приватним закладом, що надає послуги на платній основі, але Центр намагається бути доступними для всіх потребуючих дітей та родин. Тому Центр залучає різні можливості допомогти родинам, що не можуть оплатити повну вартість послуг чи отримати фахову допомогу – через благодійність фахівців Центру, волонтерів, а також залучення благодійних коштів, грантів, пожертв інших батьків.

Ідея створення Дитячого центру здоров’я зародилася під час візиту представників Парляментарної Програми Канада-Україна в 2010 році до дитячої клініки Університету Каліфорнії Лос Анджелес (США). Після тривалого фахового обговорення, опрацювання та адаптації організаційної моделі, 14 липня 2014 р. було укладено договір між представниками Асоціації випускників Канадсько-Української Парламентської Програми, Канадського благодійного фонду Анни Мазуренко, Інституту психічного здоров’я Українського Католицького Університету та ТОВ «Воксел Україна» про спільну дію в створенні Дитячого центру здоров’я у Львові.

Влітку 2014 р. було представлено концепцію майбутнього Центру перед фаховим середовищем та представниками місцевого самоврядування. В подальшому, для реалізації проекту в форматі провадження соціального підприємництва, ТОВ «Воксел Україна» викупило приміщення колишнього господарського корпусу Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. Канадський фонд Анни Мазуренко підтримав проект започаткування Центру, надавши грант в розмірі 200’000 доларів США. В той час загальний бюджет реалізації проекту склав понад 700’000 доларів США.

29.12.2017

109 закладів громадського харчування у Львові повністю або частково доступні для маломобільних

У міськраді опублікували перелік громадського харчування у Львові, які повністю або частково доступні для мало мобільних людей.

«За інформацією районних адміністрацій, у кожному районі Львова є заклади громадського харчування, доступні або частково доступні для маломобільних груп населення. Такі заклади при вході облаштовані пандусами, мають відносно невисокий поріг, широкі вхідні двері, є доступ до туалету тощо. Загалом у місті їх налічується понад 100», – повідомили сьогодні, 29 грудня, в прес-службі Львівської міськради.

У Галицькому районі

1. Кав’ярня «Мапа» на вулиці Галицькій, 5 (при вході у заклад – пандус, є доступ до туалету);

2. «Креденс Кафе» на вулиці Валовій, 5 (при вході у заклад – пандус, є доступ до туалету);

3. «Корзо паб» на вулиці Братів Рогатинців, 10;

4. «Ардея» на вулиці Братів Рогатинців, 10;

5. «Бонжур» на вулиці Театральній і площі Яворського, 1(при вході у заклад – невисокий поріг);

6. «Брудершафт» на вулиці Вірменській, 16 (за входом у заклад – невисока сходинка, є доступ до туалету);

7. «Da Vinci» на проспекті Свободи, 22 (вхід у заклад – вільний, туалет у закладі – недоступний, оскільки перед ним є сходинки);

8. «Галка» на вулиці Ковжуна, 6 (при вході у заклад – невисокий поріг, доступ до туалету – вільний, ширина дверей – 80см);

9. «МакДональдз» на проспекті Шевченка,7 (двері – з двох половинок, з боку проспекту Шевченка сходинки відсутні, першийй поверх – доступний, туалет – сходинками вниз, немає пандусу);

10. «Глорія Джинс» на площі Міцкевича,1 (пандус перед входом на літній майданчик та в заклад, ширини дверей до туалету – 80 см);

11. «ЦК Локаль» на вулиці Валовій, 19 (перед входом у приміщення – одна сходинка, вхідні двері широкі, туалет не доступний);

12. «Крабс бюргер» на вулиці Валова 15 (вхід в приміщення – доступний, вхідні двері – широкі, перед туалетом – сходинка);

13. «Трапеза» на вулиці Братів Рогатинців,49 (перед входом у заклад – незначної висоти сходинка);

14. «Ле Жардін» на вулиці Братів Рогатинців (перед входом у заклад – незначної висоти сходинка, двері у приміщення – широкі, туалет у закладі відсутній);

15. «Караван» на вулиці Староєврейській, 46 (вхід – доступний, у приміщені – незначна сходинка);

16. «Сова» на вулиці Староєврейській, 40 (перед входом у заклад – незначна сходинка);

17. «Вайн хаус» на вулиці Староєврейській, 18 (перед закладом – одна сходинка, двері широкі);

18. «Час поїсти» на вулиці Староєврейській, 12 (при вході у заклад – одна сходинка, до туалету – дві сходинки);

19. «Тікітай» на вулиці Галицькій (при вході у заклад – одна сходинка, двері широкі, туалет відсутній);

20. «Деманжаро» на вулиці Галицькій, 10 (при вході у заклад сходинка, вільний доступ до туалету);

21. «Фреска» на вулиці Краківській, 9 (у зв`язку з невисоким порогом при вході в’їзд інвалідної каляски можливий);

22. «Лінивий Пес» на вулиці Краківській, 9 (вхід у приміщення доступний);

23. «Краківчанка» на вулиці Краківська,15 (вхід доступний);

24. «Ластівка» на вулиці Краківська, 30 (вхід доступний);

25. «Білий Лев» на вулиці Лесі Українки, 15 (вхід в приміщення з невисоким порогом);

26. Кав’ярня «Бахчисарай» на вулиці Друкарська, 1 (у зв’язку з низеньким порогом вхід у заклад доступний);

27. «Пошта на Друкарській» на вулиці Друкарська, 3а (вхід у приміщення доступний);

28. «Хліб та Вино» на вулиці Вірменська, 15 (вхід у приміщення доступний);

29. «Strudel Haus» на вулиці Шевській, 6 (у зв`язку з невисоким порогом при вході в’їзд інвалідної каляски можливий);

30. Готельнй комплекс «Лерполіс» на вулиці Театральній, 10 (вхід у заклад доступний);

31. Арт-кафе «Джем» на вулиці Театральна, 24 (у зв`язку з невисоким порогом при вході вїзд інвалідної каляски можливий. Відповідна ширина дверей туалету);

32. «Смаколик» на вулиці Михальчука,5 (вхід у заклад доступний);

33. Кав’ярня на вулицях Дорошенка й Костюшка (вхід у приміщення вільний);

34. Кафе на вулиці Дорошенка,27 (вхід у приміщення вільний, є доступ до туалету);

35. «Rocket espresso» на вулиці Січових Стрільців,17 (вхід у приміщення вільний);

36. «La Creperie» на вулиці Січових Стрільців, 17;

37. «СанКруа» на вулиці Костюшка,5;

38. «Пузата хата» на вулиці Січових Стрільців,12 (вхід у приміщення вільний, туалет не доступний оскільки є у підвальному приміщені);

39. «Реd Pepper» на вулиці Січових Стрільців, 5 (вхід у приміщення вільний);

40. «Львівська майстерня шоколаду» на вулиці Січових Стрільців, 5 (вхід у приміщення вільний);

41. «Піноккіо» на вулиці Крива Липа, 7 (вхід у приміщення вільний, є доступ до туалету);

42. «Черчелль» на вулиці Гнатюка, 4 (вхід у приміщення вільний);

43. «Япона хата» на проспекті Свободи, 29 (вхід у приміщення вільний, вільний доступ до туалету);

44. «Креденс кафе» на проспекті. Свободи, 37 (вхід у приміщення вільний, є доступ до туалету);

45. «Макдональдс» на проспекті Свободи, 35 (вхід у приміщення вільний, туалет на лругому поверсі);

46. «Смачна кава» на площі Яворського, 1 (вхід у приміщення вільний);

47. «Бонжур» на площі Яворського,1 (вхід у приміщення вільний, є доступ до туалету).

Залізничний район:

1. Піцерія «Марчелло» на вулиці Виговського, 100 (сходи відсутні, доступ забезпечено з вулиці та ТЦ «ВАМ», вхідні двері з 2 частин відчиняють, відповідають вимогам);

2. Арт-кафе «Древ Град» на вулиці Патона, 6 (сходи відсутні, поріг 10 см; облаштують пандус; вхідні двері з 2 частин відчиняються, відповідають вимогам; замовили поручні для туалету);

3. Кафе «Рибна хата» на вулиці Городоцькій, 263 (сходи відсутні, поріг 3 см, вхідні двері відповідають вимогам).

У Личаківському районі:

1. Ресторан «Медова печера» на вулиці Медової Печери, 65 (пандус, відсутні поручні з обох боків пандуса);

2. Ресторан «Старгород» на вулиці Римлянина, 1 (пандус, наявність доступного туалету);

3. Ресторан «Євроготель» на вулиці Тершаковців, 6а (одна сходинка з похилою площиною);

4. Кафе «Пательня» на вулиці Пасічній, 90 (пандус, відсутні поручні при сходах, відсутні поручні з обох боків пандуса);

5. Ресторан-бар «Роден» на вулиці Личаківській, 151 (вхід плоский, без бар’єрів);

6. Кафе «Кава» на вулиці Зеленій, 73 (вхід плоский, без бар’єрів);

7. Міні Бар «Скорті» на вулиці Вашингтона, 1 (вхід плоский, без бар’єрів);

8. Кафе «Чебуречна» на вулиці Вашингтона, 5а (пандус ненормативний, відсутні поручні при сходах, відсутні поручні з обох боків пандуса);

9. Кафе-бар «Медок» на вулиці Некрасова, 4 (вхід плоский, без бар’єрів);

10. Ресторан «Ієрусалим» на вулиці Мечникова, 39 (пандус ненормативний, відсутні поручні з обох боків пандуса);

11. Готель-бар «Оранж» на вулиці Личаківській, 181 (пандус ненормативний, відсутні поручні);

12. Кафе-бар «Берегиня» на вулиці Хмельницького, 200 (вхід плоский, без бар’єрів).

13. Кафе «Вареники» на вулиці Личаківська, 24а (вхід плоский, без бар’єрів).

У Сихівськкому районі:

1. Кафе «Любомила» на вулиці Драгана,10а;

2. Ресторан «Український дворик» на проспекті Червоної Калини, 109;

3. Ресторан «Екран» на проспекті Червоної Калини, 79;

4. Піцерія «Чікаго» на проспекті Червоної Калини, 62;

5. Ресторан «Оазис» на проспекті Червоної Калини, 35;

6. Піцерія «Челентано» на вулиці Сихівській, 13;

7. Ресторан «Султан Палац» на вулиці Угорській, 26

8. Кафе «Вишиванка» на вулиці Зубрівській, 38.

У Франківському районі:

1. Кафе «Мак Дональдз» на вулиці Володимира Великого, 24а (вхід плоский без бар’єрів, відповідна ширина дверей, окремий туалет);

2. Готель «Нота бене» на вулиці Поліщука, 78а (вхід плоский без бар’єрів, відповідна ширина дверей, прохід);

3. Кафе «Лове&Львів» на вулиці Стрийській, 66 (вхід плоский без бар’єрів, відповідна ширина вхідних дверей);

4. Кафе «Вишиванка» на вулиці Науковій, 7б (3 сходини без пороуччя, пандус, відповідна ширина дверей);

5. Кафе «Скай парк» на вулиці Стрийській, 202 (вхід плоский без бар’єрів, відповідна ширина дверей, є вертушка, яка знімається);

6. Кафе «Нью-Йорк» на вулиці Володимира Великого, 51 (2 сходини без поруччя, пандус без поруччя, відповідна ширина дверей).

У Шевченківському районі:

1. «Кури на дровах» на вулиці Липинського, 36;

2. «Кафе-бар» на вулиці Липинського, 60;

3. «Волтер» на вулиці Липинського, 60а (є пандус);

4. «Буфет» на вулиціХмельницького,225 (є пандус);

5. «Смачна піца» на вулиці Хмельницького, 225;

6. «Кафе – бар» на вулиці Хмельницького, 225;

7. «Кафе-бар «Рандеву» на вулиці Хмельницького, 139;

8. «Кафе-бар» на вулиці Хмельницького, 117;

9. «Кафе» на вулиці Хмельницького, 99;

10. «Ресторан» на вулиці Хмельницького, 99;

11. «Кафе» на вулиці Хмельницького, 269;

12. «Бенкетний зал» на вулиці Лінкольна, 57;

13. «Ресторан «Писанка» на вулиці Лінкольна, 10;

14. «Кафе» на вулиці Берестяній, 13;

15. «Піцерія» на вулиці Мазепи, 37 (є пандус);

16. «Ресторан «Балатон» на вулиці Мазепи, 11;

17. Піцерія «Деліката» на вулиці Мазепи, 22 (є пандус);

18. «Кафе» на вулиці Мазепи, 24;

19. «Піца, кури-гриль, бар» на проспекті Чорновола, 45;

20. «Кафе» на проспекті Чорновола, 45;

21. «Ресторан «Марго» на вулиці Джерельна, 42 (є пандус);

22. «Хінкальня «Грузинський ресторан» на проспекті Чорновола, 93;

23. Кафе «Хлібна хата» на проспекті Чорновола, 65 (є пандус);

24. Ресторан «Цепелін» на проспекті Чорновола, 59 (є пандус);

25. Кафе «Орхідея» на вулицях Шевченка й Томашівській;

26. «Таверна» на вулиці Шевченка, 362-364;

27. Кафе-бар на вулиці Шевченка, 309;

28. «Львівські круасани» на вулиці Базарній, 1;

29. Пекарня-кавярня «Братванка» на вулиці Лемківській, 15а (є пандус);
30. «Кухня» на вулиці Замарстинівській, 49;

31. Кафе-бар «Колос» на вулиці Остряниці, 1;

32. «Піца на дровах» на вулиці Хвильового, 50 (є пандус).

13.11.2017

Тепер незрячі львів’яни можуть навчатися у загальноосвітній школі

Незрячі діти – єдина категорія дітей з інвалідністю, яким для навчання потрібні не зошит і ручка, а спеціальні технічні засоби і спеціальне письмо, а також – спеціальні методики викладання. Тому аби вони могли безперешкодно навчатися у звичайній загальноосвітній школі, як їх зрячі ровесники, у Львові розробили українську модель інклюзивної освіти незрячих дітей, і за кошти міста вперше в Україні закупили такі спеціальні технічні засоби для навчання.

Так, протягом 2017 року ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» реалізовував соціально-культурний проект «Освіта школярів з важкими порушеннями зору в умовах інклюзії», який фінансово підтримало управління освіти Львівської міської ради. Цей проект зробив інклюзію відкритою для родин, які виховують незрячих дітей. Першою незрячою дитино у Львові, яка навчається за такою формою навчання, є Діана Патерега, учениця 2-го класу Львівської загальноосвітньої школи I – III ступенів №34 ім. Маркіяна Шашкевича.

«Розвиток інклюзивної освіти у місті Львові був розпочатий ще в середині 90-х років – тоді були створені перші класи у загальноосвітніх школах нашого міста. І на сьогоднішній день це питання є надзвичайно важливим, тому що кількість дітей, які мають особливі потреби і навчаються у школах міста, дуже швидко зростає. У порівняні із 2015 роком, кількість таких дітей зросла втричі. Тому місто намагається усіляко допомагати, підтримувати таку форму освіти, як інклюзивна, шляхом впровадження інновацій, шляхом реалізації різноманітних проектів, співпраці із громадськими організаціями. Так, останніми кроками було впровадження додаткової штатної одиниці асистент-вчителя, оскільки розуміємо, що на пів ставки асистент вчителя не завжди готовий працювати у класі, де є троє діток з особливими потребами. Окрім того, у навчально-методичному центрі нашого міста було створено відділ, який займається безпосередньо інклюзивною освітою, де проводиться навчання для батьків, вчителів, асистентів вчителів для того, щоб вони розуміли, як правильно працювати з такими дітьми.

В рамках реалізації соціально-культурних проектів, у 2017 році одним із переможців став Львівський осередок громадської організації Українська спілка інвалідів, які нам запропонували дуже гарний проект – налагодження роботи в інклюзивному класі, де навчаються діти із важкими порушеннями зору. Це був перший такий проект, реалізований у нашому місті. Завдяки цій співпраці було придбано спеціальне обладнання для того, щоб діти могли навчатися, а також була проведена велика кількість навчань, тренінгів, семінарів для педагогів, щоб вони могли розуміти, як це обладнання використовувати у навчально-виховному процесі», – розповіла начальник управління освіти ЛМР Зоряна Довганик.

Так, в рамках реалізації проекту:

організовано 5 майстер-класів і практичних тифлотренінгів для співробітників навчально-методичного центру освіти м. Львова. Заняття проводили Галина Ліщинська – перший в Україні вчитель, яка навчала в умовах інклюзії повністю незрячу дитину, а також Оксана Потимко – незрячий науковець, фахівець в галузі освітніх технологій для осіб з важкими порушеннями зору, автор української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів. Під час занять слухачі знайомилися з шрифтом Брайля, методиками проведення уроків за умов присутності в класі незрячого учня, адаптацією підручників і дидактичних матеріалів, роботою на ПК з мовним виводом;
закуплене спеціальне технічне обладнання – брайлівську друкарську машинку, комп’ютер з програмою екранного доступу, дейзі-плеєр). Це обладнання використовується незрячими учнями замість звичного зошита і ручки, та є дуже дороговартісним;
придбано низку допоміжних засобів для навчання (озвучені м’ячі, калькулятор з мовним виводом, прилад для рельєфного малювання, карту України та ін.);
виготовлено 30 шкільних підручників у форматі DAISY, рельєфну мапу України, книги брайлем і тактильні малюнки.

«Інклюзивна освіта є в Україні, але чомусь вважалося, що у нас незрячі діти не можуть вчитися у загальноосвітніх школах. Річ у тім, що це єдина категорія дітей з особливими потребами, які користуються не зошитом і ручкою, а спеціальними технічними засобами – озвученим комп’ютером, брайлівською друкарською машинкою і дейзі-плеєром, тому що в них є особливе письмо – шрифт Брайля. Діти інших нозологій користуються звичайним письмом. Окрім такого надзвичайно дорогого обладнання, такі діти ще потребують спеціальних методи викладання у класі. Тому ми розробили українську модель інклюзивної освіти незрячих дітей.

Школа і батьки купити своїй дитині таких засобів не можуть, бо вони є дуже дорогими. Тому ми дуже вдячні управлінню освіти Львівської міської ради, що нас підтримали, і в рамках проекту було закуплено обладнання, яке дає змогу незрячій дитині навчатися у звичайній загальноосвітній школі. Насправді немає потреби купувати такі дорогі засоби для кожної дитини і дарувати їх у постійне використання. Тому ми закупили обладнання і воно буде базі навчально-методичного центру, і якщо якась школа братиме на навчання незрячу дитину, то школа або звертатиметься до центру, щоб брати це обладнання у користування на час навчання дитини у школі. Після того, як дитина закінчить навчання, то обладнання повертається у центр, і працює для інших дітей. Бо цей проект забезпечив усі компоненти української моделі інклюзивної освіти незрячих дітей: облаштування робочого місця школяра, забезпечення доступу до підручників, навчання педагога і асистента вчителя.

Львів став першим місто України, яке впровадило у себе цю модель інклюзії незрячих дітей, і першим місто, в якому управління освіти має ці спеціальні технічні засоби для навчання незрячих дітей. І ми дуже мріємо, щоб такі центри, обладнані спеціальним засобами, як у Львові, з’явилися і в інших містах України», – розповіла Оксана Потимко, незрячий науковець, фахівець в галузі освітніх технологій для осіб з важкими порушеннями зору, автор української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів.

Бюджет проекту склав 37 тис. грн. Окремо управління освіти закупило брайлівську друкарську машинку, комп`ютер і дейзі-плеєр (на це використали аналогічну суму коштів). Обладнання закуповувала Оксана Потимко.

Довідка

Автором української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів є ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ». Донині ця громадська організація займається впровадженням інклюзивного навчання дітей з важкими порушеннями зору в межах всіх регіонів України. Йдеться про придбання для таких дітей перелічених вище спеціальних технічних засобів, виготовлення для них підручників DAISY і публікацію творів шрифтом Брайля, а також організацію виїзних курсів для педагогів за місцем проживання дитини.

Станом на 01.09.2017 року, за інклюзивною формою навчаються 22 незрячих школярів з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Дніпропетровської, Херсонської областей. З них четверо дітей навчаються на теренах Львівщини (двоє – у м. Львові).

Джерело: прес-служба Львівської міськради.

19.09.2017

Хлопець із ДЦП успішно подолав забіг «Львівська десятка»

У неділю, 17 вересня, хворий на ДЦП Іван Маслюк разом з командою On3wheels за допомогою спеціального візка взяв участь у Чемпіонаті України з бігу по шосе на 10 км. Забіг «Львівську десятку» команда подолала за 48 хвилин та 40 секунд, увійшовши у першу сотню переможців із 300 учасників.

Вперше в історії України участь в забігу взяла участь людина з інвалідністю. Іван Маслюк зі села Березівка Радехівського району Львівської області разом з командою «On3wheels – фонд здійснення мрій» та за допомогою спеціального візка La Joëlette («жульєтка»), взяв участь у «Львівській десятці» – чемпіонаті України з бігу по шосе на 10 км. Забіг відбувався вулицями Львова, встановлений ліміт на подолання дистанції був – 1 год. 20 хв.

«Це перший мій досвід участі в змаганнях з бігу, також це перший досвід для українців, адже раніше такого в нас не відбувалося. Ми ще в Франції почули про такі можливості для людей з інвалідністю за допомогою «жульєтки», і от ми вирішили привезти цю неймовірну ідею на батьківщину, – розповідає Іван Маслюк. – Наша команда подолала 10 км за 48 хвилин та 40 секунд. Ми фінішували 98-ми серед 300 учасників. Ми дуже раді, що нам вдалось увійти у першу сотню, так би мовити, переможців».

У планах команди є півмарафон і марафон.

«Такі акції дають можливість вести активний спосіб життя тим, хто раніше про це і не думав. І ми хочемо довести, що це можливо. Зараз ми починаємо готуватись до півмарафону (21 км) і марафону (42 км), які теж відбудуться у Львові», – розповідає координатор проекту On3wheels Олег Савчук.

Головною метою проекту On3wheels є зміна ставлення суспільства до людей з інвалідністю.

«Ми ж хочемо показати, що люди з інвалідністю мають можливість і мандрувати, і брати участь у спортивних змагання. За допомогою таких акцій, вони почуваються більш потрібними в суспільстві, відчувають турботу з боку звичайних людей. А іншим дається розуміння, що люди з інвалідністю такі самі як ми і можуть робити інколи навіть більше, якщо ми їм в цьому допомагатимемо», – каже координатор проекту On3wheels Сашко Луцик.

Довідка: цього року Іван на цьому візку підкорив найвищу вершину України – гору Говерла, а торік разом із друзями на триколісному велосипеді здійснив унікальну подорож через всю Європу до Лісабону. Перед поїздкою хлопець кілька місяців тренувався, проїжджав від 60 до 100 км і займався на спортивному майданчику.

05.09.2017

У Львові облаштували новий спортивний майданчик

9 вересня до Дня фізичної культури, на проспекті Чорновола, 45 відкриють мультифункційний спортивний майданчик, адаптований для людей з інвалідністю.

Загалом цього року з міського бюджету на відновлення спортивних майданчиків було виділено 2,5 млн. грн. Сьогодні спортивний майданчик на пр. Чорновола, 45 проінспектував міський голова Львова Андрій Садовий. Мер зазначив, що до 2020 року біля усіх шкіл мають бути відновлені спортивні зони та майданчики.

«Це наш четвертий майданчик. Плануємо розпочати роботи ще по трьох спортивних майданчиках. Цей майданчик буде у вільному доступі для усіх. Тут буде адміністратор, який буде везти журнал експлуатації майданчика, графік проведення спортивних заходів. Користування майданчиком буде безкоштовним»,

– зазначив Ігор Самотій, директор ЛКП «Спортресурс».

Майданчик на проспекті Чорновола, 45 завдяки відновленню та ремонту отримав спеціальне покриття з полівінілу – воно дозволяє людям, які пересуваються на візках, заїхати на спортивну територію і без жодних проблем зіграти у баскетбол чи флорбол. Загальна вартість робіт по відновленню – 1 млн. 300 тис. грн.

Також зараз розроблено проектно-кошторисну документацію ще на 4 спортивних майданчики, а саме:

вул. М. Вовчка, 3, де запроектовано зону з вуличними тренажерами, сучасним комплексом для занять «Street Workout», футбольним та баскетбольним полями.
вул. Винниченка, 4, де планується відновлення скейт-майданчику та облаштування сучасного баскетбольного майданчика, де будуть трибуни.
вул. Винниченка, 4, біля «Порохової вежі», де незабаром з’явиться відпочинкова зона з стаціонарними вуличними шаховими столами та тренажерами.
також дитячо-спортивний майданчик на вул. Чорноморська, 12, де планується облаштування дитячої зони з резиновим покриттям та спортивна зона з комплексом «Street Workout» та міні-футбольним полем з штучним покриттям.

Нагадаємо, що у 2016 році ЛКП «Спортресурс» було проведено капітальний ремонт 4 спортивних майданчиків на суму 3,3 млн. грн., а саме: було облаштовано міні-футбольні поля з штучним покриттям на вул. Кошиця, 4 та Тернопільська, 13а, також облаштовано сучасний майданчик для занять «Street Workout» на вулиці Винниченка, 4 (біля Порохової вежі) та зроблено поки що єдиний вуличний баскетбольний майданчик з поліуретановим покриттям на спортивному комплексі на вул. Кастелівка, 8.