GIZ – LV1256

12.12.2018

На Сихові реалізують пілотний енергоефективний проект

У Сихівському мікрорайоні реалізовуватимуть проект “Енергоефективний район міста Львова”. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

Проект діє від імені та на підставі доручення Федерального міністерства довкілля, охорони природи та безпеки ядерних реакторів Німеччини (BMU). Впроваджуватиметься проект Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. Тривалість проекту становить 4,5 років (01.10.2018 — 30.09.2022), а бюджет проекту становить 5 млн. євро. Мерія закликає мешканців проявляти ініціативу і брати участь у втіленні даного проекту.

Пілотним районом для впровадження проекту обрано Сихів. У межах Сихова буде обрано пілотний мікрорайон. Проект запропонує обраному мікрорайону додатковий механізм енергоефективних заходів. Запланована підтримка термомодернізації житлового фонду підлягає приведенню її у відповідність з проектом модернізації системи теплопостачання ЄБРР.

Окрім того, проект розробить комплексну модель енергоефективного постачання та споживання теплової енергії для обраного мікрорайону та сприятиме поширенню набутого досвіду.

За словами Ірини Маруняк, директорки департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, станом на сьогодні на кошти Європейського банку реконструкції та розвитку у Сихівському районі планується встановити 480 ІТП (індивідуальний тепловий пункт) у будинках. Перша черга — це встановлення 165 ІТП.

Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) © thermomodernisation.org

«Люди утеплюють квартири клаптиками, а це не добре, це не дає ефекту. Правильно, коли утеплений цілий будинок, цілий квартал, який черпає теплову енергію від одного ЦТП – тоді ми бачимо енергоефективність. Зараз ми в процесі роботи. Будемо розставляти акценти і визначимо, яка частка робіт буде за фінансування Німецького уряду, мешканців, міської ради. Наших німецьких колег також цікавлять будинки, де є велика кількість субсидіантів, щоб зрозуміти платоспроможність мешканців», – каже директорка департаменту ЖКГ та інфраструктури Ірина Маруняк.

Вона додає, що це буде перший пілотний проект в Україні, у його межах планують започаткувати співпрацю з державним Фондом ефективності, що зараз створюється.

«В Україні втричі більше субсидіантів, ніж у Німеччині. Тому є переваги інвестицій в енергоефективність, замість інвестицій у субсидії. Бо, інвестуючи в модернізацію і енергоефективність, можна модернізувати й економіку. Цей проект матиме величезну вагу на національному рівні, бо покликаний стимулювати розроблення моделі збалансованої інвестиційної політики, яка враховуватиме як сторону постачання так і попит», – каже Юрген Кайнхорст, голова департаменту співробітництва зі Східною Європою та Африкою Міністерства навколишнього середовища Німеччини.

Окрім впровадження енергоефективних заходів та технологій, також проводитиметься просвітницька робота з мешканцями.

31.05.2018

Президент Німеччини прогулявся історичним середмістям Львова

У середу, 30 травня, в межах дводенного візиту до України Львів відвідав президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.

У палаці Потоцьких відбулася зустріч із міським головою Львова Андрієм Садовим та головою Львівської ОДА Олегом Синюткою.

До слова, на час зустрічі у палаці Потоцьких тимчасово перекрили для проїзду вул. Коперника.

У межах візиту відбулась зустріч із студентами та викладачами Львівського національного університету ім. Івана Франка і школярами з нагоди німецько-українського року мов.

Також була прогулянка містом, під час якої відбувся огляд реставраційних проектів, які були реалізовані за підтримки Німецького агентства розвитку GIZ, а також – зустріч із представниками єврейської громади міста.

Міський голова Львова Андрій Садовий показав гостю школу № 62 та інші пам’ятки архітектури, які допомогли відновити фахівці GIZ.

Протягом 2009−2017 років у рамках цієї міжнародної співпраці у Львові відреставровано 82 балкони, 1023 вікна, 178 вхідних брам до будинків та 14 внутрішніх дворів. До слова, проект GIZ «Муніципальний розвиток і оновлення старої частини міста Львова» діяв у місті Львові впродовж 2009−2017 років. На 25 об’єктах виконано реставрацію окремих елементів, як-от скульптури на фасадах будинків.

Також президент відвідав меморіальний «Простір Синагог», який відновили на місці зруйнованої синагоги.

Додамо, що «Простір Синагог» відкрили для громадськості восени 2016 року. Торік його номінували на престижну європейську премію з сучасної архітектури Міс ван дер Рое, а на початку цього року — на премію американського архітектурного видання «ArсhDaily» як найкращий проект. Це — перший в Україні випадок, коли вшанування місць єврейської історії ініціювали та реалізували не громадські організації чи фонди, а міська рада у співпраці з партнерами: GIZ та Центром міської історії.

На завершення зустрічі міський голова подарував Президенту Німеччини книгу про Львів та ювілейну монету імені Короля Данила Галицького.

У вівторок, 29 травня, у Києві Франк-Вальтер Штайнмаєр зустрівся з Петром Порошенком та прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Довідково: президент Німеччини виконує здебільшого представницькі функції – він представляє Німеччину на міжнародній арені й акредитує дипломатичних представників. Крім того, він володіє правом помилування ув’язнених та наділений повноваженнями для розв’язання внутрішньополітичних криз.

Всі фото: прес-служба ЛМР

16.04.2018

У Львові відреставрують 50 вхідних дверей і брам

ЛКП «Архітектурно-археологічна служба» продовжує програму співфінансування реставрації історичних дверей і брам, започаткованої в рамках українсько-німецького проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ), який діяв у Львові з 2009 до 2017 роки. Про це йдеться в повідомленні ЛМР, передає Твоє Місто.

Протягом 2018 року міськрада готова допомогти із реставрацією 50 вхідних дверей та брам в історичному ареалі міста. Станом на сьогодні від мешканців подано 29 заявок.

Після їхнього опрацювання в архітектурно-археологічній службі проводуть попередній опис брами і визначення попередньої вартості робіт. Місто готове покрити 70% вартості, 30% мають оплатити мешканці. У залежності від розміру та стану брами реставрація може тривати до 3 місяців. Якщо це вузькі двері, такі як у більшості будинків на пл. Ринок, то їхня реставрація займає до 1,5 місяця.

Розпочати реставрацію перших об’єктів планують в найближчі тижні.

«Мешканці будинку на вул. Кониського, 5 вже готові до співфінансування, готові підписувати договір. Вартість робіт, яку на початку оцінили, була 50 тис. грн. Натомість столяр, який буде виконувати роботи, оцінив їх у 38,5 тис. грн. Відповідно, з них 70% фінансує наше ЛКП, а 30% оплачують мешканці», – розповіла директорка ЛКП «Архітектурно-археологічна служба» Тетяна Балукова.

За її словами, щоб подати заявку на участь в програмі співфінансування реставрації вхідних дверей і брам, мешканці можуть звертатися в управління охорони історичного середовища, вул. Валова, 20, каб. 12 ЛКП «Архітектурно-археологічна служба», або за тел. 297-51-32.

Нагадаємо, у Львові протягом 2009-2017 р. діяв проект «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ). У рамках цього проекту у співфінансуванні німецького товариства та мешканців було відреставровано 148 історичних брам. 70% вартості робіт фінансувало німецьке товариство, а 30% мешканці. 1 лютого 2018 року виконком ЛМР продовжив дію програми « Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова». Згодом в німецькому товаристві GIZ заявили про повернення у Львів з новим проектом.

05.11.2017

На Вірменській відреставрували колишню кам’яницю

У рамках програми співфінансування реставрації балконів від спільного українсько-німецького проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ) на вул. Вірменській, 13 фахово відновлено балкон і кам’яні фігури путті.

Будинок на вул. Вірменській, 13 – це колишня кам’яниця Муратовичів. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення.

«Ажурна решітка балкону разом з фігурами путті були демонтовані і реставрувались в майстерні. Балконну плиту і кам’яні консолі фахівці відновлювали на місці. На кам’яну плиту було прокладено цинкову бляху і для комфортного перебування мешканців – дерев’яний настил.

На весь перший поверх будинку реставратори наклали компреси для знесолення каменю, після чого камінь було очищено та доповнено», – повідомляють керівники проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ).

Нагадаємо, з 2011 року проект «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ) спільно з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради реалізують програму співфінансування реставрації балконів. Для обраних об’єктів розробляються документація і реставраційний проект, після цього місцеві майстри під фаховим керівництвом експертів GIZ проводять ремонтно-реставраційні заходи. За минулі 5 років у рамках цієї програми було фахово відреставровано 55 балконів в історичному середмісті.

Довідка

Чотириповерховий житловий будинок на вул. Вірменська, 13, відомий також як палац Мірів, з’явився внаслідок перебудови наприкінці XVIII ст. двох давніших кам’яниць архітектором Петром Полейовським та П’єром Дені Ґібо. Це пам’ятка архітектури національного значення (ох. № 319), що у своєму вирішенні поєднує риси класицизму та рококо.

У XIV–XVII ст. на місці кам’яниці стояли два будинки, в одному з яких мешкав Говганес Карматанянц (Іван Муратович) – перший вірменський друкар у Львові. У списках платників податків 1631-го, 1662-го та 1767 рр. будинок позначений як кам’яниця Муратовичівська. У ІІ пол. XVIII ст. обидві кам’яниці занепали. У 1773 р. їх викупив арх. Петро Полейовський, а у 1778 р. власником будинку став граф Йозеф Міро. У 1781–1783 рр. на його замовлення кам’яницю перебудували за проектом П’єра Дені Ґібо. Саме ця реконструкція визначила переважно сучасний вигляд будівлі. З 1857 р. у кам’яниці була розміщена фінансова прокуратура, у 1929–1933 рр. – товариство «Релігійна бібліотека», а у 1933–1945 рр. – Архідієцезіальна спілка вірмен.

04.11.2017

У житловому будинку на Пекарській відреставрували браму

За сприяння проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ) в житловому будинку на вул. Пекарській, 17 відреставрували цінну вхідну браму. Всі реставраційні роботи виконувались фахівцями-ковалями ПП «Оберіг-Груп», в рамках програми співфінансування проекту.

«Особливістю цієї брами є те, що вся конструкція, як і декоративні елементи, виконані з латуні. Прогулюючись історичним середмістям, латунні брами розпізнати практично неможливо. Зазвичай вони покриті товстим шаром фарби, і відкрити таку цінність можна лише, знявши старе фарбове покриття.

Тому, над об’єктом реставратори працювали дуже ретельно та обережно, з використанням відповідних інструментів – наприклад дерев’яних щіток для очистки тощо. Основні роботи полягали в розчистці, вирівнянні та стабілізації каркасу, відновленні латунних накладок, виготовленні фацетного скла та відсутніх елементів. Також було встановлено новий замок», – розповідають у проекті «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ).

Загалом в історичному середмісті Львова в рамках Програми співфінансування реставрації історичних вікон і брам було відновлено понад 1000 об’єктів.

Нагадаємо, за останні 6 років сприяння проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ) було фахово відремонтовано 78 балконів в історичному передмісті.

09.09.2017

У Львові відреставрували браму каплиці Боїмів

Вчора відбувся монтаж вже відреставрованої брами каплиці Боїмів. Монтажні роботи проводились під керівництвом Андреаса Альтгаммера, реставратора металу, експерта GIZ (Німеччина), та Юрія Миколаїшина, реставратора металу «Оберіг Груп» (Львів). Урочисте відкрити відреставрованої брами відбулось сьогодні в рамках відзначення Днів європейської спадщини. Вхідні двері у каплицю відкрили спеціально виготовленим ключем. Про це повідомляє прес-служба ЛМР.

Був знищений метал у нижній частині дверей. Цей метал привезли через кордон, він того самого часу, що двері, йому щонайменше 200 років. Коло замка колись був чортик з келихом в руках. Цей чортик відновлений по старих фотографіях», – розповіла Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР.

«7 років тому я почав працювати в цьому місті і моїм основним завданням було знайти фірми та реставраторів, які б могли проводити такі роботи. Це у рамках проекту GIZ. Вважаю, що за ці 7 років нам вдалось знайти і виховати спеціалістів, які можуть робити якісну реставрацію. На цій цінній пам’ятці ці фахівці показали, що вони таки спроможні добре виконувати реставраційні роботи.

Тут ми хотіли закласти такий початок робіт над цією пам’яткою. Ми підійшли до всіх робіт дуже бережно і з великою відповідальністю. Для реставрації і доповнення втрачених частин ми використовували матеріал, якому 200 років. Колір – це автентичний колір, який тут був. Хочу подякувати людям, які виконували реставраційні роботи», – розповів Андреас Альтгаммер, реставратор металу та експерт GIZ (Німеччина).

«Ми мали дуже велике щастя 7 років, що наші шляхи з Андреасом перетнулися. Він нами 7 років опікувався, ми постійно отримували фахові консультації. Реставрація – це річ непересічна. Цей об’єкт є знаковим для нашого міста і ми розуміли, наскільки ми маємо високу міру відповідальності за цей об’єкт. Була велика увага історико-охоронних органів міста до цього об’єкту, проводились попередньо дискусії, узгоджувались процеси роботи. Останні 2-3 тижні хлопці працювали і в суботу, і в неділю. Ми стикнулись з тим, чого раніше не робили – це відновлення замка, виготовлення ключів. Ми переглянули дуже багато книжок. По замку – для нас це був виклик, ми ключі підбирали, дивились по книжках. Ключ є унікальний», – Юрій Миколаїшин, реставратор металу «Оберіг груп».

«Велика подяка вам за цю прекрасну роботу, яку ви зробили. Пригадую, одного разу приїхали дуже інтелігентні гості до Львова, оглядали місто, вони були тут перший раз, і сказали прості слова – «які красиві люди жили тут 100 -200 років тому, бо лише красиві люди можуть творити таку божественну архітектуру». Сьогодні цікаво, що будуть про нас говорити через 100-200 років. А будуть говорити те, як ми сьогодні живемо, як ми вміємо цей діамант зберегти, як ми вміємо тішити людей новими пам’ятками архітектури. Сьогодні особливий день – ми поринаємо в історію, реставруємо ці прекрасні двері. Я часто сюди запрошую поважних гостей в цю каплицю. Життя швидко пливе і треба після себе хоч щось лишити – хоча би таку красу.

Нагадаємо, 25 липня, відбувся демонтаж металевої брами каплиці Боїмів – пам’ятки національного значення 17 століття у Львові, для проведення реставрації. Реставрація брами відбувалася на замовлення міста, а саме Львівської національної галереї мистецтв, за підтримки управління охорони історичного середовища ЛМР. Роботи тривали 5 тижнів. На час реконструкції брами в каплиці Боїмів було встановлено тимчасову, металеву браму.

З метою відновлення та збереження вхідних дверей каплиці Боїмів, у березні 2017 року була створена робоча група, до складу якої увійшли: Т. Возняк, О. Рибчинський, А. Салюк, М. Гайда, Л. Онищенко, І. Сварник, В. Косів, В. Одрехівський, Р. Шмагало, Р. Яців, Р.Могитич, І. Сьомочкін, С. Габор, Ю. Миколаїшин та Андреас Альтгаммер. Під час робочих зустрічей учасники цієї групи спільно з реставратором металу та експертом GIZ Андреасом Альтгаммером, який надавав фахові та технічні консультації при реставрації брами, розробили детальний план заходів з дослідження та реставрації брами.

Над реставрацією брами каплиці Боїмів працювало троє осіб. Двоє – це місцеві фахівці з обробки металу – Юрій Миколаїшин та Максим Собуцький. Допомагав їм Андреас Альтгаммер – німецький реставратором металу та експерт GIZ.

Фінансування реставрації брами відбувалось за кошти німецького проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова». Управління охорони історичного середовища ЛМР проводило усі підготовчі роботи, виготовляло необхідні документи і реставраційне завдання.

Довідка

Каплиця Боїмів, зведена у 1615 році у стилі пізнього ренесансу, та належить до найважливіших історичних будівель міста і є зразком каменярської та ковальської майстерності періоду ренесансу. Зважаючи на культурно-історичну та мистецько-ремісничу цінність цієї будівлі для міста, вхідна брама та металеві решітки каплиці потребували негайної реставрації.