Уперше за багато років українська мова домінує не лише на радіо, а й у телеефірі. Вже традиційно україномовним залишається кінопрокат, ще більше української мови стало в освіті, перші позитивні тенденції помітні у сфері послуг.
Про це свідчать дані аналітичного огляду “Становище української мови в Україні в 2018 році”, оприлюдненого рухом “Простір свободи”.
“Частка української мови у прайм-тайм телеканалів за рік зросла з 39% до 64%, а російської – впала з 32% до 7%. Решту часу займають двомовні російсько-українські програми”, – йдеться в дослідженні.
Дослідження частки української мови
Зазначається, що 54% всіх пісень у загальнонаціональних і 48% – на місцевих і регіональних радіостанціях лунають українською мовою. 84% часу програм на загальнонаціональному і 92% часу на місцевому й регіональному радіо ведуть українською мовою.
“У кінопрокаті понад 90% фільмів демонструють українською мовою. Частка газет, що видається українською мовою, знизилася і становить 34% від сумарного тиражу, частка книг, навпаки, зросла до 76%. При цьому дозвільна процедура ввезення книг із країни-агресора, що діє вже другий рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури”, – йдеться у повідомленні.
За підсумками моніторингу кафе й ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ і Сєверодонецьк) лише 40% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 74% є меню українською і тільки в 56% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.
За результатами дослідження, на жаль, російська мова досі домінує в українському сегменті інтернету. Серед 100 найпопулярніших серед українців сайтів – лише 10% україномовних. Як і раніше, у двомовних сайтах часто російська версія є основною, а українська є вторинною.
На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики.
Важливими кроками в цьому напрямі стало скасування Конституційним Судом закону Ківалова-Колесніченка і ухвалення в першому читанні законопроекту про державну мову №5670-д. А подальші перспективи розвитку і поширення української мови залежать від здатності парламенту скористатися історичним шансом і ухвалити закон про мову в цілому.
