Львівська ДФС поповнила бюджет на рекордну суму

У лютому 2019 року Львівська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України рекордну суму митних платежів – майже 2 млрд грн. Це найбільша сума за весь час існування Львівської митниці.

Про це інформує Дивись.info з посиланням на ДФС у Львівській області.

У лютому цього року Львівська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України 1 945,5 млн грн. Це на 776,7 млн грн більше, ніж у лютому 2018 року, а також на 354,8 млн грн більше, ніж у січні 2019 року.

Значна сума коштів – майже 580 млн грн, надійшла від митного оформлення транспортних засобів, з них 347,6 млн грн – так званих євроблях.

Показник середньоденних надходжень у лютому 2019 року становив 97,1 млн грн, що на 17,6 млн грн (або на 22,1%) більше від показника середньоденних надходжень січня цього року.

Нагадаємо, за пільговий період розмитнення авто на єврономерах Львівська митниця оформила 19 941 автівку на іноземній реєстрації та передала у держбюджет 1 млрд 191 млн гривень.

ДФС назвала вісім основних змін у валютному регулюванні

З 7 лютого 2019 року запрацює нова система валютного регулювання разом із введенням в дію Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». Вона складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.

Дорожня карта валютної лібералізації розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду та передбачає суттєву лібералізацію валютного ринку. Мова йде про покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законодавчих актів, спрямованих на підвищення якості регулювання фінансового ринку та попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни.

Цілі валютної лібералізації

• Лібералізація валютного ринку передбачає покрокове зняття всіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні.

• Буде прийнято низку законодавчих актів, спрямованих на підвищення якості регулювання фінансового ринку та попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни.

• Дорожню карту валютної лібералізації розробив Нацбанк разом з експертами МВФ.

8 змін у валютному регулюванні:

• Збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами зі 180 до 365 днів.

• Скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн.

• Скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції та запроваджується система е-лімітів (для здійснення господарської діяльності юридичній особі не більше 2 млн. євро протягом календарного року).

• Скасовується процедура реєстрації резидентами в НБУ зовнішніх запозичень.

• Скасовуються спеціальні санкції за порушення строків розрахунків (індивідуальний режим ліцензування та призупинення зовнішньоекономічної діяльності).

• Скасовується щоквартальне декларування валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться за межами України.

• Дозволяється вільне використання резидентами рахунків в іноземних фінансових установах та здійснення через такі рахунки валютних операцій, крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки.

• Дозволяється здійснення операцій за рахунками в українських фінустановах юридичних осіб-нерезидентів.

Які норми залишаються в силі

• Валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства здійснюватиме ДФС.

• Фінансова санкція за порушення строків розрахунків залишається незмінною.

• Збережено обов’язок продажу на валютному ринку надходжень в іноземній валюті.

• Також банки зобов’язані продати валюту у разі її купівлі та невикористання валюти за призначенням, як було зазначено при її купівлі, а також у разі повернення резиденту передплати від нерезидента.

Вчителі, що займаються репетиторством, до травня мають задекларувати свої доходи

Із 1 січня в Україні стартувала кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2018 році. Оприлюднити свій заробіток мають й вчителі та викладачі, які займаються репетиторством. Про це Львівському порталу повідомили у ДФС Львівщини.

Як наголошують податківці, репетиторство сьогодні контролювати є складно, адже більшість педагогів не декларують дохід від такої діяльності.

Під поняттям «репетиторські послуги» мають на увазі підготовку дітей до школи, вступу до навчальних закладів, ЗНО, навчання з будь-яких предметів тощо. Таку діяльність ведуть вчителі, викладачі та інші особи, які не зареєстровані як фізичні особи-підприємці, тому й не сплачують податки.

Тож якщо викладач-репетитор не є фізичною особою-підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок із таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України).

Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік викладачам-репетиторам слід подати до 1 травня за місцем податкової адреси (реєстрації) за формою Податкової декларації про майновий стан і доходи.

«Є надія, що громадяни, які надають послуги з репетиторства, є сумлінними, виявлять свою громадянську позицію і сплатять податки. Незадекларовані доходи сьогодні – це втрати бюджету, які необхідні для соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, своєчасності виплат пенсій та стипендій, зарплат тим же вчителям та викладачам», – зазначають у ДФС Львівщини.