Цей день в історії: відбулась коронація Данила Галицького

7 жовтня 1253 відбулась коронація і помазання галицько-волинського правителя Данила Романовича (Галицького) королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Король Данило (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу.

Урочиста коронація нового монарха Європи відбувалася в дорогочинському храмі Пресвятої Богородиці (місто Дорогичин у теперішній Польщі). Данилові на той час було 52 роки, а його держава була чи не найбільшою в тогочасній Європі – простягалася від Бугу аж до самого Дніпра.

Папа Римський Інокентій ІV виношував ідею антитатарського хрестового походу, до якого прагнув долучити ряд європейських країн. Відтак звернув увагу на Галицько-Волинську державу, територія якої була однією з найбільших у Європі.

Традиційно вважається, що і Данило Галицький прийняв корону (після двох відмов) через необхідність боротьби з татарами. Однак не менше його цікавили й інші вектори зовнішньої політики: боротьба за австрійську спадщину (після смерті австрійсько-штірійського герцога Фрідріха ІІ) та землі литовців, прусів, ятвягів на півночі.

Тоді посланець Інокентія ІV абат Опізо в 1253-му привіз до Дорогочина (тодішня західна околиця Галицько-Волинського князівства) королівські клейноди: корону, скіпетр і державу.

Коронація Данила Галицького папою римським Інокентієм ІV-им.

Важливим наслідком коронації  стало надбання рівних прав із іншими коронованими особами Європи. За тодішньою традицією, королівський титул міг надати лише Папа Римський. Король не міг бути нічиїм васалом, а в разі нападу на його державу інші королі мали надати йому допомогу. Данило Романович отримав титул «короля Русі», а папська булла закликала володарів Чехії, Моравії, Сербії, Помор’я та Прусії до походу на татар під керівництвом Данила Галицького.

Втім, королівська корона не принесла бажаного. Безрезультатно завершилася боротьба за австрійську спадщину (син Данила Роман не став австрійським герцогом), ніхто не відгукнувся на відозви папи про хрестовий похід. Все це привело до охолодження відносин із Римом. Вже наступник Інокентія ІV папа Олександр ІV воpоже ставився до Русі: пoгрoжував Данилу Галицькому церковним прoкляттям за відмову служити апостольському престолу, підбивав литовського короля Міндовга (коронувався в тому ж таки 1253-му) до нападу і дарував відпущення грiхів тевтонцям, які виступали проти русичів.

Тим не менш ще півстоліття по тому правителі Галицько-Волинської держави титулували себе «королями Русі».

Сама корона кілька століть зберігалася в Перемишлі. Була захована з початком Другої світової і від того часу її місце знаходження залишається невідомим.

Данило Романович походив з династії Романовичів, відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком Романом Великим. Правління Данила Галицького вважається періодом найбільшого економічного, політичного й культурного піднесення держави.

«Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смeрті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили» (історик Іван Крип’якевич).

Намагаючись відгородитися від впливів зі Сходу, Данило звернувся на Захід, тим самим подавши західним українцям приклад, який вони наслідуватимуть в усі наступні століття.

У мережі з’явився офіційний трейлер історичного бойовика «Король Данило»

У мережі з’явився офіційний трейлер історичного бойовика «Король Данило» львівського режисера Тараса Химича. Ролик у неділю, 9 вересня, опублікували на офіційній Facebook-сторінці фільму, пише Zaxid.net.

Головним героєм історичного бойовика є король Данило Галицький, який у XIII столітті керував Галицько-Волинським князівством. Саме Данило Галицький заснував Львів та назвав його на честь свого сина Лева.

Прем’єра фільму відбудеться 22 листопада. Як повідомила ZAXID.NET продюсерка фільму Олеся Галканова-Лань, зйомки уже практично завершені. «Ми уже монтуємо відзняті сцени і залишилось ще буквально кілька знімальних днів», – сказала вона.

«Король Данило» знятий практично без державного фінансування, а в основному за кошти меценатів. Як повідомляли раніше, зібрали близько 4 млн грн. Однак, за словами Олесі Галканової-Лань, повний кошторис фільму оголосять пізніше.

Спочатку виконавцем головної ролі був тернополянин Олександр Алексєєв. Однак у грудні 2017 року його замінили на актора із Запоріжжя Сергія Ярмошенка. Він працював у кінному театрі на острові Хортиця, тож самостійно виконує бойові трюки.

Атмосферу XIII сторіччя, коли жив Данило Галицький, відтворили у П’ятничанах на Львівщині. Для цього, як повідомляв ZAXID.NET, там збудували середньовічне містечко.

Частину сцен знімали також у середмісті Львова, зокрема у Бернардинському дворику.

Нагадаємо, ідея стрічки – показати короля Данила як людину, вказати його роль в історії та загалом розповісти про образ героя. Виконавцем головної ролі є актор Олександр Алєксєєв. Загалом головних дійових осіб фільму є 37.

Стрічка стане першим історичним бойовиком українського виробництва та, за задумом творців, кінороботою, що приверне погляд глядача до легендарної історії.

«Він не такий, як ви думаєте. Забудьте усе, що ви чули до цього. Відкинувши усі стереотипи звільніть розум, щоб історія життя короля стала оповіддю про людину, її характер, її рішення, її вчинки, її відповідальність та непередбачуваність. Він – інший, завдяки чому перевертає світ з ніг на голову. Ніякого сивочолого діда…» – так описують головного героя – Данила Галицького, творці фільму.

Яким би міг бути пам’ятник Данилу Галицькому

Уже 18 років площу Галицьку у Львові прикрашає пам’ятник засновника міста Львова, хоча насправді ідея спорудити монумент Данилові Галицькому виникла значно давніше, ще в радянський час. У 1947 році керівництво області звернулося до уряду УРСР з пропозицією відзначити у 1949 році 700-річчя заснування Львова і до цієї дати встановити пам’ятник королю Данилу.

“Тут стояти граду Лева”. Скульптура Теодозії Бриж

У 1958 році було прийнято постанову «Про спорудження у 1958-1970 рр. пам’ятників у Львівській області», згідно якої було передбачено встановлення монументу Данилу Галицькому на площі Старий Ринок.

Проект братів Сухорських (пл.Галицька)

5 січня 1971 року ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР таки прийняли постанову про спорудження пам’ятника, але лише у 1981 році виконком Львівської обласної ради повернувся до проблеми встановлення монументу. Проте, до діла так і не дійшло. Серед проектів того часу варто відзначити скульптуру Теодозії Бриж «Тут стояти граду Лева».

Скульптор Петро Кулик (пл. Соборна)

До ідеї будівництва монументу повернулися аж у 1999 році. Було створено організаційний комітет та почали збирати пожертви на спорудження пам’ятника.

Автор Ярослав Троцько (біля Порохової вежі)

Наприкінці 2000 року Львівська міська рада, обласні організації Спілки архітекторів і Спілки художників України оголосили Всеукраїнський конкурс, під час проведення якого було розглянуто 21 проект пам’ятника. Два проекти були показані поза конкурсом.

Проект Яролава Мотики (Високий Замок)

Для встановлення монумента архітектори вибрали площу Галицьку, площу Соборну , площу Старий Ринок, оглядовий майданчик на Високому Закмку (біля приміщення телестудії) та на Валах (поміж Пороховою вежею та пожежною частиною). З цих варіантів одразу виключили площу Старий ринок, оскільки тут комплекс пам’ятника нашаровувався на фундамент зруйнованої синагоги.

Автор Еммануїл Мисько

Проекти було виставлено у Львівському палаці мистецтв. Більша частина представлених композицій зображала засновника у вигляді вершника , у тому числі одна – з малолітнім спадкоємцем, ще у двох вершник був спішений, а у шести варіантах є тільки постать.

Проект архітектора Коваленка

Надзвичайно цікавими були й поза конкурсні роботи – створений Еммануїлом Миськом задовго до конкурсу монумент князю Данилу на стоячому коні та альтернативний проект архітектора Коваленка – каплиця-ротонда у вигляді корони.

І хоча за умовами конкурс мав проводитися в один тур, журі довелося  провести три засідання і все ж таки першої премії не було присуджено нікому. Другу присудили авторській групі скульпторів – Василю Яричу і Роману Романовичу та архітектору Яремі Чурилику. За їхнім ескізним проектом і спорудили пам’ятник Данилу Галицькому, який урочисто було відкрито 26 жовтня 2001 року на площі Галицькій.

Роботи з монтажу монументу Данилові Галицькому. Фото 2001 року

Проект-переможець –  це молодий воїн, піднятий на стременах, мудрий і войовничий князь. На думку багатьох у монументі вдало відображено історичну постать князя-короля та епоху загалом.

У короткий термін було відлито п’ятиметрову скульптуру в бронзі: виготовлення пам’ятника повністю взяла на себе Львівська кераміко-скульптурна фабрика. Люди працювали від ранку до ночі, бажаючи якнайшвидше завершити довгоочікуваний проект…

Монтаж пам’ятника Данилу Галицькому у Львові. Фото 2001 року

На спорудження монументу було витрачено 60 тонн граніту та 9 тонн бронзи! Сам пам’ятник являє собою бронзову фігуру Данила Галицького на коні, що підноситься на гранітному постаменті, який прикрашає барельєф корони. Загальна висота пам’ятника 10 метрів!

Певні суперечки та розбіжності виникли щодо місця встановлення… Звичайно, пам’ятник Данилу Галицькому пасувало б поставити на території княжого Львова або в парку “Високий Замок”, де князь Данило збудував фортецю в XIII сторіччі, або в самому серці княжого Львова, де він жив (площа Старий Ринок, початок вулиці Б.Хмельницького). Але з огляду на те, що там немає достатньо місця для огляду пам’ятника, вирішили встановити його на площі Галицькій.

Пам’ятник Данилу Галицькому у Львові. Фото 2015 року

Джерело: photo-lviv.in.ua

У Львові тривають зйомки історичного фільму «Король Данило»

Сьогодні, 9 жовтня, у Львові тривають зйомки історичного фільму «Король Данило» режисера Тараса Химича. Про це повідомляє кореспондент «Вголосу».

Як розповіла виконавчий продюсер стрічки Олеся Галканова-Лань, у місті знімають епізод про штурм Києва ордою. Воєвода Києва обороняє ворота, однак орда проривається та палить місто. До зйомки залучили 30 осіб.

Зазначимо, головні локації фільму «Король Данило» – Львів, Київ, Галич, Чернігів та інші міста України. У місті Лева, зокрема залучають до зйомок оборонні мури, Покровську церкву та інші об’єкти.

Нагадаємо, ідея стрічки – показати короля Данила як людину, вказати його роль в історії та загалом розповісти про образ героя. Виконавцем головної ролі є актор Олександр Алєксєєв. Загалом головних дійових осіб фільму є 37.

Стрічка стане першим історичним бойовиком українського виробництва та, за задумом творців, кінороботою, що приверне погляд глядача до легендарної історії.

«Він не такий, як ви думаєте. Забудьте усе, що ви чули до цього. Відкинувши усі стереотипи звільніть розум, щоб історія життя короля стала оповіддю про людину, її характер, її рішення, її вчинки, її відповідальність та непередбачуваність. Він – інший, завдяки чому перевертає світ з ніг на голову. Ніякого сивочолого діда…» – так описують головного героя – Данила Галицького, творці фільму.

https://www.youtube.com/watch?v=1yV5hNTQ6IU

Стрічку обіцяють показати на великих екранах вже весною наступного року.

Цікаві факти про короля Данила Галицького

Данило Галицький — один з найвидатніших українських князів, могутній правитель, проникливий політик і дипломат, відчайдушно хоробрий воїн і талановитий полководець. Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави.

Він був єдиним серед українських князів періоду феодальної роздробленості, хто зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель. При ньому міжусобиці в наших землях практично закінчилися, а напади поляків, угорців, литовців і половців поступово відійшли в минуле.

Князь розширив територію до Любліна і Перемишля на заході, Мукачево та Чернівців — на півдні, будував нові міста (Львів, Холм, Угровськ, Данилів) і розвивав старі (Галич, Дорогочин, Володимир). При ньому Галицька Русь стала одною з найбагатших держав в Європі, оскільки князь Данило зумів ефективно використовувати всі переваги вигідного географічного положення своїх земель, а також найбільших родовищ солі.

Все його життя — це боротьба за захист українських земель від численних завойовників.

  • В 19 років (1223) — один з ініціаторів битви на Калці з монголо-татарами, який вважав, що захищати Батьківщину потрібно на далеких підступах, а не тільки на власній землі. На жаль, князя Данила підтримали не всі, і битва на Калці була програна;
  • У 37 років (1240) великий князь Київський, який дав бій монголо-татарам, зумів отримати більш «м’яку залежність» від Орди, ніж інші давньоруські землі;
  • В 50 років офіційний «Король Русі» (аж до смерті у 1264), який отримав титул короля за союз проти монголо-татар.

Майбутній король землі Галицької був старшим сином князя Романа Мстиславовича і його дружини Анни. Його предками по батьківській лінії були славний Володимир Мономах і об’єднувач Польщі Болеслав Кривоустий, по материнській — візантійський імператор Іссак ІІ Ангел.

Данило Романович завжди відрізнявся небувалою особистою відвагою. Молодий князь був сміливий, рішучий, щасливий, до того ж мав репутацію безстрашного бійця.

У битві на річці Калка князь волинський Данило рухався зі своїм військом в авангарді. Постійно ходив на вилазки і в розвідку, саме він захопив перших полонених татар. А під час самої битви першим кинувся в саму гущу ворогів і отримав важке поранення в груди. Його тоді дивом врятували найближчі охоронці.

У 1229 року під час облоги польського міста Каліш князь Данило Романович особисто проник за міські стіни для розвідки. Він перевдягнувся простим боярином, а обличчя закрив глухим шоломом. Почувши, як городяни на своїх зборах сперечаються, здавати їм місто чи ні, князь вийшов в центр і назвав своє справжнє ім’я, а потім запропонував їм капітулювати перед ним особисто. Поляки, вражені такою сміливістю і благородством, погодилися і уклали мирний договір з хоробрим воїном.

У 1245 році відбулася битва на річці Сан, в Галицькій землі. Князі Данило і Василько Романовичі протистояли польсько-угорській армії, яку привів на Русь їх суперник князь Ростислав. Один з ворожих полків очолював відомий угорський воєвода Фірлей, який хвалився перед військом, кажучи, що русини ніколи не витримують довгого бою. Але за свою зухвалість і самовпевненість він був жорстоко покараний галицькими воїнами. Сам князь Данило розсіяв угорський полк, захопив прапор і розірвав його навпіл. Поразка іноземних армій було повною: сам же воєвода Фірлей потрапив у полон і був там страчений.

Однією з найважливіших та найвизначніших подій середньовіччя в історії нашої країни стала славетна коронація Данила Галицького 1253 року, що зумовило інтеграцією волинської землі, як частини Галицько-Волинської держави, у європейську спільноту.

Коронація Данила Галицького папою римським Інокентієм ІV-им.

У грудневу негоду посланник Папи Римського Інокентія ІV прибув до Дорогочина. Дорогою була оприлюднена булла – яка стала своєрідним каталізатором згоди тодішнього князя на коронування, бо зміст її закликав володарів Чехії, Моравії, Сербії, Помор’я та Пруссії до хрестового походу під проводом князя Данила Галицького проти монголів.

Урочиста коронація нового монарха Європи відбувалася в дорогочинському храмі Пресвятої Богородиці. Данилові на той час було 52 роки, а його держава була чи не найбільшою в тогочасній Європі – простягалася від Бугу аж до самого Дніпра. Автор: Гнатюк для dovidka.biz.ua.