Історик знайшов документ, який спростовує московський міф про Богдана Хмельницького

Історик Тарас Чухліб знайшов у Варшавському архіві документ, в якому король Речі Посполитої Ян Казимир стверджує, що Богдан Хмельницький будував суверенну державу.

“Натрапив на дуже цікавий документ від 26 квітня 1656 року. У дипломатичній інструкції король Ян ІІ Казимир наказував своєму послу до кримського хана Шомовському донести до Мегмеда IV Гірея, що Богдан Хмельницький – “Гетьман війська запорозького хоче собі окрему державу з України зробити”, – про це дослідник написав у Facebook.

Чухліб підкреслив, що документ публікується вперше.

Унікальний лист спростовує популярний у Росії міф, що після Переяславської Ради гетьман Хмельницький прагнув жити у союзі із Московією та під московським царем.

Історик Тарас Чухліб віднайшов у польських архівах перекладений з турецької на польську Бучацький договір. Угоду підписали Річ Посполита та Османська імперія 1672-го. У тексті є напис Ukrainskie Panstwo – Українська держава.

Науковці ймовірно знайшли могилу Богдана Хмельницького

На Черкащині під Іллінською церквою знайшли підземний склеп, який, ймовірно, є місцем поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина, передає Еспресо.

Про це повідомили на сайті археологічного об’єднання “Фонд Великий льох”.

“У Суботові науковці знайшли ймовірне поховання Хмельницького. У родовій церкві-усипальниці георадари зафіксували старовинний склеп. Фахівці припускають, що це поховання самого гетьмана, яке шукали понад 300 років”, – йдеться у повідомленні.

Під час експедиції у Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань. Завдяки цьому методу вдалося обстежити простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м, – за словами кандидата геологічних наук Ксенії Бондар.

“За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп”, – розповіла Бондар.

Найважливішим доказом, що склеп належить саме Богдану Хмельницькому – є копія метрики Іллінської церкви. Метрику склав у 1885 році вчитель Медведівської церковно-приходської школи О. Татаров. У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви.

Нагадаємо, що Богдан Хмельницький помер 27 липня (6 серпня за новим стилем) 1657 р. в Чигирині і 25 серпня був похований у Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував.Точне місце поховання невідоме. За однією з версій, тіло гетьмана було сплюндроване і знищене після взяття Суботова в 1664 році військами польської шляхти.

Художниця відтворила портрети українських гетьманів

У Музеї гетьманства в Києві відкрилася виставка “Герої козацької України”. Портрети українських гетьманів київська художниця Наталя Павлусенко відтворила за допомогою старих зображень і літературних описів, пише Gazeta.

“Коли син приносив зі школи підручники – дивувалася, що портрети польських королів і російських царів були якісними і реалістичними. Натомість зображень гетьманів України – досить мало, часто статті про них ілюстрували просто картинкою булави. Вирішила створити портрети найвідоміших ватажків козацької доби. Для цього зібрала прижиттєві зображення і консультувалася з істориками“, – каже художниця.

Експозиція включає сім портретів гетьманів. Це Северин Наливайко, Іван Підкова,Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Іван Мазепа та кошовий отаман Іван Сірко.

“Портрет отамана Івана Сірка відтворила на основі антропологічного дослідження Галини Лебединської. Щоби природно виписати поставу героя – запросила позувати акторів театру імені Івана Франка. У козацького ватажка Северина Наливайка не було прижиттєвого зображення. Реконструювала його на основі двох описів – один з них – Миколи Вінграновського. Писав, що був він гарний, як бог, чорнявий, із гнучкими пальцями й інтелігентною поставою. Коли почалася війна – у мережу викладали зображення людей, які воювали. У Facebook побачила фото героя України Олександра Мороза. Видався мені подібним до Наливайка. Вираз обличчя – спокійний, постава горда й достойна. Жоден актор не міг би так зобразити героя, як людина, яка по-справжньому тримала зброю. Написала з нього Наливайка, змінивши колір очей і волосся – на темний. Портрет Петра Дорошенка писала з першого зображення гетьмана – гравюри ХVIII століття художника Лєрха не дуже хорошої якості. Подальші портрети сильно відрізняються – той Дорошенко, якого ми звикли бачити, мав відмінні риси. Щоби достовірно відтворити його образ, співпрацювала з істориком костюму Сергієм Шеменковим“, – каже художниця.

У жанрі історичної реконструкції художниця працює вже понад 12 років. Серію портретів гетьманів створювала 2 роки.

Портрети Петра Дорошенка та Івана Мазепи Наталі Павлусенко рівненська фабрика солодощів використала для дизайну коробки нової серії цукерок.