бібліотека

15.06.2019

У Львові запрацювала перша в Україні «Wiki»-бібліотека

У Львові відкрилася перша в Україні сучасна інтерактивна Wiki-бібліотека. Про це йдеться на сайті Львівської міської ради.

Відтепер всі діти та дорослі можуть не лише почитати цікаві книжки, а й навчитися писати чи редагувати статті у Вікіпедії – загальнодоступній вільній багатомовній онлайн-енциклопедії.

Надсучасна медіатека Wiki поєднує в собі комфортний простір розміром 175 м² для читання, обговорень, надихаючих лекцій і зустрічей. Сюди можуть приходити як діти, так і дорослі. Концепція Wiki-бібліотеки інспірована ідеями Вікіпедії щодо відкритого простору для всіх, де кожен може стати активним учасником його творення.

Також медіатека Wiki буде неофіційним «штабом» вікіпедистів Львова. Саме тут вони планують регулярно зустрічатися для дискусій на актуальні теми з розвитку енциклопедії українською мовою.

“Це тільки перший крок великого комплексу Lviv Open Lab. Це найбільша медіатека тут, де будуть збиратись дослідники Вікіпедії. Вона зроблена за прикладом таких найсучасніших медіатек, які відкриваються в світі”, – вважають у Львівській міській раді.

Wiki-бібліотека запрацювала згідно програми «Львів 2020». Місцеві чиновники хочуть, аби в кожному районі міста була сучасна медіатека.

“Щоб бібліотека стала не лише книгозбірнею, а місцем зустрічей, активного відпочинку та своєрідною коворкінг-зоною”, – йдеться у повідомленні органу місцевої влади.

29.01.2019

Перетворення шкільної бібліотеки у Львові. Фото «до» та «після»

У Facebook з’явились світлини бібліотеки СЗШ №99, яку у межах Громадського бюджету вдалось перетворити у сучасну навчально-відпочинкову зону для учнів. Про це йдеться на офіційній сторінці Громадського бюджету, передає Львівський портал.

Проект «Інтернет-бібліотека-трансформер» у СЗШ №99, що на вул. творчій, 1, став одним із переможців Громадського бюджету у 2018 році. Його вартість становила майже 0,5 млн грн.

Відтак дотепер у школі повністю відремонтували два приміщення бібліотеки, закупили нові полиці та стелажі для книг. У читальному залі облаштували smart-простори та встановили меблі-трансформери, аби виокремити медіазону, інтернет-зону, простір для соціокультурних заходів, «комфорт-зону» та «зону тиші».

Також для оновленої бібліотеки придбали електронні книги, проектор та інші засоби, необхідні для всебічного розвитку школярів. Тут для учнів планують проводити різноманітні освітні заходи, обговорення та кінопокази.

«Завдяки яскравому дизайну бібліотеки, правильному зонуванню простору та забезпечення доступу до інформації на різних носіях бібліотека перетворилася не лише на місце для навчання, а й стала центром громадського життя у школі», – йдеться у повідомленні.

11.05.2018

Сьогодні у Львові відкрили URBAN бібліотеку

Сьогодні, 11 травня, відбулося відкриття URBAN бібліотеки.

Проект ревіталізації бібліотечного простору на базі бібліотеки-філії № 8 ЦБС для дорослих міста Львова триває з кінця 2015 року. Ідея та концепція утворилися в результаті спільної злагодженої діяльності трьох сторін: ЦБС для дорослих міста Львова, управління культури ЛМР та урбаністичної тусовки міста. Про це пише прес-служба ЛМР.

«Завдяки ідеям, синергії тих ідей, завдяки активним громадянам, завдяки активним працівникам бібліотеки, які тут працювали і працюють, завдяки КУ «Інститут міста», який теж зробив вагомий внесок в напрацюванні концепції, студентам, які долучалися — було напрацьовано унікальну концепцію не лише для Львова, але й для всіх міст України.

Ми хочемо, щоби це був такий існуючий, практикуючий і розвиваючий публічний простір, де би збиралися урбаністи, архітектори та обговорювали питання міста Львова.

Тут було зроблено капітальний ремонт, було реставровано вікна, двері. Пропрацьовано спеціальний дизайн, меблі було виготовлено також на замовлення. Наразі, ми тут маємо 28 тис. книг, серед яких приблизно 10% – урбаністична література, яку ми і надалі будемо збільшувати”, — зазначила Наталія Бунда, директор департаменту розвитку ЛМР.

URBAN бібліотека, як відкритий простір працюватиме з питаннями архітектурного проектування міст, соціального життя міст, вибудови зв’язків у місті, життя людини в місті. В бібліотеці можна буде відвідати багато цікавих подій, вокшопів, лекцій та почитати сучасну художню та профільну літературу з урбаністики.

«URBAN бібліотека спочатку напрацювала свою концепцію та аудиторію, а потім закрилася на ремонт. Під час попередньої діяльності URBAN бібліотека брала активну участь в житті міста: приймала експертів та мешканців в проекті „Вулиця для всіх“, була локацією для Фестивалю аудіо-візуального мистецтва ТЕТРАМАТИКА (2017), була постійним учасником Майстерні міста, започаткувала свій міждисциплінарний ПРОЕКТ 102,5 тощо. URBAN бібліотека стала кращою бібліотекою 2017 року за версію Української бібліотечної асоціації», — розповідають в управлінні культури ЛМР.

На відкриття URBAN бібліотеки управління культури разом із GIZ запросили головного урбаніста Ейнговена (Нідерланди) Кейса Донкерса, засновника Голанського тижня дизайну, дослідницького проекту City as a Lab, он-лайн платформи Brabant Academy та Центру розвитку Архітектури Ейнговена. Гостей чекала неформальна зустріч-розмова із Кейсом Донкерсом. Для усіх відвідувачів провели екскурсії оновленим простором бібліотеки.

О 18.30 год. Кейс Донкерс прочитає лекцію «Full moon for urban transformation». Також під час свого візиту він зустрівся з міським головою Андрієм Садовим, головним архітектором Львова Юліаном Чаплінським, представниками креативних індустрій.

О 20.00 год. відбудеться концептуальна музична імпровізаційна сесія проекти на стику нових технологій, музики, візуального мистецтва від музично-соціальної ініціативи ХАТНЄГРАННЯ.

«URBAN бібліотека — це перший такий об’єкт у Львові, гарний зразок для наслідування в інших містах, платформа, що випробовує нові формати, заходи, вміння, знання, платформа, що дає можливість створювати нові проекти навколо ідеї URBAN і їх втілювати. Це — місце проведення цільових заходів по обговоренню важливих для міста питань, комфортне і затишне місце для читання і спілкування, оснащене комп’ютерами і відповідною технікою (комп’ютери, мікрофони, фотоапарат, проектор, екран, sound-система, планшети, VR), місце для експонування мистецьких творів, проведення перформансів, місце для проведення воркшопів, майстер-класів, лекторіїв, кінопереглядів, скайп-конференцій, місце для реалізації авторських проектів, місце отримання альтернативної освіти і практичних навичок. Місце, що надихає», — додали в управлінні культури ЛМР.

Довідка

URBAN бібліотека знаходиться в квартирі старого будинку початку ХХ століття, що робить її дуже харизматичною і надає квартирниковий формат, який зберегли. Бібліотека була повністю оновлена: була збільшена енегропотужніть, замінено електрокабелі і створено нова система освітлення, відреставровані вікна і двері, автентичність яких збережена, були закуплені нові меблі та створені ексклюзивні книжкові стелажі, встановлені сучасні вентиляційні системи, закуплена сучасна література. Бібліотека має свою кухню, де можна попити кави з тістечками, читаючи книгу або дискутуючи. Оновлення бібліотечного простору — 1 225 000 грн.

Загалом у Львові 40 міських бібліотек, 23 — дорослі та 17 дитячих. Тенденція оновлення та трансформації бібліотек, яка зараз дуже виражена в міській політиці, дає свої плоди. Минулого року відремонтували та відкрили 4 дитячі бібліотеки на загальну суму 1.441.500 грн. В цьому році ми вже відкрили нову Smart бібліотеку для дітей на Рясне (Ковалика, 1) — 7.738.000 грн, також ведуться ремонтні роботи :

1. Сенсотека (вул. Самчука, 22) — 1 500 000 грн (загальна вартість робіт 3 519 930 грн)

2. Іннотека (вул. Городоцька, 285) — закладено 1 000 000 грн (загальна вартість — 3 520 000 грн)

3. Мейкерспейс (пр. Червоної Калини, 81) — 2 300 000 грн

4. Філія № 16 (вул. Старознесенська, 56) — 420 000 грн

5. Філія № 37 (вул. Миколайчука, 1) — 400 000 грн

6. Дитяча бібліотека-філія № 27 (вул. Б. Хмельницького, 175)

7. Філія № 43 (вул. Стрийська, 79) — 1 400 000 грн.

Фото: ЛМР

18.04.2018

У Львові діятиме Чеський дім в будівлі бібліотеки, яку відремонтують

17 квітня у місті Львові з візитом перебував Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула. В межах візиту у Львівській міській раді відбулося підписання договору оренди нежитлових приміщень, в яких розмістять Чеський дім у Львові. Також Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні зустрівся з міським головою Львова і обговорив можливі спільні до реалізації проекти.

Згідно з договором оренди приміщень, реалізація цього проекту, відновлення медіа теки, відбудеться в два етапи. Буде відремонтовано приміщення, які Чеський дім використовуватиме протягом 2018 року. А до кінця 2020 року планують капітально відремонтувати всю бібліотеку за рахунок інвестиційного внеску Чеського дому.

«Ми працюємо над тим, щоби бібліотеки у місті Львові ставали не лише книгосховищами, а публічними просторами, відкритими для спілкування, для реалізації різноманітних проектів, громадських організацій і просто активних громадян. Таким чином, ми вже маємо Урбан-бібліотеку, сенсотеку, іннотеку. В цьому році будемо відкривати медіатеку, яка поєднана із Maker Space.

Поєднання Чеського дому, який розміститься в частині нашої бібліотеки, буде гарним створенням нового контенту в місті. Надалі будемо разом працювати над проведенням спільних фестивалів, залученням чеських театрів, залученням бібліотечного досвіду Чехії для розвитку наших бібліотек», – зазначила Наталія Бунда, директор департаменту розвитку.

Протягом останніх років у Львові активно провадить свою діяльність Чеський Центр при Посольстві Чеської Республіки в Україні. Основними напрямами діяльності центру є вивчення чеської мови та регулярне проведення мистецьких акцій, підготовлених закордонною місією Чеських центрів. Проте досі функціонування Чеського центру у Львові відбувалося на базі нерегулярно орендованих приміщень.

«Представництво Чеського центру звернулося до управління культури з пропозицією звільнити частину фактично невикористовуваних приміщень бібліотеки-філії № 32 Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Львова на вул. Виговського, 79, загальною площею 40,6 кв. м, для надання можливості Посольству Чеської Республіки в Україні орендувати це приміщення, з метою розміщення Чеського дому у Львові. Натомість, Чеський Центр при Посольстві Чеської Республіки в Україні гарантує здійснити за власні кошти капітальний ремонт всіх приміщень бібліотеки-філії № 32 на вул. Виговського, 79, на загальну суму 2,5 млн. грн. за попередніми підрахунками», – розповіли в управлінні культури Львівської міської ради.

«Договір оренди укладають на 10 років. Сподіваюся, що цей проект буде не лише гарною ініціативою для місця, де зможуть відпочивати наші мешканці, що також дуже важливо, а й, окрім того, місто отримує чудесно облаштовані приміщення, де будь-хто зможе проводити свій відпочинок», – додала Інна Свистун, начальник управління комунальної власності.

Нагадаємо, 7 грудня на сесії Львівської міської ради надали в оренду нежитлові приміщення на вул. Виговського, 79 за місячну орендну плату у розмірі 1 грн. за 1 кв. м. для Посольству Чеської Республіки в Україні.

27.03.2018

У Львові створять єдиний електронний бібліотечний квиток

Сьогодні, 27 березня, Львівська міська рада та Український католицький університет підписали Меморандум, що дає старт співпраці задля розвитку бібліотечної системи Львова, інформує Львівська газета.

Як зазначив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, бібліотечна система може запрацювати у міських медіатеках і бібліотеках уже з вересня цього року.

«Ми хочемо, щоб наші локації були більш відкриті для ключової людини, що туди приходить – користувача. Є дуже добра практика в Українському католицькому університеті і нам важливо, що ми зможемо залучити цей досвід та експертизу, аби впровадити єдину електронну базу у наших бібліотеках», – сказав Андрій Москаленко.

Метою проекту є об’єднання усіх бібліотек міста – як дорослих, так і дитячих – однією електронною системою, що дозволить спростити процеси у бібліотеках та уможливить надання більшої кількості послуг читачам. З допомогою системи читач зможе знайти у якій філії знаходиться потрібна книжка та замовити її, отримає доступ до електронних копій видань та комп’ютеризованих книговидачі і обслуговування. Також передбачено запровадження єдиного читацького квитка, комп’ютеризацію бібліотек та серію тренінгів із використання системи для бібліотекарів.

Коли система запрацює, єдиний квиток означатиме, що в тій бібліотеці, яка буде охоплена цією мережевою системою, читач зможе користуватися всіма книгами. Фактично, читачі стануть читачами публічних бібліотек і навпаки. При цьому не буде ніяких віковий обмежень.

«Ми намагаємось впроваджувати і випробовувати на власній спільноті всі ці зміни, а найкращі результати ми будемо допомагати впроваджувати для публічних бібліотек. Це, безсумнівно, дуже важлива справа для міста, для молоді, для українців, які повинні вміти читати книги та отримувати інформацію швидко і якісно. Я думаю, що ця співпраця впровадження єдиного електронного квитка значно полегшить доступ читача до публічних бібліотек нашого міста і дозволить розширити єдиний простір користування книгами як на академічні установи, так і на муніципальні бібліотеки», – зазначив Олег Яськів, директор Центру митрополита Андрея Шептицького.

Довідка

Загалом у Львові є 40 бібліотек, з них: 23 – дорослі та 17 – дитячих.

З бюджету розвитку на галузь культури загалом на 2018 рік передбачено 35,5 млн грн.

По бібліотеках зокрема:

• закупівля книг – 760 тис грн

• комп’ютери та меблі – 500 тис грн

• періодика – 100 тис грн

• на бібліотеки на ремонти – 8 млн 610 тис грн.

23.02.2018

У Рясному відкрили нову сучасну медіатеку

Креативних бібліотечних просторів у місті Львові стає більше. Для мешканців мікрорайону Рясне на вул. Ковалика, 1 відкрили нову Smart-бібліотеку. Простір облаштований за усіма сучасними вимогами щодо функціональності – є зони для читання, для ігор та відпочинку.

Як повідомили в міському управлінні культури, наступні відкриття – це URBAN-бібліотека на вул. Устияновича, 4, трохи згодом – відкриття Сенсотеки на вул. У. Самчука, 22, та Іннотеки на вул. Городоцькій, 281. Ці об’єкти зараз перебувають в ремонті.

«Ми поставили стандарт для всіх бібліотек міста Львова – вони всі мають бути як медіатеки. Це має бути місце зустрічі, де можна прийти почитати книжку, де можна попрацювати на комп’ютері, провести конференцію, організувати майстер-класи. Це все має бути включене в активне життя міста. В цьому році ще декілька приміщень ми відремонтуємо, але в цілому всі бібліотеки міста Львова мають бути приведені до пуття», – розповів міський голова Львова Андрій Садовий.

«Для нас – це дійсно подія. В мікрорайоні Рясне, де проживає близько 20 тис. людей, в нас є лише бібліотека для дорослих, теж орієнтовно 200 м. кв., яку ми також будемо модернізовувати. Але не було бібліотеки для дітей. Займаючись реалізацією стратегії розвитку культури до 2025 року в рамках децентралізації культури, розвиваємо культурну інфраструктуру у районах.

Маючи таку ідею відкрити медіатеку в новобудові, адже для нас це також новий досвід. В новобудові заселяються сім’ї, сім’ї з дітьми і, власне, організувати не просто процес дозвілля, а неформальної освіти для дітей і можливості особистісного, дитячого розвитку. І тому ми відкрили таку медіатеку, яка уже сьогодні заповнена дітьми з цього будинку, а також багато дітей із сусідніх шкіл і будинків, і взагалі з усього Рясного ідуть сюди.

Для нас бібліотека – це не просто фондосховище, це є простір з книгами, із спілкуванням, де можна обмінюватися ідеями, здобувати нові знання, поширювати ці знання.

З міського бюджету було виділено 7 млн. 700 тис. грн. Дуже дякуємо підрядникам, тому що це і є забудовники цього будинку», – зазначила Наталія Бунда, директор департаменту розвитку ЛМР.

«Чим унікальна наша розумна бібліотека? Тим, що це є гнучка, динамічна, мобільна платформа, яка може трансформуватися відповідно до потреб наших користувачів. Чим вона розумна? Ми вважаємо, що розумна вона тим, що на такій не дуже великій території є багато функцій, тобто вона надає дуже величезні можливості. В нас можна користуватися графічними планшетами, є зонування певне, потужні комп’ютери із доступом до інтернету, використання інтерактивної дошки, мультимедійних проекторів, плазми для перегляду різних фільмів та мультфільмів. Це є дуже великий подарунок Львівської міської ради для цього району, громади Рясне, й ми дякуємо за це.

Окрема зайнятість є для кожного. Ми акцентуємо, що це дитяча бібліотека, тому що в основному наша література є для дітей та підлітків, проте ми розглядаємо таку тенденцію, що будемо закуповувати в майбутньому й книги для дорослих. Діти будуть зайняті всім, кожен може знайти для себе щось важливе, особливе. В нас є дуже багато настільних ігор, ми можемо також надавати місце для проведення різних тренінгів, семінарів завдяки інтерактивний дошці та проектору. Ми готові до прийому різних гостей, людей відомих, письменників. Не менш важливо, що ми є також доступні для маломобільного населення, тому що перший поверх у нас облаштований для них.

У нас будуть завжди майстер-класи, які відбуватимуться у різних зонах, тому що бібліотека трансформується завдяки модульним меблям.

На базі нашої бібліотека буде діяти багато проектів та гуртків, будуть креатив-майстерні, також для найменших є затишний куточок, де будуть проводитися комплексні заняття для дошкільнят. До цього всього ми плануємо це проводити й англійською мовою. На базі нашої бібліотеки будуть різні мовні школи. Це вже починаючи з літа мовні школи – англійської, польської та німецької.

Також урбан-проект, який буде дозволяти зберігати екологічну культуру нашого міста і цього мікрорайону зокрема. Це все безкоштовно, тому що ми є державна установа», – розповіла Оксана Микитин, в. о. завідувача SMART-бібліотеки.

Відкриття дитячої бібліотеки в Рясне – масштабна подія для цілого мікрорайону, що відбувається в напрямку реалізації стратегії децентралізації культури міста Львова. Приміщення для Smart-бібліотеки разом з меблями та обладнанням (комп’ютери, копіювальна техніка, плазмовий телевізор, графічний планшет, електронні книжки, сенсорна дошка) було придбано у грудні торік за 7,7 млн грн.

Як повідомили в управлінні культури ЛМР, на сьогодні це шоста бібліотека сучасного типу медіатеки – вул. Мулярська, 2а, Симоненка, 10, Мишуги, 3, Патона, 4/2, Окружна, 29. Загалом у Львові є 40 бібліотек, з них: 23 – дорослі, 17 – дитячих.

З бюджету розвитку на галузь культури загалом на 2018 рік передбачено 35,5 млн грн. По бібліотеках зокрема: закупівля книг – 760 тис грн, комп’ютери та меблі – 500 тис грн, періодика – 100 тис грн, на бібліотеки на ремонти – 8 млн 610 тис грн.

16.02.2018

Давній арсенал, що став бібліотекою

Кожному львів’янину відомі середньовічні споруди Міського та Королівського арсеналів на вулиці Підвальній. Проте, Львів мав ще один давній, приватний арсенал шляхетної родини Сенявських, розташований за межами міських мурів.

Перебудована споруда арсеналу Сенявських на розі вулиць Дорошенка та Бібліотечної. Фото 2015 року © photo-lviv.in.ua

Земельна ділянка, на якій постала споруда, належала колись доньці львівського бургомістра, історика та поета Бартоломея Зиморовича, поруч розташовувався костел та монастир Святої Марії Магдалени ордену домініканців – віддаленість від міських фортифікацій у ті часи становила досить значну небезпеку.

Перебудована споруда арсеналу Сенявських-бібліотеки Баворовських. Фото 1916 року

Споруда арсеналу Сенявських була спроектована військовим інженером Павлом Гродзіцьким ( ?– 1645) власне з розрахунком на захист монастиря коштом магната Миколая Сенявського у 1640 році. Цей арсенал став опорним пунктом у зовнішньому кільці оборонних споруд Львова. На сьогодні від первісної будівлі залишився тільки перший ярус з рустикованого каменя.

Герб роду Сенявських на стіні давнього арсеналу. Фото наших днів © photo-lviv.in.ua

Однак міцна споруда не прослугувала і століття в якості сховища вогневої потужності і могутності своїх господарів, будівля арсеналу спорожніла у зв’язку з наближенням лінії фронту Північної війни до стін Львова – військовий запас та спорядження роду Сенявських поповнив собою підвали родинного маєтку у Старому Селі.

У 1726 році помер Адам Миколай Сенявський – останній представник роду чоловічої статі – вся власність магнатської родини перейшла у розпорядження Чарторийських. Не був винятком і фамільний арсенал у Львові, який був переобладнаний в житловий будинок з стайнею і манежем для виїздки коней.

Фрагмент арсеналу Сенявських від нин. вулиці Дорошенка. Фото 2015 року © photo-lviv.in.ua

Відомо, що у листопаді 1792 року тут гостював Тадеуш Костюшко. У 1833 році будівлю придбала родина Баворовських. З їх ініціативи споруда пережила капітальну реконструкцію під керівництвом Ігнатія Хамбеза (1758 – 1845), набувши рис класицизму з його витонченою красою. Тоді ж створено нинішню родзинку маєтку – величезний фронтон над центральним входом з арочним вікном, відтіняючим білу статую відпочиваючого коня у натуральну величину руки Іоанна Шімзера і силуети орлів на балконі того ж автора.

Центральний фронтон споруди Сенявських-Баворовських. Фото 2015 року © photo-lviv.in.ua

1857 року граф Віктор Баворовський, бібліофіл, перекладач на польську творів європейських класиків, вирішив розташувати тут свою багату бібліотеку та цінну збірку творів мистецтва. Баворовський заповів свою унікальну збірку місту…

Вже багато років у давній бібліотеці Баворовських діє відділ мистецтв Бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України.

Джерело: Фотографії Старого Львова / photo-lviv.in.ua

13.02.2018

10 цікавих фактів про найстарішу бібліотеку в Україні

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, сучасний головний корпус якої знаходиться на вул. Драгоманова, 5 – без сумніву є найдавнішою бібліотекою України. У жовтні 2008 р. бібліотека, яка розпочала свою історію як навчальна книгозбірня школи при єзуїтському колегіумі, відзначила своє 400-річчя.

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, фасад головного корпусу, фото початку ХХ століття

1. Бібліотека була заснована 1608 р. як навчальна книгозбірня школи при єзуїтському колегіумі. Принципи її організації були обумовлені у навчальному статуті “Ratio Studiorum” – головному документі школи, а з 1661 р. – Академії.

2. Бібліотеку очолював префект, якого обирали з-поміж магістрів (хоча зрідка траплялися випадки обрання студента філософії або теології). Бібліотекарі мали старанно стежити за розвитком навчального процесу та потребами навчальних курсів і допомагати префектові формувати замовлення для книгозбірні: студенти не повинні були відчувати “ні браку потрібних книжок, ні надміру – непотрібних”.

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, фасад головного корпусу, фото 2015 року

3. Одним із важливих засобів заохочення студентів до користування бібліотекою, яка на кінець XVII ст. налічувала бл. 10 000 книг, були “приватні нагороди” чи “переможні відзнаки”, які призначав ректор за рекомендацією викладачів за вивчену напам’ять книжку, або за блискуче володіння літературою під час диспутів.

4. Cеред читачів цієї бібліотеки були і майбутній гетьман України Богдан Хмельницький, і, можливо, за припущеннями деяких дослідників, майбутній митрополит Київський і Галицький св. Петро (Могила), звідси вирушав у багатолітні мандри 1724 р. Василь Григорович-Барський. Читачами і вихованцями нашої Університетської Бібліотеки були Тома Ельжановський (1590-1656) – філософ, професор Львівської школи, автор трактатів з етики; Міхал Боїм (1612-1659) – відомий медик, місіонер і ботанік, автор першої монографії, присвяченої флорі Китаю; Каспер Нєсєцький (1682-1744) – відомий історик, геральдист, генеалог, упорядник виданого у Львові гербівника, який і сьогодні користується популярністю дослідників; Ян Ковальський (1711-1782) – філософ, професор Університету, автор низки трактатів про перипатетику та один із найактивніших критиків картезіанства.

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, читальний зал, фото 2015 року © photo-lviv.in.ua

5. Окрім головної книгозбірні у давньому Львівському Університеті XVII-XVIII ст. існували також “спеціалізовані” бібліотеки, орієнтовані на потреби певних груп викладачів чи студентів, наприклад, бібліотека новіціату, бібліотека професорів риторики, бібліотека професорів філософії і т. п. Окрему книгозбірню мала також аптека колегіуму – Університет на той час не мав права на організацію окремого медичного факультету, тому ця спеціалізована книгозбірня сприяла згуртуванню не тільки єзуїтських, але й інших міських медиків та аптекарів, забезпечувала потреби природознавчих навчальних курсів.

5. Незважаючи на пограбування шведами 1704 р. і нищівну пожежу 1734 р. академічна бібліотека швидко відродилася і 1784 р. стала основою книгозбірні оновленого Університету.

7. Від 1807 р. університетська бібліотека користувалася правом отримання обов’язкового примірника видань. З 1822 р. до неї повністю була перенесена університетська нумізматична колекція. На середину ХІХ ст. фонди налічували 51082 книги, 2200 гравюр, 12000 монет, 4700 дипломів.

8. Вагомими втратами для бібліотеки закарбувалися пожежі революційного 1848 р. – врятовано було лише 13000 томів та частину рукописних та графічних збірок. Кілька років врятована частина бібліотеки зберігалася у Ратуші, а з 1852 р. була перенесена до нового будинку Університету на вул. св. Миколая (нині – вул. Грушевського), 4.

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, книгосховище, фото 2015 року © photo-lviv.in.ua

9. Введений в експлуатацію у 1905 р. новий будинок (сучасний головний корпус на вул. Драгоманова, 5) на той час відповідав усім архітектурним вимогам бібліотечного будівництва: скляний дах над великим читальним залом, спеціальні металеві конструкції у книгосховищі, розрахованому на 500 тис. томів, належні підсобні приміщення.

10. У 1923-1924 навчальному році фонд бібліотеки складав 310 тис. одиниць зберігання, з них – 216 інкунабул, 1146 рукописів латинською, німецькою, польською, східними мовами, 11178 монет, 507 медалей. З 1924 р. для поповнення збірок бібліотека активно використовує обмін з видавництвами. Географія цього обміну охоплювала видавництва Відня, Будапешта, Бухареста, Гейдельберга, Праги та ін.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, книгосховище, фото 2015 року

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, книгосховище, фото 2015 року

Скептики можуть мені дорікнути – мовляв, це не найстаріша бібліотека, найстарішою книгозбірнею України вважається бібліотека Ярослава Мудрого. Так, погоджуся, але хто її бачив?

Автор: Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ / photo-lviv.in.ua

06.02.2018

7 цікавих фактів про бібліотеку Львівського національного медичного університету

Ця вулиця була прокладена у 1840-х роках серед садів, що належали ботаніку і помологу Маєру. І була вона центром банківської дільниці Львова.

До війни її навіть називали львівською «Волл-Стріт». Спочатку вулицю 3 Травня (сьогодні – вулиця Січових Стрільців) – а саме про неї йдеться – забудовували віллами та невеликими палацами, розповідає Фотографії Старого Львова.

Однак місто поглинуло цю околицю, і до кінця XIX ст. тут з’явились великі кам’яниці. В тому числі і будинок, що належав родині графа Станіслава Бадені, польського громадського діяча і політика.

Казімєж Похвальський. Портрет Станіслава Бадені, 1903

1. Проект будівлі належить архітектору Едмунду Кьохлеру (Köhler (Koehler) Edmund), який споруджував житлові будинки в стилі неоренесансу: чиншові кам’яниці, вілли з асиметричними планами, вільним розташуванням об’ємів, мальовничими вежами та дерев’яними елементами у “швейцарському” стилі.

Парадні сходи бібліотеки Львівського національного медичного університету © http://photo-lviv.in.ua

2. Палац для намісника Галичини Станіслава Бадені був споруджений у 1860 році. Приміщення будинку декоровано в стилі неорококо.

3. У 1939 році, коли зі складу Львівського університету було виділено медичний факультет і на його основі створено Львівський державний медичний інститут з двома факультетами – лікувально-профілактичним і фармацевтичним, постало питання і про бібліотеку новоствореного вузу. 19 лютого 1940 року, відповідно до Постанови № 196 Ради Народних Комісарів УРСР, за бібліотекою було закріплено будинок по вул. 3 Травня, 6 (колишня 17 Вересня, сучасна вул. Січових Стрільців).

Постанова № 196 Ради Народних Комісарів УРСР від 19 лютого 1940 року про створення Львівського державного медичного інституту.

Акт до Постанови № 196 Ради Народних Комісарів УРСР від 19 лютого 1940 року про створення Львівського державного медичного інституту.

Згідно відповідного акту від 19 лютого 1940 року для організації фундаментальної бібліотеки Львівського державного медичного інституту з фондів бібліотеки Львівського університету було передано 27 тис. томів медичної літератури переважно польською, німецькою, англійською та французькою мовами, які і стали основою фондів медичної бібліотеки.

4. У 1941 році фонд бібліотеки збільшився до 35 тис. томів. З початком німецької окупації Львова діяльність Львівського державного медичного інституту було призупинено до 20 травня 1942 року. Упродовж війни частина бібліотечного фонду була розграбована, спалена, знищена. Її залишки, майже 20 тис. томів, які вдалось врятувати стараннями бібліотечних працівників, перенесені назад до бібліотеки Львівського державного університету імені Івана Франка.

Загальний читальний зал бібліотеки Львівського національного медичного університету © photo-lviv.in.ua

З відновленням роботи Львівського державного медичного інституту в 1944 році розпочала свою роботу і Наукова бібліотека. Так, 20 серпня 1944 року, вже через місяць після закінчення німецької окупації, відкрив двері для своїх перших відвідувачів загальний читальний зал. У 1951 році Наукова бібліотека була однією з найбільших бібліотек у місті Львові. Її фонд нараховував 91 144 примірники.

На сьогодні загальний фонд бібліотеки становить понад 550 тис. примірників, в тому числі частина книг, що «пройшли» війну та післявоєнне лихоліття.

5. Найстарішою книгою у фондах бібліотеки є один з томів грецького лікаря, хірурга і філософа Галена «Octavus Tomus In Quo Insunt Libri Galeno Ascripti: Artis Totivs Farrago Varia : eorum catalogum uersa pagina ostendet». Вона надрукована у 1549 році відомим базельським видавцем і книгодрукарем Фробеном, який прославився по всій Європі як видавець, якому властиві акуратність та смак.

Книга «Octavus Tomus In Quo Insunt Libri Galeno Ascripti: Artis Totivs Farrago Varia : eorum catalogum uersa pagina ostendet», надрукована у 1549 році © photo-lviv.in.ua

Зібрання творів Галена (грец. Γαληνός), що дійшли до нашого часу, переважають за об’ємом всі праці, написані до нього. Це загалом близько 300 творів з філософії, медицини і фармакології. Книги з анатомії та фізіології вміщують ґрунтовний фактичний матеріал і за своїм духом є найближчими до науки. Справжній лікар, вважав Гален, повинен бути освіченою людиною, філософом – «Quod Optimus Medicus sit quoque Philosophus».

6. Особливо цікавою з точки зору медицини є книга «Анатомічні зображення» («Iconum anatomicarum quibus aliquae partes corporis humani delineatae continentur. Fasciculus V. Arteriae pedis») швейцарського вченого Альбрехта фон Галера. Дана книга побачила світ у 1752 році і є прижиттєвим виданням Галера.

Книга Альбрехта фон Галера «Iconum anatomicarum quibus aliquae partes corporis humani delineatae continentur. Fasciculus V. Arteriae pedis», видана у 1752 році © photo-lviv.in.ua

Він не тільки першим використав термін «фізіологія», а й провів чимало експериментів, в результаті яких пов’язав фізіологічні функції організму людини з його анатомічною будовою та видав своєрідний підручник з детальними рисунками окремих частин тіла і супровідним матеріалом. Галер писав, що всі частини тіла складаються з волокон, які здатні реагувати на зовнішні подразники та відповідати на них різними властивими їм рухами (наприклад, скороченням).

7. У внутрішньому дворі бібліотеки росте клен. Але сподіватись, що він був мовчазним свідком якихось яскравих чи трагічних подій, не доводиться: йому заледве виповнилось 40 літ. З погляду історії – він ще зовсім юний, як кажуть – «зелений». Але це справді так, в прямому значенні. Оскільки подвір’я бібліотеки – це квадрат, то тут свій мікроклімат: довше зберігається волога і навіть з настанням холодів тут тепліше.

Тому цей клен довше стоїть зеленим, а потім – щедро осипає золотим листям викладене бруківкою старе графське подвір’я бібліотеки Львівського національного медичного університету.

Автор: Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ / photo-lviv.in.ua

31.01.2018

У Львові реставрують французьку Біблію XVIII ст. розміром як сірникова коробка

Львівські реставратори почали відновлення французької Біблії, виданої у 1752 році. Це найменша книга з Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Франка, її розміри – 5,5 на 3,5 см, повідомляє Zaxid.net.

Реставрація триватиме близько півроку у профільному відділі наукової бібліотеки Львова, фахівці очищатимуть папір та шкіру палітурки від бруду і пороху.