Бандера

28.07.2020

Бандери ніколи не буде у «пантеоні» національних героїв України, – кандидатка в мери Києва Верещук

Таку думку в ефірі ток-шоу «DROZDOV» у 2018 році висловила тоді директор Центру Балто-Чорноморських досліджень, а зараз кандидатка в мери столиці від “Слуги Народу”, Ірина Верещук.

«Політика держави має змінитися. Безумовно, Бандера став героєм для більшої частини суспільства, образом націoналізму. Політики-маніпулятори, які натягують на себе вишиванки, гордо вигукують його прізвище. Та слід зрозуміти, що ця історична постать ніколи не знайде місця в українському пантеоні героїв. Бо історія, як ми б нею не «крутили», збрехати світу не дозволить», – вважає Верещук.

В українців має бути вища спільна мета, яка збереже державу, продовжує експерт.

«Нам потрібний інстинкт самозбереження. Я не вірю у нинішню державу… Ми мусимо стати розумними, розібратися в історії. Україна. А це не тільки Бандера», – підкреслила Ірина Верещук.

Вона переконана, що сьогодні історія, крім самих істориків, нікому не потрібна.

«Я агресивно налаштована щодо цього питання, бо бачу, як ми втрачаємо зв’язки, які нам життєво необхідні. Майбутнє є складним і ризикованим. Люди, які мислять «ретроградно» нехай звернуть увагу на Росiйську Федерацію, де бажають повернутися до часів імперії. Там скрегіт минулого провокує збoчeння та шизoфренію майбутнього», – зазначає гостя програми.

Ірина Верещук наголошує на російській шизофренії, де більшість суспільства справді бажає підтримувати Путіна.

«Ми дивимося на Рoсію і дивуємося, проте не вчимося на їхньому прикладі. Якщо хочемо не відчувати те, що переживають ті бідні побиті прoпагандою люди, то мусимо себе змусити вийти із постiмперського синдрому. У протилежному разі – біда, ми знищимо себе із середини», – додала вона.

https://www.youtube.com/watch?v=Myz0MSyc74c

07.01.2020

Кожен вшановує своїх героїв: Україна відповіла Польщі та Ізраїлю про Бандеру

Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв. Так у МЗС України відреагували на обурення послів Ізраїлю і Польщі з приводу вшанування в Україні Степана Бандери, передає BBC News Україна.

“Відродження і збереження національної пам’яті українського народу — один із пріоритетних напрямків державної політики України. Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв”, — зазначила прес-секретар МЗС України Катерина Зленко у коментарі ВВС News Україна.

Разом з тим у МЗС називають дружні і партнерські відносини України з Польщею та Ізраїлем “найважливішим надбанням, значення якого важко переоцінити”.

“І ми повинні стояти на його сторожі, запобігати будь-яким спробам спровокувати напругу в двосторонніх відносинах, зокрема на тлі різночитань і підходів до історичної пам’яті. Цивілізовані нації повинні виходити з принципу вшанування всіх загиблих, а дискусії в цій сфері повинні тривати на рівні істориків і експертів, а не політиків”, — заявила прес-секретар МЗС України.

Нагадаємо, посли Польщі та Ізраїлю Бартош Ціхоцкі й Джоель Ліон нещодавно зробили спільну заяву, в якій різко засудили вшанування в Україні постатей та історичних подій, “які потрібно раз і назавжди засудити”.

Посли, зокрема, мають на увазі банер із зображенням Степана Бандери, який 1 січня, у день народження Бандери, з’явився на будівлі Київської міської державної адміністрації.

1 січня 2020 ркоу у Києві пройшла смолоскипна хода з нагоди 111-річчя з дня народження Степана Бандери

Ідеться також і про рішення Львівської обласної ради профінансувати у 2020 році вшанування пам’яті одного із засновників Організації українських націоналістів Андрія Мельника, письменника та одного з ідеологів українського націоналізму Івана Липи і його сина Юрія Липи, яким закидають антисемітизм та антипольськість.

Банер із зображенням лідера українських націоналістів вивісили на будівлі КМДА 1 січня. Речниця мера Києва Віталія Кличка Оксана Зінов’єва пояснила у коментарі ВВС News Україна, що жодних офіційних розпоряджень посадовці КМДА з цього приводу не видавали.

“На портрет Степана Бандери на Київраді можна дивитися безкінечно довго”, – написав у Facebook депутат Київради, керівник фракції партії “Свобода” Юрій Сиротюк.

Того ж дня у Києві пройшла щорічна смолоскипна хода з нагоди 111-річчя з дня народження Степана Бандери, у якій взяли участь понад тисяча людей. Серед її учасників, зокрема, були представники партії “Свобода”, “Конгресу українських націоналістів” і “Правого сектора”.

19.12.2018

В Україні офіційно відзначатимуть День народження Степана Бандери

В Україні офіційно відзначатимуть день народження Степана Бандери. 18 грудня Верховна Рада України ухвалила постанову № 9234 про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв на прийдешній рік, серед яких – день народження лідера Проводу ОУН-Б. Про це повідомляє Zaxid.net.

За це рішення після кількох спроб проголосували 232 народних депутати із 333, зареєстрованих у сесійній залі.

У тексті документа, який ухвалив український парламент, вказано, що Степан Бандера був видатним діячем і теоретиком українського національно-визвольного руху.

110-та річниця від дня народження Степана Бандери, яке припадає на 1 січня, 2019 року буде в Україні офіційним святом.

Згідно з постановою ВРУ, 2019 року також пропонують святкувати річниці від днів народження Олени Пчілки, Дмитра Вітовського, Ольги Басараб, Костя Левицького та інших українських політичних і культурних діячів.

Серед пам’ятних дат і ювілеїв затверджено: тисячоліття правління Ярослава Мудрого та Марії Примаченко, століття Одеської кіностудії та Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Також столітній ювілей відзначатиме Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22 січня 1919 р.).

Окрім того у списку пам’ятних дат і ювілей є 80-річчя тренера «Динамо» Валерія Лобановського.

Також передбачається відзначення 23 січня 90 років з дня народження почесного патріарха Православної церкви України Філарета (1929 рр.)

Окрім того у списку є перелік Днів пам’яті: 80-ті роковини початку Другої світової війни, 75-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму, 75 років від початку переселення та депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя.

Також, відзначатиметься і 30 років з часу падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи (9 листопада 1989 р.).

Зокрема, міністерство освіти має забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, виховних годин та інших тематичних заходів, приурочених до пам’ятних дат і ювілеїв 2019 року. Міністерство культури має організувати виставки та тематичні заходи, а комітет з питань телебачення та радіомовлення — тематичні теле- і радіопередачі, а також сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуть під час їхнього відзначення.

Нагадаємо, депутати Львівської облради 11 грудня оголосили 2019 рік роком провідника ОУН Степана Бандери та Організації українських націоналістів.

Відповідні рішення ухвалили через прийдешнє 110-річчя з дня народження Бандери та 90-ту річницю Першого Конгресу українських націоналістів.

Річниця із дня народження Степана Бандери відзначатиметься 1 січня 2019 року. Львівська обласна адміністрація має представити комісії облради план заходів щодо відзначення року Степана Бандери.

01.01.2018

Сотні львів’ян вийшли на смолоскипну ходу на честь Степана Бандери (фоторепортаж)

Сьогодні, 1 січня у Львові традиційною смолоскипною ходою відзначили 109-річницю з дня народження Степана Бандери.

Про це повідомляє кореспондент Дивись.info.

Хода розпочалася від вулиці Винниченка й тривала центром Львова. Кінцева точка – пам’ятник Степану Бандері. Цьогоріч центром пройшлися сотні людей, а процесія розтягнулася на кількасот метрів. Орієнтовно участь в акції взяло до тисячі людей, адже під час ходи люди приєднувалися до процесії. Хода ненадовго заблокувала рух у центрі міста.

У столиці ж участь у марші взяли орієнтовно кілька тисяч людей, але це менше, аніж минулого року. Натомість, у Львові кількість учасників цього року була суттєво більшою, аніж рік тому.

Усі фото – Дивись.інфо

16.10.2017

Українці різко змінили оцінку діяльності УПА. Головна причина – агресія Росії, – опитування

Нові соціологічні опитування свідчать, що українці різко змінили свою оцінку діяльності УПА й тепер називають “бандерівців” борцями за незалежність України, пише BBC Україна.

Напередодні 75-ї річниці створення Української повстанської армії 14 жовтня дві соціологічні компанії презентували опитування, дані яких щодо позитивної оцінки УПА майже збігаються.

Ще на початку 2010-х років більшість опитаних висловлювались різко проти, схожа ситуація була навіть за президентства Віктора Ющенка, не кажучи про перші роки незалежності в 90-х.

Після Євромайдану українська влада та медіа висвітлюють діяльність УПА в переважно позитивному ключі, а на честь її бійців та керівників почали називати вулиці по всій країні.

Це викликало критику не тільки з боку Росії, а й Польщі, яка вважає УПА винною у “Волинській трагедії” під час Другої світової війни.

Борці за незалежну Україну

У 2014 році Петро Порошенко визначив нове державне свято – День захисника України. Він припадає саме на день створення УПА – 14 жовтня, а також святкування Покрови – свята українського козацтва.

Напередодні 75-річчя створення УПА група “Рейтинг” оприлюднила масштабне дослідження, у тому числі щодо ставлення до “бандерівців”.

Соціологи запитали українців, чи вважають вони вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України.

49% респондентів відповіли ствердно, а 29% – негативно. Ще 23% не визначились з відповіддю.

Подібне опитування соціологи “Рейтингу” проводять з 2010 року. Тоді противників визнання УПА було 61%, а прихильників – 20%.

Перелом у настроях соціологи зафіксували в 2015 році.

Зараз позитивне ставлення до УПА повністю переважає на заході України – 80% проти 6%. У центрі теж велика перевага прихильників – 51% на 23%.

А от на півдні прибічників менше противників – 30% на 46%. На сході ж противників суттєво більше – 19% проти 53%.
Схожі цифри 13 жовтня оприлюднила компанія КМІС. Там респондентам поставили таке ж запитання про визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність.

В опитуванні КМІС загалом по Україні 43% опитаних відповіли ствердно, а 29,2% – негативно.

Ці дані – без врахування тих, хто відмовився відповідати.

У Криму були негативні настрої щодо УПА в усі роки незалежності України

Дані у регіонах також майже збігаються з цифрами “Рейтингу”. Захід – 71,4% на 8,2%, центр – 41,1% на 23,9%, південь – 30,7% на 46,1%, а схід – 14,2% на 53,7%.

Систематичний моніторинг ставлення до УПА у 2000-х роках проводив державний Інститут соціальної й політичної психології.

Тоді в українців питали, чи підтримують вони визнання УПА воюючою стороною та їхнє прирівнювання до ветеранів Другої світової.

За даними ІСПП, у 2000 році позитивно до такого кроку ставились 20,5%, а негативно – 43,4%.
У 2002 році прихильників було 28,4%, а противників – 40,4%.

Після приходу до влади у 2005 році Віктора Ющенка, який чітко підтримував УПА, прихильників стало 33,5%, а противників – 43,7%.

А вже 2006 року цифри майже зрівнялись – 35,9% проти 41,1%. Але кількість прихильників так і не переважила.

27.09.2017

У «Львівській політехніці» відхрестились від ініціативи присвоєння закладу імені Степана Бандери

Національний університет «Львівська політехніка» оприлюднив заяву щодо інформації про нібито плани надання навчальному закладу імені Степана Бандери.

Відповідну заяву поширила прес-служба Національного університету «Львівська політехніка».

«Кафедра історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка» спростовує інформаційні повідомлення в ЗМІ щодо ініціювання нею пропозиції надати ім’я Степана Бандери «Львівській політехніці».

Таку заяву схвалено на засіданні кафедри, що відбулося 6 червня 2017 року, під час якої обговорено цю приватну ініціативу, яку виявив викладач кафедри, член ВО «Свобода» В’ячеслав Гнатюк.

Під час обговорення питання учасники засідання підкреслювали особливу роль Степана Бандери в українському національно-визвольному русі, відзначали, що пам’ять про нього гідно вшановується в університеті. Йдеться про те, зокрема, що вулиця, на котрій стоїть головний корпус Львівської політехніки, названа його іменем, у вестибюлі встановлені барельєфи Степана Бандери та ще одного видатного очільника ОУН-УПА, випускника університету Романа Шухевича, під час лекційних та семінарських занять зі студентами ведеться системний націєтворчий навчально-виховний процес.

Викладачі кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини відзначали також, що у випадку актуалізації питання щодо присвоєння імені університету, слід передусім звернути увагу на відомих представників української науково-технічної еліти, тісно пов’язаних із Львівською політехнікою. Серед запропонованих кандидатур відзначені, зокрема, постаті професора і ректора університету Юліана Медведського, професора Івана Левинського, інших активних громадських діячів, членів «Просвіти», Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка, меценатів.

На жаль, нині на тлі особливої уваги до провідника ОУН Степана Бандери, що зрозуміло і виправдано, залишаються поза увагою унікальні здобутки всесвітньовідомих представників науково-технічної еліти «Львівської політехніки». Адже саме вона долучилася до формування освітнього та наукового середовища учасників українського національно-визвольного руху.

Колектив кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка»:

П.В.Вербицька, І.Я.Хома, Я.Б.Лисейко, Р.Я.Кузьмин, В.М.Банах, А.Я.Нагірняк,І.М.Стасюк, С.В.Конюхов,О.М.Ратушна, Н.Б.Панас, І.В.Буковський, Р.Д.Зінкевич, Р.П.Мельник, І.І.Гнідик, Н.М.Барановська, Ю.М.Курдина».