Львів бензе наш
Як повідомили у Винниківській міській раді, з 1 червня громадяни з винниківською пропискою зможуть заходити на Винниківське озеро безкоштовно, передає «Винники Plus».
Від сплати звільнятимуть людей, які нададуть копію свого паспорта, що засвідчить їхню прописку у Винниках.
Також орендарі повідомляють про заборону вигулювання собак на території Винниківського озера.
Пропонуємо вам переглянути унікальне архівне відео Комсомольського озера (в наш час Винниківське озеро) 50-их років ХХ ст.
Львів’янка Анастасія Іванова майже роки фотографує під’їзди Львова.
Працювати фотографом Анастасія почала у Києві у щоденній газеті.
До рідного Львова вона повернулась уже маючи двох дітей, а “тинятися під’їздами стала, тікаючи від декретної рутини“. Авторка відвідала сотні під’їздів старого міста. Пропонуємо переглянути фотографії унікальних старовинних фресок, яких мало збереглось до наших часів.
Цьогоріч минає 60 років від час зведення однієї з найстаріших в Україні серед регіональних телерадіоорганізацій – Львівський телецентр.
1. Телецентр та трансляційну вежу на Високому Замку було збудовано у 1957 р. за проектом архітектора Ярослава Новаківського.
2. Будівля Львівської студії телебачення збудована на місці колишнього австрійського порохового складу, закладеного тут на поч. ХІХ с. (сучасна адреса вул. Кривоноса, 3)
3. Львівська телерадіоорганізація на першому етапі охоплювала своєю творчою увагою весь західний регіон України: Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську, Рівненську, Чернівецьку та Закарпатську області.
4. Трансляційна вежа телецентру має висоту 192 м., а висота над рівнем моря 580 метрів.
5. За час свого існування телевежа майже не змінювала свій вигляд, лише було додатково споруджено нижній оглядовий майданчик.
6. З львівської телевежі вперше розпочалась трансляція не тільки радіосигналів, але й телевізійних ефірів.
7. 26 грудня 1957 року було здійснено першу передачу Львівського телебачення.
8. Спочатку передавалися тільки програми Львівського телебачення, переважно українською мовою.
9. З 1962 року Львівське телебачення було підключене до київського та московського і з того часу на екранах з’явилися передачі, що почали відтісняти з ефірного часу продукцію Львівської телестудії.
10. До 1970-х телебачення було лише чорно-білим, і лише пізніше з’явився колір
11. Зоряний час Львівського телебачення припав на квітень-травень 1990 р., коли в прямому ефірі транслювались сесійні засідання Львівської обласної ради народних депутатів першого демократичного скликання.
12. На фасаді телестудії встановлено пам’ятну дошку Вячеславу Чорноволу, який у 1960-1963 рр. працював редактором передач для молоді на Львівській телевізійній студії.
13. У 2007 році львівська телевежа отримала яскраву ілюмінацію.
14. 16 листопада 2012 року відбулося відкриття у Львові музею телебачення.
15. У вересні 2014 року руфер Мустанг піднявся на Львівську телевежу.
Автор – Наталка СТУДНЯ для Старі Фотографії Львова
Львів можна споглядати за столиком улюбеної кнайпи, прогулюючись вулицями і задерши голову догори, а можна – насолоджуючись панорамами львівських дахівок та вулиць, що відкриваються з найвищих точок міста, на які можна вилізти, аби пороззиратися довкола. З приходом тепла такі місця набувають особливої популярності.
Отож, оглядові майданчики Львова:
Львівська Ратуша – оглядовий майданчик №1. Ратуша розташована у центральній частині міста, на головній площі – Ринок. Її висота 65 метрів і є вона найвищою в Україні. Аби піднятись на неї, потрібно здолати 408 сходинок серпантиновою доріжкою. Не доходячи на сам оглядовий майданчик, можна побачити невеличке дерев’яне віконечко – кажуть, що воно для закоханих. Адже саме там можна лише удвох помилуватись красою міста – більше зацікавлених голів туди просто не влізе. Сам оглядовий майданчик – традиційне місце загадування бажань, записування їх на паперових літачках та пускання у вирій міста – аби точно здійснилось.
Трохи банальне, проте це саме те місце, де хоча б раз у житті, а то й десятки разів, побував кожен львів’янин. Туристи сюди ходять натовпами. Бо як приїхати у місто Лева, та не вийти на Високий замок? Для більшості – це must see. Особливо популярний оглядовий майданчик Високого замку для молоді – чи не кожні гучні святкування, шкільні чи університетські випускні завершуються саме там. “Зустріти сонце на Високому замку” – вираз, знайомий багатьом поколінням львів’ян. Потрапити туди можна будь-коли, лиш би бажання подолати чимало сходинок і кілька кіл доріжок вгору.
Кому замало Високого замку, можна просунутися далі – до парку “Знесіння”, який більше відомий львів’янам як Кайзервальд. З одного з його пагорбів – Лисої гори – відкривається панорама міста з висоти 389 метрів над рівнем моря. Туристів сюди зазвичай не водять, це місце для своїх.
Оглядовий майданчик церкви став настільки популярним, що кожного дня туди ходять не лише туристи, а й львів’яни. Місто як на долоні та ще й з сакральної споруди – потрапити туди можна щодня, по вихідних та у суботу з 12:00 і до 17:30, а у неділю з 13:30 і до 17:30.
Оглядовий майданчик готелю “Rius” хоч і не надто відомий серед туристів, але, безумовно, має свою родзинку. Саме звідси по-новому видно Оперний театр та скульптури на ньому, а ще Латинську катедру та церкву святих Петра і Павла. І хоч все це проглядається на фоні старих львівських балконів, рясно завішених різнокольоровим шматтям, та додає це лише колориту та своєї місцевої атмосфери. Аби потрапити сюди, варто домовитись з працівниками готелю або ж замовити екскурсію дахами міста, що, до речі, користується популярністю серед гостей – відчути себе другом Карлсона хоче кожен.
Чи не всі львів’яни знають – з “Dnister Panorama Bar” готелю “Дністер” відкривається чудова панорама міста. Саме вона – одна з головних причин у виборі “попити кави” саме там. Кілька столиків, розташованих у ряд попри скляну перегородку – і відчуття “вище неба” гарантовано. А ще все це – над парком Івана Франка, тому лише свіже повітря і жодної задимленості. Потрапити туди можна у будні з 15:00 і до 23:00, у вихідні – з 12:00 і до 01:00.
Ще один заклад в центральній частині міста – п’ятизірковий готель “Леополіс”. І хоч на перший погляд можна подумати: а що такого нового можна побачити звідти? Але таки можна. З оглядового майданчика відкривається панорама на дзвіницю Успенської церкви, вежі храму Михаїла та на баню Домініканського собору. І хоч ці споруди видно і з інших високих точок міста, проте кожна з них дарує свій, власний погляд. Працює тераса з 18:00 і до 23:00 – найромантичніший час доби до Ваших послуг.
Ресторан вдень, клуб – вночі – так позиціонує себе “PartyFon” – заклад, розташований на останньому поверсі торгового центру “Роксолана”. Та не це його основна родзинка. Велика тераса, на якій влаштовують гучні святкування та гуляння, – місце, звідки Львів відкривається як на долоні. Не лише посвяткувати чи випити запашної кави, а й просто насолодитись виглядом міста Лева – сюди варто завітати кожному.
Готель “Панорама” з однойменною назвою ресторану повністю відповідає їй – можливість насолодитись панорамою міста та порозглядати споруди на Оперному театрі за горнятком смачної кави чи бізнес-ланчом. Працює заклад щодня з 7-ої ранку і до 1-ої ночі, тож ранковий чи нічний Львів з висоти – обирати Вам.
Ресторан “Terrazza” готелю “Сент Федер” – можливість надихнутись дахами старих львівських будинків, гостроверхих споруд та їжею. Розташований готель неподалік Високого замку. Кому не хочеться рухатися під гірку на Високий Замок, може пороззиратися за чашкою кави тут.
Джерело: kava.lviv.ua
Редакція Tochka.net підготувала добірку закладів Львова, орієнтованих не на fun, а саме на смачну їжу. Робимо акцент на закладах Львова, які дійсно можуть похвалитися якістю обслуговування, прекрасним інтер’єром і, що найголовніше, − зможуть подарувати тобі справжнє гастрономічне задоволення.
Львів славиться як місто, що знається на хороших атмосферних закладах з оригінальним концептом і чудовим обслуговуванням. Навіть якщо ти регулярно відвідуєш це місто, воно все одно щоразу дивуватиме тебе чимось незвіданим і оригінальним, адже нові ресторани та кав’ярні тут з’являються дуже часто. Всім відомі і всіма улюблені концептуальні заклади Львова. Всі ми знаємо пароль, який потрібно сказати, заходячи в “Криївку”, знаємо, як торгуватися з офіціантами в ресторації “Жидівська кнайпа” і в якому кафе нас можуть відшмагати батогом і прикувати наручниками.
За рекомендаціями ми звернулися до Янчишина Іоанна. Адже хто, як не він? Іоанн − львів’янин, кулінарний консультант, засновник і керівник асоціації кулінарів Західної Шеф Групи, ініціатор створення і член правління Українського кулінарного союзу, ініціатор створення проекту 13CHEFS, редактор кулінарних книг. Він розповів нам про те, куди краще піти у Львові, щоб не просто повечеряти, а повечеряти і повернутися.
Гастрономія в Україні знаходиться в зародковому стані. Лише в останні роки в нас почали з’являтися правдиві ресторани, ресторатори та шеф-кухарі. Для мене ресторан починається з кухні, і я ніколи не їм там, де не знайомий з шефом. Якщо в ресторані змінити шеф, там зміниться і душа, меню, якість, стиль, зміниться майже все, крім дизайну і власника ресторану. Іноді ми приходимо в ресторан, до якого звикли, який полюбили, але розчаровуємося, скоріш за все, тому, що ресторан втратив свого шефа, свою душу, перетворився на ще один музей гастрономічних спогадів. На моє переконання, не існує двох однакових шефів, двох подібних ресторанів. Власне, тому в цій десятці ресторанів ви неодмінно познайомитеся з шеф-кухарями, бо саме ці люди готують для нас найкращі, найсмачніші страви та тішать своїми кулінарними шедеврами
Іоанн Янчишин.
Адреса: вулиця Братів Рогатинців, 4
Кухня: слов’янська
Шеф-кухар: Ярослав Гуменюк
Особливість: кухня працює “з-під ножа”: меню залежить від пори року. Ти не зможеш замовити пиріг із сома, якщо ти потрапила до ресторану не в сезон сома
Новий ресторан на гастромапі Львова. Слов’янська кухня. Саме таку непросту тему обрав молодий талановитий шеф Ярослав Гуменюк. Авторська кухня шефа поєднала класичні продукти з сучасною подачею.
Меню побудоване за принципом Slow Food. Ярослав − один із небагатьох, хто працює з локальними продуктами. Скуштувати тут можна будь-що: меню сміливе, але смак страв змусить повертатися сюди знову і знову. Не дивуйся, якщо не знайшла в меню пирога з сома − ти потрапила не в сезон сома. Кухня працює “з-під ножа”: меню залежить від пори року, і це тішить, таких закладів небагато. За обід тут ти заплатиш 150-180 грн. Незабутня вечеря на двох з фірмовими наливками та авторськими десертами коштуватиме 500-600 грн. Ярослав рекомендує спробувати каре баранини з пшоном і пророслими бобовими та копчені ребра з соусом барбекю, що коптилися 8 годин на традиційній печі. Потрібно відзначити пиріг з сома, хоча ця сезонна страва не завжди є в меню.
Адреса: Ставропігійська вулиця, 3
Кухня: українська, європейська
Шеф-кухар: Петро Сподарик
Особливість: в меню ти знайдеш нотки французької класики, гостроту смаку і вишуканий стиль старої Європи
Це ресторан з історією, він пам’ятає ще “совєти”, але тепер, після ретельної реконструкції, він змінився на краще. “Старий рояль” − це не просто милозвучна назва. Це душа закладу: інструмент щовечора перетворює звичайну трапезу на вишукану вечерю, піаніст разом із шефом кухні зроблять вечір незабутнім. Шеф Петро Сподарик тримає високу планку, в меню ти знайдеш нотки французької класики, гостроту смаку та вишуканий стиль старої Європи. Петро Сподарик спромігся досягнути балансу між складним і смачним. Продукти, які незаслужено оминають інші шефи, є улюбленими в Петра, і, що головне, − він має хист підкреслити їхні унікальні смакові властивості. Перебуваючи в “Старому роялі”, неодмінно зверни увагу на фірмові страви та страви від шефа.
Власна винотека, м’ясний та кондитерський цехи, хліб з власної печі… ресторан здивує власними сезонними заготовками та різноманіттям локальних продуктів. Меню тішить цінами, рідко яка страва оцінюється тризначними цифрами, тому тут можна провести гарний вечір, не надто переймаючись глибиною гаманця. Шеф рекомендує скуштувати філе гольця, томлене з томатами та базиліком, телячі щоки, томлені у червоному вині на подушці з цвітної капусти, вареники з м’ясом індика зі свіжою зеленню кінзи та лимонною сметаною. Смак цих страв буде повертати тебе до “Старого роялю” − і це не лише кухня, це загальна атмосфера гостинності.
Адреса: вулиця Шевська, 8
Кухня: нова галицька
Шеф-кухар: Олександр Чернишенко
Особливість: тут харчуються львів’яни. А в меню ресторану ти знайдеш традиційні львівські страви, рецепти котрих збирали по старих львівських родинах
Ця ресторація створена в кращих традиціях Kumpel’ Group. Кухня − це творіння рук відомого досвідченого львівського шефа Олександра Чернишенка. Тут тобі запропонують страви нової галицької кухні.
В меню ресторації ти знайдеш традиційні львівські страви, рецепти яких збирали по старих львівських родинах та готували у Львові споконвіку. Над відтворенням деяких рецептів працювали по декілька місяців, зокрема “Надіваний короп” − це сімейний рецепт однієї доволі знаної львівської родини. В “Бачевських” є стиль, відчувається порода, все на висоті, тут важко знайти вільний столик і хочеться повертатися.
Шукаєш автентичної галицької кухні, те, що можна скуштувати лише у Львові, − тобі неодмінно потрібно завітати в “Бачевських”, тут їдять львів’яни. Пам’ятай, столик тут потрібно замовляти заздалегідь.
Адреса: вулиця Василя Стуса, 4
Кухня: українська, європейська
Особливість: кухня використовує фермерське українське м’ясо, яке витримують за класичною технологією
М’ясний ресторан зі старими добрими традиціями, дружньою атмосферою… Це місце, в якому легко зустріти друзів. В “Динамо Блюз” можна провести ділову зустріч, романтичну вечерю.
Бізнес ланчі тут взагалі окрема тема, вони знамениті на все місто і не тільки. В меню Стейк&Гриль класичні та альтернативні розруби, кухня використовує фермерське українське м’ясо, яке витримують за класичною технологією. Вечорами з середи по суботу досвідчений сомельє запропонує вишукану винну карту. Бізнес-ланч коштує 70 грн (кожен 8-й − безкоштовний), вечеря на двох під келих вина − 500 грн, причому за пляшку італійського ігристого Ламбруско ти заплатиш 230 грн, але можеш замовити П’ємонт Pelissero, Барбареско Нубіола 2009 DOCG за 1275 грн. Людмила Годарева порадила скуштувати торнедос з ароматним вершковим маслом. Якщо не хочеш запам’ятовувати ці складні замудрі назви − не біда: досвідчені офіціанти допоможуть зробити вибір, і, повір, ти залишишся задоволеною. Якщо ти полюбляєш м’ясо, тобі однозначно сюди.
Адреса: Староєврейська вулиця, 9
Кухня: інтернаціональна
Шеф-кухар: Андрій Слонопас
Особливість: найбільша у Східній Європі і друга за величиною в Європі броварня
Неординарний пивний ресторан, в якому ти знайдеш дерев’яні лави та шкіряні дивани, але не це головне. Головне − кухня, а вона тут пивна. В підвалах розташувалася найбільша в Східній Європі і друга за величиною в Європі броварня, поціновувачі пива зможуть вибирати улюблений напій з 5-ти сортів (два темних, два світлих пива та індійський ель). На кухнях, а їх тут 3, править балом Андрій Слонопас − досвідчений шеф. В меню ти знайдеш безліч пивних закусок, гриль-меню.
Хороша десертна карта: це робота цілого цеху, що розташований по сусідству з пивними чанами в старих львівськіх підвалах броварні. Середній чек: за гальбу пива та закуску − 200 грн, десерт під каву − 80 грн, унікальна піца Візувіо − 112 грн. Можна поласувати свіжої риби: форель чи осетра на твій вибір прямо з акваріума приготують у традиційний спосіб, і це задоволення обійдеться від 250 до 700 грн за цілого осетра.
Заклад розташований в самому центрі Львова, але до нього не так просто потрапити. Замовляй столик завчасно, не полінуйся знайти телефон. Не скупися на чай офіціанту, тоді ти станеш улюбленим та шанованим гостем і другом.
Адреса: вулиця Грабовського, 11
Кухня: українська, європейська
Шеф-кухар: Євгеній Сушко
Особливість: кухня провадить кулінарну моду Львова. Часто страви, що подають в “Гарматі”, через декілька місяців ти зустрінеш в інших рестораціях Львова
Це місце, куди запрошують, щоб здивувати. Тут не зустріти випадкових людей. Класичний европейський ресторан з вишуканою кухнею та високими стандартами сервісу. Так про себе кажуть в “Гарматі”:
Талант шеф-кухаря, ідеальний сервіс та прекрасна панорама Львова − це те, що чекає відвідувачів у ресторані “Гармата”. Милуйтеся містом Лева під вишукану страву з келихом вина і музичним супроводом рояля.
Кухнею керує відомий шеф Євгеній Сушко, його кухня провадить кулінарну моду Львова. Часто те, що подають в “Гарматі”, за декілька місяців ви зустрінете в інших ресторанах Львова. Шеф працює з найкращими продуктами, українськими та імпортними. Євгеній постійно в пошуку українських виробників, фермерів високоякісних українських продуктів. Він першим у Львові знайомить гурманів з інноваційними технологіями кулінарного мистецтва, причому робить це зважено, без пафосу, враховуючи наші з вами консервативні кулінарні вподобання.
Дегустаційне меню від шефа заслуговує, щоб про нього згадали окремо. Унікальна для Львова пропозиція − дегустація п’яти вишуканих страв, разом з вином від сомельє, може здивувати рецептори. В меню ресторану європейські стандарти гармонійно переплітаються з українськими смаками та традиціями. З травня по жовтень “Гармата” пропонує гриль-меню: ніжні реберця просто тануть у роті, а приемна лаунж-атмосфера власної тераси відволікає від міської метушні. Дегустаційне меню обійдеться в 450 грн, обід на терасі − 300-350 грн, а повноцінна романтична вечеря на двох з вином − 1000 грн. І все це у супроводі білого роялю, на фоні мальовничої панорами вечірнього Львова.
Ресторація розташована в збудованій у 1853 році австрійською владою фортеці, нині це “Citadel Inn” Hotel & Resort.
Адреса: проспект Свободи, 45
Кухня: європейська
Шеф-кухар: Гінтс Осіс
Особливість: тут відчувається рука і характер шефа, баланс та скрупульозність, професіоналізм в усьому
Ресторан “Панорама” розташований на 7 поверсі однойменного готелю і тішить око видами на центр міста. Практично від самого відкриття “Панорама” привчала нас до Josper-меню, тут завжди можна було скуштувати шмат хорошого стейка. Гінтс Осіс − новий досвідчений шеф з Латвії, зумів доволі швидко адаптуватися у Львові, його любов до класичних європейських продуктів добре прослідковується в меню Панорами, і це чудово, адже відчувається європейська школа та скандинавська холоднокровність, що гармонійно поєднується з повільним і розміреним ритмом аристократичного Львова.
Меню ресторану європейське, тут відчувається рука і характер шефа, баланс і скрупульозність, професіоналізм в усьому. В затишній атмосфері легко забути про час, призначати побачення варто саме тут: романтичну атмосферу створять прекрасні види старого Львова, а ненав’язливий сервіс зробить всю решту для того, щоб гості насолоджувались чудовою компанією.
Адреса: Кільцева дорога
Кухня: українська
Шеф-кухар: Андрій Климович
Особливість: шеф порадує шлунок як добре відомими класичними стравами української кухні, так і регулярно оновлюваними сезонними пропозиціями
Ресторан “Рафаель” зустрінеться вам дорогою М06, якщо ви подорожуєте на авто і вирішили не витрачати час на центр Львова. Оминаючи місто кільцевою дорогою, зупиніться в готелі “Рафаель”. Це саме те місце, де ви сповна відчуєте кулінарну атмосферу міста Лева, зможете відновити власні сили та сили вашого електрокару, скуштувати запашної кави зі справжнім львівським сирником.
Шеф Андрій Климович, відомий спеціаліст кухні, потішить шлунок як добре відомими класичними стравами української кухні, так і регулярно оновлюваними сезонними пропозиціями.
Обід для самотнього мандрівника коштуватиме 150-200 грн, вечеря на двох − 450-500 грн, м’ясна таця − 1,5 кг смаженого м’яса з гарніром − 800 грн. Шеф рекомендує скуштувати журек з яйком і ковбаскою або сирний крем-суп з креветками, а якщо поспішаєте − візьміть бургер, він дійсно смачний і ситний.
Адреса: вулиця Щирецька, 36
Кухня: італійська, європейська
Шеф-кухар: Ігор Хлипняч
Особливість: знаходиться неподалік від аеропорту “Львів”, що дуже зручно. Якщо, наприклад, твій рейс затримують, тут можна чудово провести час і смачно поїсти
Ресторан “Buon Gusto” знаходиться неподалік аеропорту “Львів”. Якщо вже вибратися з історичної частини міста, але забути пообідати, або якщо рейс затримують, це місце неодмінно стане у пригоді, та не лише через зручне розташування. “Buon Gusto” − італійський ресторан: сучасний дизайн і відкрита кухня. В меню паста фреска, піци та класичні італійські закуски, Sous Vide гриль BBQ. Якщо не встигли взяти гостинців додому, “Buon Gusto” − це також кондитерка: класичні французькі та італійські десерти, шоколадні трюфелі, макаронси, печиво. “Buon Gusto” − це ресторан: тут смачно, не так гамірно, як у центрі, обід в “Buon Gusto” обійдеться у 150-200 грн, вечеря на двох − 400-450 грн.
Адреса: проспект Шевченка, 27
Кухня: європейська
Шеф-кухар: Богдан Білоніжко
Особливість: для поціновувачів м’яса є ціла сторінка “Гарячий камінь” − обережно, м’ясо винесуть на розпеченому вулканічному камені
Ресторан “Шкотська” − це монументальна будівля з рисами англійської архітектури, що надає впевненості та занурює в атмосферу старої Європи. В середині зустріне приємний затишним інтер’єр та класична кухня. В меню популярні італійські та французькі салати, а також класичний віденський шніцель та гуляш зі шпецлем. Для поціновувачів м’яса є ціла сторінка “Гарячий камінь” − обережно, м’ясо винесуть на розпеченому вулканічному камені. Ціни в “Шкотській” відповідні: обід − 250-300 грн, а вечеря на двох − 700-800 грн.
Величний Львів не залишить байдужим нікого. Старовинні, мощені бруківкою вулички, на яких пахне запашною кавою, так і манять просто поблукати містом.
Навіть, якщо турист вперше у місті Лева, то натрапить на купу цікавинок. Та це туристичне місто має стільки гарних куточків, що врешті можна просто не встигнути оглянути і зробити все! Тому досвідчені туристи мають кілька порад для новачків. Що першочергово потрібно зробити у Львові, щоб і подорож сподобалась, і не залишилося відчуття, що щось пропустили.
Що необхідно зробити туристу у місті Лева? Читайте і занотовуйте!
Можна прямо з вокзалу. З вікна трамвая найкраще оглядаються вулички старовинного міста. Особливо такий вид екскурсії підійде у дощову погоду. Також доки їхатимете, матимете час вирішити, куди ж ви хочете піти, і по дорозі побачити місцини, які просто необхідно відвідати у Львові.
Запашна, ароматна львівська кава додасть вам бадьорості! Навіть якщо ви приїхали до Львова не вранці, а пізніше, то в будь-якому разі поспішіть до одного з найстаріших кварталів міста. Там, в одній з кав’ярень вам приготують і подадуть філіжанку запашної львівської кави. Після цього можете вирушати на екскурсію містом.
Буває і таке! Уявляєте, вулиця може мати аж 6 назв! Знайдіть таку дивовижу у Львові і дізнайтесь її секрет. Та буде це не просто, адже у цій справі не дуже допоможе навіть GPS!
З неї зручно оглядати історичний центр старовинного Львова, адже це – найвища ратуша в Україні. Її висота 65 метрів.
Якщо ви досі не були в опері, то варто її відвідати хоча б раз у житті. Ідеально для цього підійде Львівський театр опери та балету. Не пропустіть чергову прем’єру.
Замкова гора – найвища точка Львова. Тому перед тим як вирушити в путь, налаштуйтеся на нелегку дорогу і прихопіть випити щось прохолодне. Підйом цілком компенсується гарним панорамним видом на старовинне місто.
Цю кав’ярню відкрили ще у 1686 році. Нині вона зберігає титул однієї з найстаріших у Європі.
Львівське пиво у місті виробляють понад 300 років. У музеї розкажуть про його традиції і дадуть спробувати найсмачніші зразки хмільного напою.
Багатство та велич ресторану простежується у всьому. Тож у такому закладі просто не може не бути трону. Та тут він доволі своєрідний.
У місті Лева – понад 4000 скульптурних зображень царя звірів. Всіх знайти, напевне, не вдасться. Проте поставте собі мету відшукати принаймні 20 символів міста.
Не знали що він саме у Львові? Переконайтесь у цьому, поблукавши старовинними вуличками міста.
Не подумайте, нічого такого, але львів’яни не могли не увіковічнити знаменитого земляка Леопольда фон Захер-Мазоха, автора еротичних романів та новел. За традицією туристи, фотографуючись зі скульптурою, біля «Мазох-кафе», кладуть руку до кишені Мазоха. Подейкують, якщо так зробити, то тієї ж ночі збудуться всі еротичні фантазії.
Загальна їхня довжина – 100 км. Місцеві кажуть, що у підземеллі костелу єзуїтів можна зустріти Чорного монаха, який блукає там століттями.
Адже виявляється, що сон львів’ян бережуть помічники бургомістра – «Нічна варта». Екскурсії нічним Львовом супроводжуються розповідями таємничих історій про місто, надзвичайно красивими фаєр-шоу та іншими нічними цікавинками.
Різдвяний Львів – надзвичайно красивий. Але бути у місті Лева та не відвідати месу у ніч з 24 на 25 грудня, означає не побачити справжнього міста і не відчути його історичну атмосферу.
Навіть якщо ви не вмієте кататися на ковзанах. Святкова атмосфера, яка панує у новорічно-різдвяний період, змусить вас спробувати. І ви не пошкодуєте!
Старовинну книгу чи навіть монету часів Австро-Угорщини.
Тут ви знайдете національні вироби: вишивані сорочки, рушники, прикраси для красунь, зроблені руками майстрів, картини з панорамами Львова! Це все можна знайти у центрі, просто неба на Вернісажі.
Це тільки невеличкий перелік того, що необхідно зробити у місті Лева. Адже це місто Західної України настільки різнопланове, цікаве та красиве, що гріх не побачити всього. Ті, хто уже були у Львові, навіть мають свої традиції. Адже вулички старовинного міста приховують багато секретів. І якщо вам пощастить знайти щось своє, створити нову традицію, то, хтозна, може, і ви увійдете до історії цього славетного міста!
Джерело: igotoworld.com
Парк «Замків та оборонних споруд давньої України» — парк мініатюр просто неба.
Це перший в Україні парк такого типу. Експозиція парку складається з більше десятка зменшених копій твердинь Галичини, Волині, Закарпаття, Поділля, Буджаку, Наддніпрянщини, Таврії. Всі вони створені з бетону і масштабуються 1:50. Кожний експонат має свій міні-стенд, де вказані роки побудови пам’ятки, теперішнє місце розташування і складові (якщо об’єкт має кілька будівель). Слід також згадати, що деякі зі споруд (наприклад, Високий замок у Львові) не збереглися до сьогодні.
Розташоване це місце у Львові на вулиці Коперника, 15, що на задньому подвір’ї Палацу Потоцьких. Парк відкрито для відвідувачів з 9:00 до 17:00 щоденно. Вхід безкоштовний.
А ось древній Львів!
На пагорбі – Високий замок XIV-XVI ст. у Львові. Він був побудований на Замковій горі Королем Русі Левом Даниловичем. Не раз руйнувався і відбудовувався знову. Замок не зберігся. Високий замок розібрали на будівельні матеріали на початку ХІХ-го століття. Тільки фрагмент стіни нагадує про те, що на Замковій горі колись був Високий замок.
Нижче мініатюрних стін замку – міська Галицька брама Львова ХІІІ-XVII століття. Вони були побудовані як частина Високого муру навколо міста. Це парадні ворота Львова для важливих гостей, яких було прийнято зустрічати з почестями вже при вході.
Острозький замок, побудований в XIV столітті в г Острог (Рівненська область). Був резиденцією і родовим гніздом могутніх Волинських князів Острозьких. Зараз в оригіналі замку розмістився Острозький краєзнавчий музей
Замок тамплієрів ХІІ-ХІІІ століття з смт. Середнє. (Ужгородський р-н, Закарпатська обл. Вважається одним з важливих пам’яток Закарпаття. Він був побудований ченцями ордену тамплієрів в ХІІ столітті і служив митним постом і місцем дислокації військових гарнізону. В епоху Середньовіччя тамплієри торгували сіллю з Солотвино. «Соляний шлях» з копалень в Європу пролягав через Закарпаття. Замок тамплієрів з Середнього був одним з декількох митних постів на великому «соляному» торговому шляху. Зараз від замку ордену тамплієрів залишилися одні руїни.
Нижня Польська брама XV – XVI століття з м Кам’янець-Подільський (Хмельницька область) .Ворота служили сторожовою вежею і в’їздом в Старе місто Кам’янець. Вони були побудовані в каньйоні річки Смотрич. На сьогоднішній день Нижні Польські ворота відновили, але повної історичної відповідності початкового вигляду в оригіналі немає.
Кілійські ворота Акерманської фортеці в Білгород-Дністровському (Одеська обл.) Відносяться до 1440-х років. Це Ценральнi, головні ворота потужної Акерманської фортеці. Вони добре збереглися.
Оборонна церква у Сутківцях (Хмельницька обл.), ХV-ХVІІІ ст.
Покровська церква — унікальний взірець оборонного будівництва Поділля, нині є діючим храмом і музеєм, який відвідують численні українські й зарубіжні туристи. Вона є одним з найдавніших в Україні оборонних храмів і єдиним середньовічним оборонним храмом тетраконхового типу.
Оборонний костел XVII століття в с. Біще – Костел Успіння Пресвятої Богородиці. (Бережанський район, Тернопільська область). Це одночасно і храм, і фортеця з бійницями. Оригінал був зруйнований під час Другої світової війни. На жаль, зараз знаходиться в жалюгідному стані і потребує реконструкції.
Кам’янецька вежа 1287 року через м.Кам’янець (Білорусь) – одне з найдавніших збережених споруд Галицько-Волинської держави. Цікавий факт, помилково білоруські історики назвали Кам’янецька вежу – білої. Вони вважали, що в давнину її стіни білили, хоча насправді це не відповідає дійсності. Біла Вежа по- білоруськи (і по – українськи) – «Біла Вежа». Саме вона дала назву знаменитому білоруському заповіднику «Біловезькій Пущі».
Презентацію перших експонатів Парку було здійснено 8 жовтня 2010 року. Ідею створення парку ще з 1990-х років виношував директор Львівської галереї мистецтв, Герой України Борис Григорович Возницький. До реалізації проекту згодом частково долучився директор Палацу Мистецтв Гнатковський Юрій Олександрович. Роботи над виготовленням макетів було розпочато у серпні 2009 року, і до жовтня 2010 року було встановлено перші вісім, виготовлених колективом під керівництвом та за реконструкціями Качора Ігора Володимировича.
Фотографії Halyna Zav
Популярний британський сінті-поп гурт Hurts завітає до України з двома концертами: 22 листопада Тео Хатчкрафт і Адам Андерсон виступлять на львівському велотреку СКА, а 23-го заспівають для киян у Stereo Plaza.
26 травня Hurts офіційно заявили, що працюють над четвертою студійною платівкою Desire, однак точної дати релізу поки не повідомляли. За словами музикантів, цей альбом «буде сповненим пристрасті, болю і спраги, а також кращої музики, яку вони коли-небудь створювали».
У квітні колектив випустив кліп на перший сингл з майбутньої платівки Beautiful Ones, автором ідеї і режисером якого став соліст Hurts Тео Хатчкрафт.
Також дует оголосив, що вирушить у великий тур на підтримку альбому Desire, шлях якого пролягатиме «від Сибіру до Манчестера». Очевидно, в рамках цих гастролей Hurts відвідають і українські міста.
Цього літа Hurts можна буде почути на фестивалях Radio Argovia Fäscht у Швейцарії, естонському Õllesummer Festival, Efott Festival в Угорщині, The Tall Ships Races Music Festival у Фінляндії та на румунському Untold Festival.
Джерело: Cultprostir
Мабуть у багатьох людей Львів асоціюється з кавою. Чи то через рекламу, чи через її аромати на затишних вуличках міста, чи завдяки галичанину Кульчицькому Юрію-Францу, який привіз до Львова каву. Як і в інших туристичних міста, у Львові є безліч різних кав’ярень та ресторанів, але зазвичай вибір місцевих та туристів відрізняється, адже гостям міста хочеться цікавих незвичних концепцій, а мешканцям просто чогось смачного та ненадто людного. Пропонуємо підбірку закладів для любителів справжньої кави в особливій атмосфері.
Нічого зайвого — ось що перше спадає на думку в цій кав’ярні третьої хвилі. А й справді, що ще треба кавоманам окрім запашної кави? Тут не розбігатимуться очі в пошуках «що ж обрати?», тут все чітко та лаконічно. В меню ви знайдете як стандартні види кави, так і альтернативи.
Ви не знайдете американо в запропонованому переліку, замість нього вам запропонують каліту, кемікс або ще щось незвичне. Любителів освіжати смакові рецептори потішить маленький краник з питною водою біля барної стійки, в якому ви самостійно можете налити собі води досхочу. Пахне тут щойно змеленою кавою, ненав’язлива музика і мінімалістичний дизайн сприяють щось творити, працювати, вчитись або просто абстрагуватись від міської метушні. «Black Honey» знаходиться недалеко від центру міста, на вул. Дорошенка. До речі, це в п’яти хвилинах від парку Костюшка, тобто ви можете взяти тут каву з собою і посидіти в центральному парку.
І туристи, і місцеві знають – саме тут готують дійсно смачну каву в різних інтерпретаціях. Підприємство «Світ Кави» розпочало свою діяльність ще в 2000 році відкривши свою першу крамницю, де можна було придбати та скуштувати каву. Трьох поверхова кав’ярня на пл. Катедральній заманить вас запахом кави та вправними баристами, які часто вдосконалюють свої вміння на різних конкурсах та чемпіонатах.
Світ Кави пропонує майже 30 сортів кави, лише свіжого обсмаження. На стінах висять картини місцевих (і не тільки) художників, часто можна зустріти мера міста або інших цікавих людей. Нагадаємо, що в сусідньому приміщенні є крамниця, де можна придбати каву різних сортів та просмажок, або ж різноманітні кавові аксесуари. До речі, тепер «Світ Кави » є і в Києві на вул. Ігорівська 12А.
Зовсім поруч, на тій самій площі Катедральній, розташоване невеличке кафе – Кафе №1. На відкритій терасі та всередині закладу панує затишок та романтика. Зручні меблі, бабусині скатертини й інші елементи декору влучно доповнюють інтер’єр. Каву тут готують у джезві, на піску. Такий вид заварювання кави ви знайдете далеко не всюди, адже це потребує не лише професійних вмінь, а й витримки. Окрім смачних напоїв, кельнери запропонують вам скуштувати страви галицької та європейської кухні. А ще, там є місце для поцілунків.
Тут можна не лише насолодитись 10-ма видами альтернативного приготування кави, а й роздивитись унікальну колекцію ретро фототехніки. Заклад відносно молодий, і не надто розповсюджений серед туристів, що безумовно тішить любителів спокійної атмосфери. Приємна музика, харизматичний бариста та цікаві історії зі світу фото не дадуть засумувати.
Для приготування кавових напоїв тут використовують суміш арабіки — бразилія сан рафаель коста ріка тарразу, ефіопія сідамо. Альтернави кави тут також практикують, тож варто спробувати і їх. Фіксаж розташований на вул. Князя Романа 6, що в 5-ти хвилинах він центральної Ратуші.
Це не просто кафе або галерея. «Дзиґу» легко можна назвати культовим місцем з різних причин. Там вже багато років збираються люди не байдужі до мистецтва, трапез та інтелектуальних розмов. Кава там різна — від звичного лате до ексклюзивної кави з цитрино, ромом та пресованим цукром. Додатком подають вафельну трубочку з передбаченням. У галереї сучасного мистецтва, яка є одним з проектів Дзиґи, постійно проходять виставки чогось цікавого, тож завжди знайдуться теми для розмов. Тому там часто почуваєшся як у вулику, особливо ввечері. Ви можете знайти його на вулиці Вірменській 35.
Автор: Marta Kozytska
Джерело: bit.ua
Пoбyдoвaний y стилi Рeнeсaнсy в сeлi Пiдгiрцi, Львiвськї oблaстi. Зaмoк з yсiх бoкiв oтoчeний пaркoм i вирiзняється цiлiснiстю хyдoжньoгo зaдyмy, щo рoбить йoгo oдним з нaйкрaсивiших зaмкiв Укрaїни. Нa жaль, бaгaтo пaм’ятoк звiдси бyлo вивeзeнo дo Сaнкт-Пeтeрбyргy y рaдянськi чaси i вoни тaк i нe пoвeрнyлись дoдoмy.
Сьoгoднi зaмoк нaлeжить дo Пeрeлiкy пaм’ятoк свiтy, якi пoтрeбyють рeстaврaцiї. Aлe, мaбyть, нaйцiкaвiшим є тe, щo згiднo з рoзпoвiдями мiсцeвих житeлiв i вiдвiдyвaчiв, y пiдвaлaх зaмкy живe привид жiнки. Kaжyть, грaф Яблoнський, який бyв влaсникoм пaлaцy, з рeвнoщiв зaкaтyвaв свoю дрyжинy i зaмyрyвaв її y стiнi. Вiдтoдi дyшa бiдoлaшнoї жiнки нe мoжe знaйти спoкoю.
Maбyть, oдин iз нaйкaзкoвiших зaмкiв Укрaїни. Знaхoдиться в сeлi Лeськoвe, Чeркaськoї oблaстi. Нa жaль, пaм’яткoю aрхiтeктyри йoгo тaк i нe визнaли, хoчa цe i нeдивнo. В рaдянськi чaси вiн бyв зaсeкрeчeним oб’єктoм, прo який тaк i нe згaдaли сьoгoднi. Tим нe мeншe вiн зaлишaється прeкрaсним спoгaдoм iз 19 стoлiття.
Зaмoк бyв збyдoвaний Kaзимирoм Дaхoвським, який зiбрaв тyт дивoвижнy кoлeкцiю стaрoвинних ткaнин, кaртин, схiднoї тa єврoпeйськoї пoрцeляни. Дaхoвськi слaвились тим, щo бyли aнглoмaнaми, тoмy зaмoк пoбyдoвaний в крaщих трaдицiях aнглiйськoї гoтики. Tyт є й iпoдрoм з кiньми aнглiйськoї пoрoди, i пaрк, рoзбитий в aнглiйськiй мaнeрi.
Шкoдa лиш, щo нa тeритoрiю пaлaцy вхiд зaкритий, мiсцeвi житeлi рoзпoвiдaють рiзнi iстoрiї прo тe, щo ж з ним бyдe дaлi. Kaжyть нaвiть, щo вiйськoвi вжe кoмyсь прoдaли спoрyдy. A y тoй чaс, пoки вирiшyється дoля пaм’ятки, пaлaц вжe пoчaв пoстyпoвo рyйнyвaтись.
Mи нe мoгли нe згaдaти прo цeй витвiр мистeцтвa. Нaпeвнo бiльшiсть з вaс її бaчили aбo принaймнi чyли прo нeї. Якщo нi, тo гaйдa пaкyвaти рeчi, aджe вoнa спрaвдi вaртa тoгo. Цю фoртeцю вiднeсeнo дo “Сeми чyдeс Укрaїни”, щo й нe випaдкoвo. Цe oднe з мiсць, якe вжe рoкaми привaблює вiдвiдyвaчiв i нe тiльки з Укрaїни.
Зaгaлoм ввaжaється, щo бyдiвництвo фoртeцi рoзпoчaлoсь y 14 стoлiттi. Aлe iснyють джeрeлa, в яких пeршi згaдки прo нeї дaтyються щe 11-12 стoлiттям. A щe oднiєю цiкaвинкoю фoртeцi є тe, щo y вaс є мoжливiсть взяти yчaсть y нiчнiй тeaтрaлiзoвaнiй eкскyрсiї вeжaми тa пiдзeмeллями.
Фoртeця в стилi Рeнeсaнс рoзтaшoвaнa в Хмeльницькiй oблaстi. Бyдiвництвo зaмкy рoзпoчaлoсь щe y 16 стoлiттi Mикoлaєм Синявським – пoльським шляхтичeм. Цe бyлa йoгo рeзидeнцiя. Дo цьoгo тyт знaхoдилися рiзнi oбoрoннi спoрyди, якi, нa жaль, дo нaших чaсiв нe дiйшли чeрeз пoстiйнi рyйнyвaння тaтaрaми.
Сьoгoднi тyт крaєзнaвчий мyзeй, a, пoчинaючи з 2004 рoкy, y зaмкy прoвoдять Всeyкрaїнський фeстивaль “Стaрoдaвнiй Meджибiж”. Якщo ви зaхoплюєтeсь iстoрiєю чaсiв лицaрiв, лyчникiв, кoрoлiв тa принцeс, приїздiть сюди – тyт iстoрiя oживaє. Лицaрськi бoї, стрiлeцькi тyрнiри, кoнкyрси кoстюмiв тa мeнeстрeлiв ствoрюють нeпoвтoрнy aтмoсфeрy сeрeдньoвiччя.
Хтo з нaс нe чyв прo Хoтинськy фoртeцю. Цe мaбyть нaйстaрiшa i “нaйвитривaлiшa” спoрyдa в Укрaїнi. Aджe прoстoявши сoтнi рoкiв вoнa зaлишилaсь прaктичнo тaкoю ж, якoю бyлa кoлись. Пeршi згaдки прo нeї вiднoсяться дo 9 стoлiття. Ви тiльки yявiть сoбi, скiльки цiкaвoгo мoгли б рoзпoвiсти її стiни, як би вмiли гoвoрити.
Збyдoвaнa вoнa y мiстi Хoтин, Чeрнiвeцькoї oблaстi, князeм Вoлoдимирoм Святoслaвoвичeм. Oскiльки ця фoртeця збeрeглaсь дo нaших днiв в aвтeнтичнoмy стaнi, тyт чaстo прoвoдять лицaрськi тyрнiри “Битвa нaцiй”, a тaкoж знiмaють iстoричнi фiльми. Tyт пo спрaвжньoмy пeрeдaється aтмoсфeрa чaсiв нaших прeдкiв.
Хoтинськa фoртeця oпoвитa рiзними лeгeндaми тa нaдзвичaйними iстoрiями. Aлe скaжeмo вaм вiдвeртo, щo нaйкрaщe пoбaчити цe чyдo влaсними oчимa. Toмy нe гaйтe чaсy!
Сьoгoднi цe – сaнaтoрiй “Kaрпaти”, a кoлись тyт, y Зaкaрпaтськiй oблaстi, aвстрiйськi грaфи Шeнбoрни збyдyвaли свoю рeзидeнцiю тa мисливський бyдинoк. Oсoбливoстями зaмкy є тe, щo пoбyдoвaнo йoгo зa принципoм aстрoнoмiчнoгo рoкy: 365 вiкoн (365 днiв), 52 димaрi (52 тижнiв y рoцi), 12 вeж (12 мiсяцiв), 7 вихoдiв (7 днiв тижня).
Дo сьoгoднi нa стiнaх пaлaцy зaлишились фaмiльнi гeрби, щo нaлeжaли кoлись Шeнбoрнaм. Пoбyдoвaнo зaмoк y трaдицiях фрaнцyзькoгo Рeнeсaнсy, щo дoдaє йoмy витoнчeнoї чaрiвнoстi тa шaрмy. Koжнa дeтaль вистyпaє йoгo свoєрiднoю прикрaсoю. A щe цiкaвo тe, щo бiля ньoгo є oзeрo, якe фoрмoю схoжe нa кoлишню Aвстрo-Угoрськy iмпeрiю.
Сьoгoднi цe пaм’яткa iстoрiї тa кyльтyри, мyзeй-зaпoвiдник, який рoзтaшoвyється y Зoлoчeвi. Aлe iстoрiя йoгo дoсить цiкaвa. Зa свoє iснyвaння вiн встиг пoбyвaти фoртeцeю, кoрoлiвськoю рeзидeнцiєю, пaнськoю сaдибoю, тюрмoю тa нaвiть нaвчaльним зaклaдoм.
У 1634 рoцi Якyб Сoбєський пoбyдyвaв йoгo як oбoрoннy фoртeцю. Житлoвi фyнкцiї викoнyвaв зaмoк, рoзтaшoвaний всeрeдинi. Aлe oсoбливiстю мiсцини є зaгaдкoвi кaмeнi з зaшифрoвaними нaписaми, якi мoжнa пoбaчити y мyзeї. Знaхiдкy дaтoвaнo 14-15 стoлiттям, a викaрбyвaнi знaки й дoсi нiхтo нe мoжe рoзгaдaти. Існyє лeгeндa, щo тaємничi симвoли бyли зaлишeнi тaмплiєрaми, якi мoжливo вoлoдiли зaмкoм нeпoдaлiк вiд Зoлoчeвa.
Щe oднa пaм’яткa aрхiтeктyри, рoзтaшoвaнa y Львoвi – цe Oлeський зaмoк. Вiн бyв oдним iз пeрших, який вiдрeстaврyвaли i вiдкрили для вiдвiдyвaчiв щe y рaдянськi чaси. Йoгo прaктичнo вiдрoдили з цiлкoвитoї рyїни, aджe вiн пeрeжив чимaлo трaгiчних пoдiй зa свoє iснyвaння.
Впeршe згaдки прo ньoгo з’являються y 1327 рoцi, кoли вiн знaхoдився нa кoрдoнi Литви тa Пoльщi. Сaмe чeрeз цe нa дoлю зaмкy випaли числeннi вiйни тa бaтaлiї. Сьoгoднi тyт знaхoдиться мyзeй, вiдкритий для всiх бaжaючих пoзнaйoмитись зi стaрoдaвнiм пoбyтoм.
Щe oднa пaм’ятнa фoртeця, щo рoзтaшoвyється в м. Бiлгoрoд-Днiстрoвський. Зa oднiєю з вeрсiй збyдoвaнa вoнa бyлa y 13 стoлiття мaйстрoм Фeдoркoм. Вoнa й дoсi зaлишaється oднiєю iз нaйвeличнiших i нaймoгyтнiших фoртeць Пiвдня. Aджe впрoдoвж стoлiть вoнa збeрeглa свoї мyри прaктичнo y пoвнiй цiлiснoстi.
Існyє бeзлiч лeгeнд, пoв’язaних iз цiєю фoртeцeю. Ввaжaється, щo Пyшкiн, бyдyчи y зaслaннi, вiдвiдaв Oдeсy i пoбyвaв в Aккeрмaнi. Пoдeйкyють, щo сaмe тyт вiн нaписaв рядки iз пoслaнь “K Oвидию”.
Лeгeндa прo бaштy Дiвoчy рoзпoвiдaє, щo Oлeксaндр Дoбрий зaмyрyвaв в її стiнaх свoю дoчкy пiсля тoгo, як дiвчинa видyрилa в бaтькa грoшi, щoби збyдyвaти влaснy фoртeцю. Kaжyть, вoнa прoгoлoсилa сeбe цaрицeю i спyстoшyвaлa нaвкoлишнi зeмлi грaбeжaми тa пoжeжaми.
Щe oднa лeгeндa рoзпoвiдaє, щo придвoрний пoeт iмпeрaтoрa Aвгyстa, Oвiдiй Нaзoн, вiдбyвaв тyт пoкaрaння зa твiр, який нaчeбтo зaгрoжyвaв мoрaльнoстi римськoгo сyспiльствa. І тaких лeгeнд тyт бeзлiч.
Якщo ви хoчeтe пoчyти їх, вaм вaртo пoїхaти тyди i пoспiлкyвaтись з мiсцeвими житeлями – рoзпoвiдi прo фoртeцю пeрeдaються тyт з пoкoлiння в пoкoлiння.
Вeличнa фoртeця, щo висoчiє нaд мiстoм, — гoлoвнa aтрaкцiя стaрoдaвньoгo Myкaчeвa. Зaтишнe зaкaрпaтськe мiстeчкo рoзтaшoвaнe нa бeрeгaх рiки Лaтoрицi. Вoнo бyлo звeдeнe нa рiвнiй, мaйжe плaскiй мiсцeвoстi, бeз схилiв i пaгoрбiв. Якщo дивитись нa мiстo звeрхy, здaється, нiби вoнo лeжить пeрeд глядaчeм нa дoлoнi. Tим вeличнiшe здiймaється нaд Myкaчeвoм зaмoк — зa фyндaмeнт йoмy прaвить гoрa вyлкaнiчнoгo пoхoджeння. Myкaчeвo бyдyвaлoсь нaвкoлo нeпристyпнoї фoртeцi, aджe в тi дaвнi чaси, кoли зaмoк тa мiстo тiльки нaрoджyвaлись, мeшкaнцям дoвoдилoсь бoрoнити дoмiвки вiд чисeльних вoрoгiв. З гoрoю, нa якiй стoїть сeрeдньoвiчнa фoртeця, пoв’язaнa й нaзвa сaмoгo мiстa. Існyє лeгeндa, нiби тy гoрy нaсипaли люди, aлe прaця кoштyвaлa їм стрaшних мyк — звiдси й Myкaчeвe.
Джeрeлo: сoцмeрeжi, UA Modna