23 травня 2017 року відбулась прем’єра музичного відео на пісню “Сонце” з альбому ОЕ “Без меж”.
В той час, як група завершує великий концертний “Світовий тур 2016-2017” на підтримку альбому “Без меж”, режисер та давній друг гурту Віктор Придувалов представляє нову відео роботу для ОЕ на пісню “Сонце”.
Віктор Придувалов, режисер: “Я завжди знімаю відео на образах, що виникли як перші реакції на прослуховування пісні. Почувши “Сонце”, я побачив 2 картинки: головних героїв, що стоять взявшись за руки на даху над містом, а вечірнє сонце ховається в їх долонях та саму групу, яка грає на фоні величезної зірки на ім’я Сонце… Все інше вже вибудовувалось пізніше, під час роботи на сценарієм”
Придувалов є режисером таких культових для групи відео робіт, як “Холодно”, “Кішка”, “Без бою”, “Все буде добре”.
Віктор Придувалов, режисер: “Вже під час монтажу, коли в кадрі поряд з ОЕ знову з’являється місто з дахами будинків, виникло невелике відчуття дежавю, щоправда багато років тому то був Львів, а тепер Київ. Хоча під час роботи над сценарієм я взагалі не думав про це. Так дивно і тонко інколи в нашому житті проявляються певні речі…”
Зйомки проходили в квітні 2017 року в Києві, під час невеликої перерви в гастрольному графіку музикантів. В головних ролях знялись Анатолій Сачівко (хореограф-постановник, засновник хореографічного об’єднання Apache Crew) та Анастасія Шульга.
Режисер про вибір головного героя: “В моїх роботах ніколи не має випадкових людей. Я відчуваю героїв і вже під внутрішній референс йде вибір акторів. Анатолій – головний герой – це стовідсоткове потрапляння в настрій та образ персонажа”.
Унікальні кольорові кадри Львова з 1989 року. Площа Ринок, Митна, Личаківська і Мечнікова. Машини, люди і радянська пропаганда. А також кадри з Дня міста.
ЗАРАЗ УКРАЇНСЬКЕ АНІМАЦІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО ВИХОДИТЬ ІЗ КРИЗИ, У ЯКІЙ ОПИНИЛОСЯ ПІСЛЯ ЗНИКНЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ У 90-Х РОКАХ.
Тож окрім всіма улюблених мультиків про козаків, «Пригод капітана Врунгеля» та «Як Петрик П’яточкін слоників рахував», є й нові мультики, які створили в Україні.
«ЙШОВ ТРАМВАЙ ДЕВ’ЯТИЙ НОМЕР»
Мультфільм показує знайому всім ситуацію: ранок, переповнений трамвай, у який намагаються сісти якомога більше пасажирів. Тут є діти, бабусі, подружжя, що свариться, сусідки, які обговорюють останню серію улюбленого серіалу, – все, що можна щодня спостерігати, їдучи на роботу й додому. Шарму додає техніка пластилінової анімації, у якій створений фільм. Творіння режисера Степана Коваля отримав визнання і закордоном: у 2003 році «Йшов трамвай дев’ятий номер» нагородили «Срібним ведмедем» на Берлінському кінофестивалі.
Ще один фільм Степана Коваля. За сюжетом, у будинку зразкових господарів – гуцулів Петра і Марічки – оселяються злидні. Мультфільм розповідає про те, як подружжю вдалося їх позбутися.
Зворушливий мультфільм про дружбу, вміння прощати і допомагати один одному. Створений у техніці лялькової анімації, фільм отримав нагороди на фестивалях «АртФільм» (Словаччина, приз за найкращий анімаційний експериментальний фільм) та на Фестивалі ла віла Валладолід (Іспанія, перший приз за короткий фільм).
«ЧАРІВНИЙ ГОРОХ»
Приготуйтеся до нової зустрічі з Котигорошком, Вернигорою та Вернидубом, злим чаклуном, його котом та іншими персонажами. Улюблені з дитинства герої оживуть у новому мультфільмі компанії «Укранімафільм».
«МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА»
Серіал із 26 анімаційних фільмів, створений студією «Новаторфільм». Персонажі – Сашко Лірник і Кіт-воркіт – мандруючи Україною, дізнаються про певну історію, казку або легенду, пов’язану з тією чи іншою місциною. Художнім керівником проекту є Степан Коваль, автор «Йшов трамвай дев’ятий номер».
Перший український анімаційний фільм з елементами 3D, прем’єра якого відбудеться на цьогорічне свято Миколая. За словами голови Державного агентства України з питань кіно Пилипа Іллєнка, це перший за роки незалежності повнометражний мальований кольоровий мультфільм, де поєднаний фольклор із сучасним баченням анімації.
Режисером виступив Ігор Стеколенко, який зняв більше сотні відеокліпів для українських і зарубіжних артистів, серед яких Океан Ельзи та група Brutto. Зйомки відео тривали три дні і проходили в Португалії – в передмістях Лісабона Синтра і Ерісейра і в регіоні Алентежу. У зйомках кліпу взяли участь португальські актори Fabio Taborda і Vanessa Taborda (чоловік і дружина, які зіграли маму і тата головного героя), а також Gonçalo Vilardebó (головний герой в підлітковому віці). Роль дорослого головного героя в кліпі виконав Bruno Lagrange, відомий за участю в популярному португальському серіалі “Королева квітів”.
У Вроцлаві у Залі Століття представили унікальний проект, в рамках якого створено віртуальну 3D копію макету Львова зразка 1775. Сам макет створено майже 100 років тому Янушом Вітвіцьким та його колегами. Тоді робота майстрів над панорамою тривала більше 10 років.
Сучасні ж технології надали нам можливість оглянути макет віртуально. Встановлюючи цю інтерактивну 3D інсталяцію, глядач може зануритися в древній Львів та вільно пересуватись ним. До окремих архітектурних пам’яток додається також інформаційна довідка.
Проект нагадує комп’ютерну гру. Управління відбувається контроллером Xbox, тому навігація стає дуже простою та інтуїтивно зрозумілою.
Відомості про оригінальний макет:
“Януш Вітвіцький народився 10 вересня 1903 року у самісінькому Львові. Ще б пак, де ж іще могла народитися людина яка так досконало знала давнє обличчя свого міста. Януш Вітвіцький спочатку вивчав архітектуру в Львівській політехніці (до 1926 року), а потім ще й історію мистецтва в університеті Яна Казимира (сучасний ЛНУ ім. Івана Франка). Пристрастю молодого вченого була архітектура стародавнього Львова, особливо його фортифікація. У 1934 році Януш стає спочатку асистентом, а згодом, доцентом Львівського університету. Хороша посада, перемога на загальні крайовій виставці в Познані, спроектованого ним павільйону, віщували подальший розквіт кар’єри архітектора. (фото 3, 4)
У 1931 р. під час перебування у Парижі, народилася ідея створення архітектурної моделі Львова зразка XVIII століття. Це була титанічна робота для якої потрібно було вивчити всі карти та плани населеного пункту, фотографії, ескізи і гравюри, будь-які письмові джерела та перекази про архітектуру міста Лева.
З 1932 р. Януш Вітвіцький працює, разом із групою фахівців, спочатку в будівлі Політехнічного університету на вул. Корнеля Уєйського (тепер Корнила Устияновича), а згодом на Вірменській, 23 (колишній кляштор Марії Магдалини).
Завдяки інтенсивній роботі, до початку Другої світової війни з’явилися моделі основних будівель Львова та міських стін. Тільки в 1939 році вдалося отримати 10 тисяч злотих від міської влади кошти на будівництво моделі (до того всі витрати Вітвіцький покривав із своєї кишені).
Війна і окупація Львова (радянська, німецька і знову радянська) не припинили роботи над панорамою міста. У 1943 році лише хабар допоміг визволити інженера Вітвіцького від ув’язнення радянським режимом. Після цього майстер наполегливо розпочне добиватися дозволу вивезти своє творіння до Польщі. За три дні до призначеного строку виїзду, у 1946 році, Януш Вітвіцький, був жорстоко убитий за нез’ясованих до сьогодні обставин. Архітектора швидше за все ліквідували агенти НКВС. Дружина Вітвіцького навіть не мала можливості опізнати тіло чоловіка. Але панораму вивезти усе ж змогла…
Через два тижні Ірена Вітвіцька поїхала разом з донькою в Польщу, взявши ретельно упаковані, в шести ящиках і дрібних пакетах елементи панорами. Аж до падіння комуністичного режиму в Польщі існування панорами міста Львова було таємницею. Знадобилося чимало часу аби реставрувати моделі будинків міста. І лише з 2015 року ми знову, безперешкодно, можемо побачити Львів таким, яким він був триста років тому, щоправда у Вроцлаві.”, – про це йдеться на сторінці сайту Фотографії Старого Львова.
Якщо доля чи випадок, автобус чи літак занесуть вас до Вроцлава, і ви матимете хоча б кілька годин вільного часу, рекомендуємо відвідати макет Львова у Залі Століття (ul. Wystawowa 1, 51-618 Wrocław). Звичайно, у Вроцлаві і окрім неї є на що подивитися… Але такого Львова, як тут, Ви ще певно не бачили!
Вузенькі вулички старого Львова манять кінематографістів. Та, якщо про зйомки “Стариків-розбійників” і “Трьох мушкетерів” у нашому місті відомо всім, у кліпах Львів впізнають нечасто.
До Вашої уваги – добірка кліпів, для яких Львів став яскравим емоційним фоном.
Український проект Доступно.UA має на меті показати, що люди, які пересуваються на інвалідній колясці, можуть гуляти по місту, відвідувати всі ті ж заклади, що і люди, які ходять на своїх двох.
Щоб потрапити на оглядовий майданчик львівської ратуші, автори та учасники проекту подолали всі 408 сходинок! Пропонуємо Вам переглянути відео цієї авантюри:
У наступному відео учасниця проекту Світлана Шатковська порахувала левів на вулицях міста, випила кави у закладі, про який не знають путівники і, звичайно ж, перевірила Львів на його доступність. Гарного перегляду!
У рамках їхнього проекту було відзнято серію відео турів, які показують, чому людині на візку варто поїхати у те чи інше місто, куди вона може самостійно потрапити, на що варто подивитися, і які можуть виникнути труднощі. Більше цікавих відеороликів можете переглянути на їхній Facebook-сторінці.
