Верховний Суд задоволив касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення суду попередньої інстанції щодо скасування детального плану території у районі вул. Л. Мартовича, вул. І. Григоровича, вул. Дж. Дудаєва у Львові.
Тут планували знести існуючу будівлю та побудувати на її місці новий будинок з 2-поверховим підземним паркінгом.
Згідно з матеріалами справи, 25 лютого 2021 року депутати Львівської міськради прийняли ухвалу №123 “Про затвердження детального плану території у районі вул. Л. Мартовича, вул. І. Григоровича, вул. Дж. Дудаєва”, згідно з якою у історичному ареалі Львова, на вул. Поповича, 6, планували збудувати новий 5-ти поверховий житловий будинок.
Натомість двоповерховий будинок, зведений у 60-70-тих роках ХІХ століття, який зараз там знаходиться, вирішили знести. Детальний план розроблявся на замовлення ОСББ “Грушевський”.
Проти цієї забудови виступили мешканці, громадськість, Міністерство культури та прокуратура й справа дійшла до суду. Однак Львівський окружний адміністративний суд у 2024 році та Восьмий апеляційний адміністративний суд у 2025 році визнав ухвалу міськради законною й відповив у скасуванні детального плану забудови.
Верховний Суд скасував обидва рішення та ухвалив нове – на користь прокуратури. Зокрема, суд встановив, що затвердження ухвали порушує закон “Про охорону культурної спадщини” через будівництво у буферній зоні ЮНЕСКО та потребує попереднього погодження з органом охорони культурної спадщини міста, якого не було.
Крім цього, детальний план суперечить Генеральному плану Львова, за яким ця територія відноситься до зони малоповерхової житлової забудови (до 4 поверхів, зона Ж-3). Однак детальний план передбачав знесення старої будівлі та будівництво нового житлового будинку висотою у 5 поверхів або у 6 поверхів – за умови плоского даху.
Це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Справу розглядав суддя головуючий суддя Андрій Рибачук, який не погодився з висновками більшості суддів й категорично заперечив обов’язковість погодження детального плану з органом охорони спадщини.
За його словами, детальний план – це лише документ, що встановлює параметри для майбутнього проєктування, а не безпосередні перетворення; вимога погодження ДПТ перетворює автономію місцевого самоврядування на дозвільну вертикаль, порушуючи принципи децентралізації.
